UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
22.04.2021 11:09

Постковідна економіка світу: які перспективи має Україна?

Доцент кафедри кримінального права та кримінології в Університеті державної фіскальної служби України

Пандемія Covid-19 завдала глобальній економіці руйнівного удару.

Однак світ поступово приходить до тями, напрацьовуючи нові управлінські й бізнес-стратегії та практики. Україна трансформується також, щоправда, діє за інерцією, а не на випередження. Наша країна хаотично реагує на виклики й тому невідомо, коли відчує під ногами твердий ґрунт. Якщо Україна на владному рівні не позбудеться архаїчного ставлення до бізнесу, толеруватиме корупцію й заохочуватиме дилетанство, коронакриза й зовнішньо-політичні чинники можуть поставити хрест на перспективах економічного відновлення та росту.

Світова економіка - 2020: у США та Європі — падіння, у Китаї - зріст

Запровадження у 2020 році карантинних обмежень через поширення коронавірусу мало безпрецедентний вплив на економічну активність. За оцінками МВФ, падіння світової економіки минулого року склало 4,4% після зростання на 2,8% роком раніше. Скорочення ВВП в розвинених країнах оцінюється на рівні 5,8% (проти зростання на 1,7% в 2019 році), в країнах, що розвиваються - на 3,3% (проти зростання на 3,7% в 2019 році).

Дані Всесвітньої організації торгівлі свідчать, що обсяг світової торгівлі товарами в 2020 році знизився на 9,2% у порівнянні з 2019 роком. Щоправда, в другому півріччі 2020 року торгівля почала виявляти ознаки пожвавлення, але про її відновлення говорити зарано. Згідно з даними експертів ЮНКТАД, глобальні потоки прямих іноземних інвестицій унаслідок пандемії COVID-19 в 2020 році скоротилися на 40% - з 1,54 трлн долл до менш ніж 1 трлн долл.

Рівень реального ВВП США за даними Бюро економічного аналізу Міністерства торгівлі США у 2020 року скоротився на 3,5% за рік, що стало рекордним падінням за останні понад 70 років. Масштабного падіння зазнала в 2020 році й економіка єврозони. Тут падіння ВВП склало 7,3%. За прогнозом Європейського центрального банку цей ключовий показник відновиться до докризового рівня лише до середини 2022 року.

Аналіз показує, що азійські країни виявилися більш підготовлені до пандемії, ніж країни Старого світу й США. Наприклад, швидка реакція на кризу в Китаї дозволила економіці вже минулого року повернутися до зростання. Його рівень в МВФ оцінили в 1,9%. Виробничий сектор відновився швидше роздрібного завдяки активному державному стимулюванню (зокрема, й за рахунок інфраструктурних проектів), а також високим темпам зростання експорту (+ 2,5%). Експортні поставки зросли на тлі підвищеного зовнішнього попиту на медичне обладнання, засоби індивідуального захисту, а також товари, необхідні для віддаленої роботи (ноутбуки, смартфони тощо).

Невизначеність щодо розвитку епідеміологічної ситуації і ефективності вакцинації проти COVID-19, швидше за все, позначатиметься на швидкості відновлення ділової активностіУ МВФ очікують, що до кінця року світова економіка зросте на 5,2%. Як то кажуть: поживемо-побачимо. Головне, аби людство не постало перед новими форсмажорними викликами.

В Україні економіка скоротилася на 4%

Виявляється, пандемія завдала нашій економіці менш дошкульного удару, ніж у багатьох розвинених країнах. За даними Державної служби статистики, українська економіка у 2020 році скоротилася на 4%, а обсяг ВВП становив 4194 млрд. грн. Найсуттєвішим було скорочення інвестицій, яке становило 24,4%, натомість споживання домашніх господарств збільшилося на 1,6%. Минулорічний індекс промислової продукції становив 94,8% до показника 2019 року.

У галузевому розрізі найбільшого скорочення доданої вартості в 2020 році було зафіксовано у готельно-ресторанному бізнесі (-28,5%) та інших видах послуг (-23,1%). Водночас, активні державні видатки зумовили зростання у будівництві на 5,2%. Цікаво, що зростання спостерігалося також у торгівлі (+4,9%), охороні здоров’я (+2,2%) та деяких інших сферах.

МВФ назвало 3 ключові фактори, які вплинули на стан економіки України у 2020 році. Перший і найочевидніший - обмежувальні заходи уряду. Україна ввела карантин другою в Європі, що допомогло уникнути яскраво вираженою першої хвилі пандемії. Другий - зниження експортних цін і зовнішнього попиту. Третій - падіння переказів з-за кордону від так званих заробітчан.

