UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
11.06.2021 10:12

Що не так у переможних звітах Мінфіну й ДПС?

Доцент кафедри кримінального права та кримінології в Університеті державної фіскальної служби України

Міністерство фінансів України відзвітувало про перевиконання на 6,9% плану з надходжень до державного бюджету у І кварталі поточного року.

Попри те, що представлена статистика містить цілком реалістичні цифри, загальний показник справляє враження окозамилювання. Навіть більше, окремі успіхи, які приписують собі податківці, насправді є результатом ручного впливу на бізнес, а не наслідком ефективної податкової політики чи реформ. Спробуємо розібратися в «переможних» звітах чиновників.

Отже, як свідчать дані Мінфіну, дохідна частина держбюджету у І кварталі 2021 року перевиконана на 6,9%. Левову частку (84,51%) надходжень склали податки, тож у ДПС з’явилися всі підстави говорити про власні заслуги у досягненні позапланових показників.

Про реальні показники й фіскальний тиск

Спочатку приділимо увагу деяким ключовим статтям бюджетних надходжень – зокрема, такій як “Податок на прибуток, ПДФО та збільшення ринкової вартості”. Загалом надходження за ній становить 20,63% від загальної суми платежів. Виходячи з назви й контексту статті, держава планує підвищити рівень надходжень, використовуючи інструмент «збільшення ринкової вартості». На мою думку, йдеться про «трансфертне ціноутворення» - тобто, механізм, за допомогою якого державні органи на власний розсуд збільшують об’єкт оподаткування, спираючись на його «ринкову вартість». Тож раджу підприємцям звернути особливу увагу на цю обставину й привести взаємовідносини з контрагентами до ринкових, як це бачить держава відповідно до статті 39 Податкового кодексу.

У звіті Мінфіну частка надходжень від податку на додану вартість з імпортних товарів склала 29,51%. А частка ПДВ з вітчизняних товарів (з урахуванням бюджетного відшкодування, яке раніше було окремою статтею надходжень) — 14,26%. Що ж, нарешті Міністерство фінансів і податкова служба почали враховувати бюджетне відшкодування у загальному показнику надходжень від ПДВ. Однак зверніть увагу, наскільки «просів» цей показник! Ця ситуація добре ілюструє реальний стан зі сплатою ПДВ, коли податок на додану вартість із вітчизняних товарів після проходження всіх схем із мінімізації, скруток та сумнівного відшкодування виявився більш ніж удвічі меншим за ПДВ, що справляється на митниці.

Нарешті, акцизний податок з вироблених в Україні та ввезених підакцизних товарів склав, згідно зі звітом, 12,38% від загальної суми надходжень І кварталу.

Здавалося б, на прикладі відшкодування ПДВ податкова служба почала відходити від практики завищення показників сплати податків. Однак, це хибне враження. Я вже неодноразово писав, що головним фактором успіху ДПС при наповненні бюджету є не розрекламовані системні реформи, а напрацьований роками метод фіскального тиску. Одним із проявів такого підходу можна назвати податкові перевірки, поновлення яких у 2021 році дозволило чиновникам знову тиснути на бізнес.

На озброєнні служби залишаються й інші інструменти. Скажімо, попри гучні заяви щодо цілковитої автоматизації в роботі системи Єдиного реєстру податкових накладних податківці й надалі намагаються керувати цим процесом «вручну». На практиці це означає, що службовці ДПС під надуманими приводами на кшталт наявності якоїсь «податкової інформації» позбавляють бізнес права на отримання податкового кредиту.

Навіть більше, коли для суб’єктів господарювання настає час податкових звітів, у ДПС починають просити чи навіть вимагати від бізнесу сплатити податки авансом! Тобто, якщо податківцям необхідно похвалитися якимись успіхами, вони застосовують до підприємців ручний вплив. Чи варто дивуватися, що за відсутності системних реформ по завершенні І кварталу маємо зростання надходжень до рівня 106,9% або на 10,7 млрд грн?

Чим загрожують фіктивні успіхи?

Спростувати переможні цифри в звітах податківців нескладно. Офіційна статистика – вперта річ, і саме вона нам допоможе. Станом на кінець І кварталу 2021 року бізнес виплатив:

- податковий аванс - 23,6 млрд грн податку на прибуток (це на 6,37 млрд грн більше за минулорічні показники);

- акзиц – 7,43 млрд грн (на 417,3 млн грн більше, ніж у минулому році);

- ПДФО – 4,6 млрд грн (на 334,6 млн грн більше за минулорічні показники),

- ПДВ – 3,66 млрд грн (на 659,7 млн грн більше минулорічних показників).

По-суті, ми маємо справу з внутрішніми запозиченнями держави. Від звичайної позики їх відрізняє те, що в майбутньому вони призведуть до зменшення дохідної частини бюджету, а не до збільшення витратної. Але в підсумковому сальдо різниця відсутня.

Складається враження, що деякі чиновники заради власної кар’єри демонструють суспільству фіктивні успіхи в роботі своїх служб і відомств. Та надалі така практика може спричинити розбалансування бюджету через викривлення реальних показників. Неминучим буде й падіння міжнародного кредитного рейтингу України, бо хто з інвесторів довірятиме державі, яка вдається до подібних маніпуляцій?

Хтось із читачів мого блогу дорікне: мовляв, критикуєш – пропонуй рішення! Що ж, залюбки це роблю кожного разу, коли є привід. Вже протягом 4 років я на науковому рівні вивчаю податкову систему України і спільно з колегами розробив детальну програму податкових трансформацій «Від нестабільності до гармонії». Однак, мушу визнати: державним мужам вона малоцікава. Замість діалогу з науковцями-практиками, з підприємцями урядовці вдаються до якихось реформаторських експромтів, косметичних заходів, які не мають нічого спільного зі справжніми реформами. Але ми продовжуємо стукати у двері високих кабінетів, бо живемо в одній країні, доля якої нам не байдужа.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]