Що не так у переможних звітах Мінфіну й ДПС?
Міністерство фінансів України відзвітувало про перевиконання на 6,9% плану з надходжень до державного бюджету у І кварталі поточного року.
Попри те, що представлена статистика містить цілком реалістичні цифри, загальний показник справляє враження окозамилювання. Навіть більше, окремі успіхи, які приписують собі податківці, насправді є результатом ручного впливу на бізнес, а не наслідком ефективної податкової політики чи реформ. Спробуємо розібратися в «переможних» звітах чиновників.
Отже, як свідчать дані Мінфіну, дохідна частина держбюджету у І кварталі 2021 року перевиконана на 6,9%. Левову частку (84,51%) надходжень склали податки, тож у ДПС з’явилися всі підстави говорити про власні заслуги у досягненні позапланових показників.
Про реальні показники й фіскальний тиск
Спочатку приділимо увагу деяким ключовим статтям бюджетних надходжень – зокрема, такій як “Податок на прибуток, ПДФО та збільшення ринкової вартості”. Загалом надходження за ній становить 20,63% від загальної суми платежів. Виходячи з назви й контексту статті, держава планує підвищити рівень надходжень, використовуючи інструмент «збільшення ринкової вартості». На мою думку, йдеться про «трансфертне ціноутворення» - тобто, механізм, за допомогою якого державні органи на власний розсуд збільшують об’єкт оподаткування, спираючись на його «ринкову вартість». Тож раджу підприємцям звернути особливу увагу на цю обставину й привести взаємовідносини з контрагентами до ринкових, як це бачить держава відповідно до статті 39 Податкового кодексу.
У звіті Мінфіну частка надходжень від податку на додану вартість з імпортних товарів склала 29,51%. А частка ПДВ з вітчизняних товарів (з урахуванням бюджетного відшкодування, яке раніше було окремою статтею надходжень) — 14,26%. Що ж, нарешті Міністерство фінансів і податкова служба почали враховувати бюджетне відшкодування у загальному показнику надходжень від ПДВ. Однак зверніть увагу, наскільки «просів» цей показник! Ця ситуація добре ілюструє реальний стан зі сплатою ПДВ, коли податок на додану вартість із вітчизняних товарів після проходження всіх схем із мінімізації, скруток та сумнівного відшкодування виявився більш ніж удвічі меншим за ПДВ, що справляється на митниці.
Нарешті, акцизний податок з вироблених в Україні та ввезених підакцизних товарів склав, згідно зі звітом, 12,38% від загальної суми надходжень І кварталу.
Здавалося б, на прикладі відшкодування ПДВ податкова служба почала відходити від практики завищення показників сплати податків. Однак, це хибне враження. Я вже неодноразово писав, що головним фактором успіху ДПС при наповненні бюджету є не розрекламовані системні реформи, а напрацьований роками метод фіскального тиску. Одним із проявів такого підходу можна назвати податкові перевірки, поновлення яких у 2021 році дозволило чиновникам знову тиснути на бізнес.
На озброєнні служби залишаються й інші інструменти. Скажімо, попри гучні заяви щодо цілковитої автоматизації в роботі системи Єдиного реєстру податкових накладних податківці й надалі намагаються керувати цим процесом «вручну». На практиці це означає, що службовці ДПС під надуманими приводами на кшталт наявності якоїсь «податкової інформації» позбавляють бізнес права на отримання податкового кредиту.
Навіть більше, коли для суб’єктів господарювання настає час податкових звітів, у ДПС починають просити чи навіть вимагати від бізнесу сплатити податки авансом! Тобто, якщо податківцям необхідно похвалитися якимись успіхами, вони застосовують до підприємців ручний вплив. Чи варто дивуватися, що за відсутності системних реформ по завершенні І кварталу маємо зростання надходжень до рівня 106,9% або на 10,7 млрд грн?
Чим загрожують фіктивні успіхи?
Спростувати переможні цифри в звітах податківців нескладно. Офіційна статистика – вперта річ, і саме вона нам допоможе. Станом на кінець І кварталу 2021 року бізнес виплатив:
- податковий аванс - 23,6 млрд грн податку на прибуток (це на 6,37 млрд грн більше за минулорічні показники);
- акзиц – 7,43 млрд грн (на 417,3 млн грн більше, ніж у минулому році);
- ПДФО – 4,6 млрд грн (на 334,6 млн грн більше за минулорічні показники),
- ПДВ – 3,66 млрд грн (на 659,7 млн грн більше минулорічних показників).
По-суті, ми маємо справу з внутрішніми запозиченнями держави. Від звичайної позики їх відрізняє те, що в майбутньому вони призведуть до зменшення дохідної частини бюджету, а не до збільшення витратної. Але в підсумковому сальдо різниця відсутня.
Складається враження, що деякі чиновники заради власної кар’єри демонструють суспільству фіктивні успіхи в роботі своїх служб і відомств. Та надалі така практика може спричинити розбалансування бюджету через викривлення реальних показників. Неминучим буде й падіння міжнародного кредитного рейтингу України, бо хто з інвесторів довірятиме державі, яка вдається до подібних маніпуляцій?
Хтось із читачів мого блогу дорікне: мовляв, критикуєш – пропонуй рішення! Що ж, залюбки це роблю кожного разу, коли є привід. Вже протягом 4 років я на науковому рівні вивчаю податкову систему України і спільно з колегами розробив детальну програму податкових трансформацій «Від нестабільності до гармонії». Однак, мушу визнати: державним мужам вона малоцікава. Замість діалогу з науковцями-практиками, з підприємцями урядовці вдаються до якихось реформаторських експромтів, косметичних заходів, які не мають нічого спільного зі справжніми реформами. Але ми продовжуємо стукати у двері високих кабінетів, бо живемо в одній країні, доля якої нам не байдужа.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422