Бюро економічної безпеки: крок уперед чи імітація реформи?

З дублюванням відповідних функцій у правоохоронних структурах начебто покінчено. Але закон про нову службу не позбавлений вад, які можуть зашкодити ефективній роботі нового органу.

Отже, 28 січня Верховна Рада з невеличкою перевагою в голосах ухвалила в другому читанні законопроект №3087-д про створення Бюро економічної безпеки України. З дня першого читання минуло кілька місяців. За цей час депутати внесли до документу понад тисячу поправок, а деякі його положення довелося переписувати, зважаючи на критику головного юридичного управління ВР. Хоча, на мій погляд, остаточний варіант законопроекту принципово не змінився.

Правоохоронних клонів не стало?

БЕБ визначено як центральний орган виконавчої влади. Він виявлятиме й аналізуватиме загрози для економічної безпеки держави, а також розслідуватиме економічні і фінансові злочини. Показово, що однією із головних причин створення Бюро була необхідність позбавити наші правоохоронні органи дублюючих функцій у сфері боротьби з економічною злочинністю. Йдеться про відповідні підрозділи в Нацполіції і СБУ, а також податкову міліцію й НАБУ.

Ні для кого не є таємницею, що кожен із цих «клонів» намагався тиснути на бізнес. Приміром, СБУ мала в своїй структурі управління «К», яке боролося з корупцією, та управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки. Останнє серед іншого опікувалось митницею, а особливо – контрабандою.

Тепер спецслужба та інші правоохоронні органи не матимуть таких повноважень. А податкової міліції не буде взагалі. Щоправда, законопроект не позбавив Службу безпеки України можливості і далі перевіряти бізнес за статтею 285 «Фінансування тероризму». Навіть більше: законодавець залишив за СБУ право контролю за фінансовим сектором. Гадаю, тепер це пояснюватимуть захистом державних інтересів.

Інша ключова причина створення БЕБ – це оптимізація штату правоохоронних органів. У Бюро працюватимуть 4 тисячі осіб, що значно менше, ніж кількість співробітників економічних підрозділів усіх перелічених служб (одна податкова поліція нині нараховує 4,5 тис співробітників). Щомісяця детективи БЕБ не лише аналізуватимуть фінансову інформацію, а й проводитимуть оперативно-розшукову роботу. За це вони отримуватимуть не менше 20 прожиткових мінімумів (оклад + доплати й премії).

Очолюватиме бюро директор. Щодо алгоритму його призначення, то тут є зміни. У першому читанні автори законопроекту віддавали цю прерогативу Президентові України, але в остаточний варіант потрапила норма про обрання керівника БЕБ на відкритому конкурсі з наступним призначенням Кабміном за поданням Прем’єра.

Далі коротко про основні положення ухваленого законопроекту:

• податкова міліція та управління К і «економічна контррозвідка» СБУ – ліквідовуються;

• штатна чисельність новоствореного органу – 4 тис. осіб;

• зарплатня рядового співробітника БЕБ – не менше 20 прожиткових мінімумів;

• гарантований доступ співробітників БЕБ до всіх державних інформаційно-аналітичних баз (або отримання інформації через запит);

• фінансування БЕБ не обмежується держбюджетом - можливе фінансування міжнародними організаціями за прикладом НАБУ (на мою думку, це створює певні загрози впливу);

• БЕБ починає свою роботу при досягненні 30% штатної чисельності;

• всі кримінальні провадження, які перебувають в СБУ, ДФС, поліції та підслідність яких визначена за БЕБ, мають бути передані йому протягом 2-х місяців від дня створення Бюро.

• держбюджет 2021 року буде переглянуто в бік збільшення, адже запланованих коштів (587 млн грн) для утримання БЕБ явно недостатньо.

Вади законопроекту і найбільша заковика

У своїх минулих аналітичних дописах, які стосувалися ідеї створення Бюро економічної безпеки, я наголошував на кількох ризиках. Вони залишилися і після численних правок у законопроекті. Насамперед йому бракує чітко виписаних правил взаємодії БЕБ з іншими державними органами. Ми бачимо, що детективам БЕБ гарантований повний доступ до всіх державних інформаційно-аналітичних баз. Але про порядок цього доступу співробітники Бюро будуть окремо домовлятися з розпорядниками інформації. Тобто, новий орган має покладатися на добру волю тих, кого перевірятиме – я так це розумію.

Про лазівки для СБУ я вже говорив. Також не зовсім зрозуміло, чому лише співробітники новостворених органів, а не всі держслужбовці, матимуть право на високу зарплатню? Автори законопроекту говорять, що вони хочуть мотивувати детективів БЕБ високими окладами, зменшити корупційні ризики в їхній роботі. Постає питання: а хіба цю логіку не можна застосувати до співробітників податкової служби чи Служби безпеки України? І таких правових колізій в ухваленому проекті закону чимало.

Однак, загалом ідея консолідації функцій декількох правоохоронних органів в одному, а також загальне скорочення їхнього штату є позитивною ініціативою. Гадаю, що найбільшою заковикою тут може стати правильність реалізації ухваленого законопроекту. Мені б дуже не хотілося, щоб новостворене Бюро стало клоном податкової міліції, яка доволі часто репресувала підприємців, але не була схильна аналізувати ситуацію і шукати шляхи вирішення проблем.

До речі, ми з колегами неодноразово пропонували створити єдиний орган, який би опікувався не лише боротьбою з тіньовими схемами, ухиленням від сплати податків, а і втілював податкову й митну політику, аналізував ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Цей орган міг би об’єднати Податкову і Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань й мати єдину інформаційно-аналітичну систему. Отже, проблему з доступом до даних, необхідних для розслідування фінансових злочинів, було б вирішено. Утім, мусимо зважати на реалії – законопроект про Бюро економічної безпеки України підтримано парламентарями. Будемо дивитися, як це працюватиме.