За даними Міністерства економіки України, починаючи з червня 2020 року, економічна ситуація в Україні поступово почала покращуватись на тлі пом’якшення карантинних обмежень та стимулюючих програм уряду. Зокрема, падіння ВВП в III кварталі уповільнилось до 3,5%, а в IV кварталі до 1%. Завдяки сприятливій конюктурі на світових ринках під кінець 2020 року зросли наші валютні резерви - до 28,5 мільярдів доларів. Ще однією причиною макроекономічної стабільності України в 2020 році стала майже повна зупинка міжнародного туризму. Це позитивно вплинуло на економіку, оскільки українці зазвичай витрачають набагато більше за кордоном, ніж країна отримує від іноземих туристів.

Про перспективи економічного відновлення

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСРу своїй доповіді «Економічний прогноз 2021» зазначає, що економічна активність у світі залишиться обмеженою через заходи соціального дистанціювання і часткового закриття кордонів. Швидше за все, такий порядок збережеться до кінця першої половини 2021 року. Відновлення світової економіки слід чекати, починаючи лише з другого півріччя.

Фінансові аналітики прогнозують, що в 2021 році світовий ВВП збільшиться приблизно на 4,2% і на 3,75% в 2022 році. Вже цього року року обсяг світової економіки має повернутися до докризового рівня завдяки істотному економічному підйому в Китаї. При цьому не варто сподіватися, що це відновлення буде рівномірним. За оцінками ОЕСР, в 2021 році ВВП США зросте на 3,2%, ВВП ЄС - на 3,6%, а ВВП Китаю - на 8%.

І знову ж таки, нас цікавлять перспективи України. Подивимося на них очима провідних фінансових інститутів світу. Так от, Світовий банк підвищив прогноз зростання нашого ВВП у 2021 році до 3,8%, тоді як на початку січня він оцінював ці перспективи на рівні 3%. Помірне відновлення економіки України у 2021 році експерти Світового банку пояснюють низькими темпами вакцинації населення проти COVID-19, сумнівною економічною політикою щодо поліпшення інвестицій і забезпечення макроекономічної стабільності, повільними темпами структурних реформ. Світовий банк очікує, що в 2021-2022 роках інфляція в Україні становитиме 5%, у 2023-у - 5,8%. Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у 2021 році має збільшитися на 2,4%, у 2022 році - на 2,6%.

Інший аналітик фінансового ринку, рейтингове агентство S&P Global Ratings, підтвердило рейтинг України на рівні "B/В" зі стабільним прогнозом та очікує зростання ВВП України на рівні 4% в 2021 році після спаду економіки на 4,2% в 2020, з подальшим уповільненням зростання до 3,5% в 2022. За прогнозами агентства, у другому кварталі 2021 року відбудеться впевнене відновлення економіки. Аналітики очікують, що інвестиції в економіку України зростатимуть – з 5,3% у 2020 році до 9,4% у році поточному. Середньорічна інфляція прискориться з 2,7% до 7,7% у нинішньому році, але в 2022 році сповільниться до 5,5%. Водночас аналітики говорять і про серйозний ризик, який може завадити нашому економічному відновленню. Це вже згадувана і фактично провальна кампанія з масової вакцинації проти COVID-19.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings, на думку якого теж слід зважати, прогнозує зростання реального ВВП України в 2021 році на 4,1%, після падіння у 2020 на 4,2%. Ключові фактори: зростання приватного споживання, зростання виробництва сільськогосподарської продукції та часткове відновлення інвестицій. Водночас у 2022 році агентство прогнозує зниження темпів зростання ВВП до 3,8% через скасування державної підтримки бізнесу.

Також Fitch очікує поступової бюджетної консолідації в 2021-2022 роках. Зокрема, скорочення дефіциту держбюджету з 5,5% ВВП в 2020 році до 5,1% ВВП в 2021 році і 3,7% ВВП в 2022 році. Проте, це залежатиме від наявності фінансування і рівня співпраці України з МВФ. Згідно з прогнозами агентства, після зростання прямого держборгу України в 2020 році на 11,2% - до 55,6% ВВП (62,8% з урахуванням держгарантій), він стабілізується на рівні 54% ВВП в 2021 -2022 рр. Fitch зазначає, що за показниками держборгу Україна в цілому відповідає середнім значенням для країн з рейтингом "B".

Що прогнозує український уряд?

Міністерство економіки очікує, що в першому кварталі 2021 року показник ВВП знизиться на 2,5-3%. Це пов’язано, зокрема, з наслідками запровадженого у січні локдауну. Проте завдяки держпідтримці бізнесу, гнучкості бізнесу та початку масової вакцинації вже у другому кварталі економіка країни зросте на 7%.

