Зі світлою мрією про великі інвестиції
В Україні знов заговорили про залучення інвестицій та необхідність державного сприяння потенційним інвесторам.
Вже й Національний фонд інвестицій створюється, й закон № 3760 про так званих інвестнянь введено в дію. А урядовці, в свою чергу, вкотре здивували оптимістичними прогнозами. 18 березня заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ірина Новікова під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Малий і середній бізнес та держава» заявила, що цьогоріч наша країна залучить у вітчизняну економіку 5 млрд долл інвестицій.
Заяв і планів на підтримку українських і закордонних інвесторів нашим державникам не бракує. Але подивимося на реальну ситуацію в економіці й фінансовій сфері. Офіційна статистика невблаганна: протягом 9 місяців 2020 року (січень-жовтень) об’єм іноземних інвестицій склав 22 млн долл., натомість, за аналогічний період 2019 року цей показник дорівнював 4,5 млрд долл (!). У жовтні 2020 року Україна отримала 9 млн долл іноземних капіталовкладень, а роком раніше – 256 млн долл. Як то кажуть, відчуйте різницю. Наведені дані оприлюднив ще у грудні минулого року Нацбанк України. Щоправда, сьогодні НБУ прогнозує повернення в українську економіку прямих закордонних інвестицій у межах 3 млрд долл. Цікаво, НБУ та Мінекономіки узгоджували свої прогнози? Між 5 і 3 млрд долл різниця чималенька, погодьтеся.
На жаль, за останні роки в Україні так і не було розроблено загальнонаціональної стратегії по залученню інвестицій, яка б дозволила покроково збільшувати їх обсяги і підвищувати рівень довіри іноземних та внутрішніх інвесторів до українського ринку. Така стратегія мала б містити цілий комплекс заходів, включаючи реформу податкової системи, встановлення незалежного судочинства, створення рівних умов для ведення бізнесу і законодавчих гарантій для його захисту. Цього немає. Саме тому потенційний інвестор не довіряє українському правосуддю, українським фіскальним органам, зрештою, самій українській державі.
Прикро, що ми й досі не навчилися використовувати свій економічний і інтелектуальний потенціал. Так, із 1 липня у нас запрацює повноцінний ринок землі, нещодавно в Україні легалізували видобуток бурштину та ігорний ринок, ми маємо відносно недорогий трудовий ресурс. Але все не працює й не запрацює. Бо воз опиняється завжди попереду коня – ухвалюються декларативні й ситуативні рішення й закони, проголошуються красиві обіцянки, а підґрунтя для їх виконання не створюється.
Як результат - Україна досі плентається у хвості світового рейтингу інвестиційної привабливості. Нагадаю, що за даниими рейтингу Світового банку «Doing business-2020», Україна посідала 64 місце в цьому списку. Натомість, Грузія виборола для себе 7 сходинку, навіть РФ, Молдова та Білорусь були попереду нас — 28, 48 та 49 місця відповідно.
Моя порада для виконавчої й інших гілок влади країни: проведіть масштабний аудит - від кожного квадратного сантиметра української землі до кожної коми в законах, а також глибокий аналіз існуючих умов ведення бізнесу в Україні. Порівняйте результати з успішними країнами. Проведіть відкриті переговори з представниками інвестиційного світу — запитайте, чому вони не вкладають гроші в Україну? На основі вищезгаданого виробіть стратегію з конкретними, оцифрованими, цілями й закріпленою відповідальністю за їх виконання, створіть покроковий план виконання кожної цілі і почніть вже їх впровадження. Тільки так, крок за кроком, ми зможемо посісти гідне місце на інвестиційній карті світу.
Без широкого діалогу з бізнесом, без створення умов, які б повернули довіру інвесторів до України, нам годі розраховувати на успіх. А я не полінуюся ще раз нагадати, яким є моє бачення необхідних змін у податковій системі, це:
- лібералізація системи оподаткування, зниження податкових ставок;
- запровадження економічних стимулів для детінізації бізнесу;
- безумовна одноразова амністія капіталів;
- запровадження податку на виведений капітал;
- створення системи простого й прозорого електронного адміністрування бізнесу на основі big data;
- законодавче заохочення бізнесу до безготівкових розрахунків і поступове звуження сфери дії готівкового обігу;
- реформа податкових органів – створення єдиної централізованої служби на базі Податкової та Митної служб, служб фінансового моніторингу, фінансового аудиту та фінансових розслідувань.
Ці тези покладено в основу програми комплексної податкової реформи «Від нестабільності до гармонії», яку я впродовж кількох років розробляв разом із колегами-науковцями. Не скажу, що ми вигадали велосипед – лише акумулювали в одному документі позитивний досвід провідних економік світу і, що особливо важливо, - наших західних сусідів. Треба вже переходити від мрій та дискусій про великі інвестиції до важкої послідовної праці з їх залучення.
- Чи витримає ваш військовий квиток перевірку цифрової епохи війни? Світлана Приймак 15:40
- Викрадення суверенітету Валерій Карпунцов 14:23
- Фінансові санкції США та ЄС: виклики для українських енерготрейдерів Ростислав Никітенко 13:23
- Екологічні наслідки руйнування Каховської ГЕС: загрози, виклики та шляхи вирішення Олена Криворучкіна 08:53
- Бізнес-моделі для розвитку та масштабування вашого бізнесу: що сьогодні працює? Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 19:50
- Цивільний позивач, як учасник кримінального провадження Євгенія Тонконожко вчора о 15:29
- Суб’єктність замість паніки Євген Магда вчора о 13:58
- Ймовірність досягнення режиму тиші Георгій Тука вчора о 12:34
- Виробнича інфляція: як українським підприємствам зберегти конкурентоспроможність Денис Корольов вчора о 12:06
- Перфоманс-маркетинг 2025: 10 інструментів для масштабування лідогенерації Андрій Волнянський 16.03.2025 19:58
- Міжнародна інтеграція українських університетів: як вийти на глобальний рівень Віталій Кухарський 16.03.2025 19:53
- Генрі Форд: агресивний менеджмент, що врятував Ford Motor Company Наталія Качан 16.03.2025 18:52
- Філософія та практика поділу майна подружжя в Україні Світлана Приймак 16.03.2025 12:05
- $50 млн компенсації від Starbucks за опік паху гарячою кавою Дмитро Зенкін 16.03.2025 12:00
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора 15.03.2025 11:31
-
Один з найбільших зернотрейдерів у світі продав агрохолдинг у РФ "з великим дисконтом"
Бізнес 19577
-
"45 до кінця року". Що буде з курсом валют після рішень Нацбанку
Фінанси 7696
-
Як Трамп допомагає Путіну перетворити Україну на failed state
Думка 2548
-
Яєчна криза у США. Фінляндія відмовила американцям у постачаннях
Бізнес 2135
-
Підприємства Ахметова, Пінчука і Жеваго наростили доходи. Вийти в прибуток вдалося не всім
Інфографіка 1917