Свій прогноз дає Національний банк України (інфляційний звіт за 1 квартал 2021 року). За його даними, у першій половині 2021 року інфляція тимчасово прискориться і вийде за межі цільового діапазону 5% ± 1 в.п., а за рік складе 7%. Після скорочення на 4,4% у 2020 році українська економіка повернеться до зростання на рівні близько 4,2% у 2021 році та 4% у середньостроковій перспективі. Також цього року після зниження обсягів торгівлі в попередньому внаслідок запровадження протиепідемічних обмежень очікується повернення експорту та імпорту на докризовий рівень, а у 2022–2023 роках – їхнє поступове зростання. Інфляція 2021 році становитиме 7%, а у 2022–2023 роках – закріпиться на рівні цілі в 5%.

Державна митна служба теж оптимістично оцінює економічні перспективи України. Тут зазначають, що 1 квартал цього року показав зростання товарообігу у порівнянні з кварталом минулого року на 12,13% - до 28,83 млрд дол. Зростає і експорт: 1 квартал 2021 року приніс 13,75 млрд доларів, що на 12,03% більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Головна товарна группа експорту - руда і чорні метали, на які ростуть і ціни, і попит.

Швидкому відновленню заважає брак системних реформ

Як бачимо, світова економіка з різними темпами починає відновлюватися після руйнівного удару пандемії COVID-19. Щоправда, аналітики Світового банку у дослідженні «Global Economic Prospects 2021» визнають: траєкторія росту ще довго буде нижчою, ніж до пандемії. На думку фахівців, визначальними у цьому процесі будуть ефективність протиепідеміологічних заходів і допомога вразливим категоріям населення.

Перед Україною стоїть і третє, не менш важливе, завдання – проведення комплексних реформ, які б додали поступу країні, зробили незворотніми її європерспективи. І ключовими, на моє переконання, тут мають бути реформи судочинства й системи оподаткування. Не секрет, що наявність масштабної корупції в судових органах ставить хрест на будь-яких спробах держави залучити до країни іноземних інвесторів. Корумпований суд – це відсутність гарантій прав власності, це незахищеність бізнесу перед рейдерством з боку конкурентів і з боку окремих державних органів.

Архаїчна податкова система, яку ми маємо, вже кілька десятиліть тримає нашу економіку за ноги й не дає їй зробити ривок. Податкові органи асоціюються у підприємців із багатоголовим монстром, якому щоразу треба сплачувати данину. Але так не повинно бути. Сучасні податки мають спонукати бізнес до розвитку, підтримувати його в разі виникнення форсмажорних обставин, накшатлт пандемії.

Тож нам слід лібералізувати систему оподаткування й знизити податкові ставки. Необхідно запровадити податок на виведений капітал і провести безумовну єдиноразову амністію тіньових капіталів. Ми маємо створити систему доступного й прозорого електронного адміністрування бізнесу на основі big data. Податкова реформа – це також ліквідація низки дублюючих фіскальних органів з роздутим штатом і створення на їхній базі єдиної централізованої служби. Це й реформа митної системи – ліквідація «сірих» схем імпорту товарів та перекриття контрабанди імпорту, що дозволить суттєво збільшити надходження до бюджету.

Додатковим імпульсом для економічного зростання можуть бути державні програми стимулювання економіки – капітальні інвестиції в інфраструктуру та будівництво створюють декілька додаткових робочих місць в суміжних галузях промисловості та стимулюють зростання економіки. Погодьтеся, на старих заводах і старій базі наші підприємства розвиватися вже не можуть. Але їхня модернізація залежить від прозорої приватизації та стимулювання припливу в країну капітальних інвестицій.

Окремо скажу про залучення інвестицій. На жаль, останнім часом ми спостерігаємо їхній відтік. І причина цьому не лише в пандемії і обмежувальних заходах. Я вже неодноразово писав, що головна наша проблема – відсутність довіри між інвесторами, бізнесом і державою. Зазначені вище кроки допомогли б вибудувати таку довіру. І в цьому контексті, напевне, було б доцільно запровадити додаткову винагороду за успішний результат у залученні іноземних інвестицій в Україну, прийняти спеціальний закон чи пакет ініціатив зі стимулювання приходу інвестицій та спрощення ведення бізнесу.

Визначати економічний курс та впроваджувати його за певним алгоритмом у нас мають уряд і парламент. Наскільки ефективно вони це роблять, ми бачимо. Шкода, що нашим міністрам бракує не лише державницького хисту, а й бажання дослухатися до порад експертів, спиратися на їхній ґрунтовний аналіз наявних проблем.

Нагадаю, що протягом 4 років я на науковому рівні вивчаю податкову систему України і спільно з колегами розробив детальну програму податкових трансформацій «Від нестабільності до гармонії». Однак, мушу визнати: державним мужам вона малоцікава. Замість діалогу з науковцями-практиками, з підприємцями урядовці вдаються до якихось реформаторських експромтів, косметичних заходів, які не мають нічого спільного зі справжніми реформами. Але ми продовжуємо стукати у двері високих кабінетів, бо живемо в одній країні, доля якої нам не байдужа.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]