Одним – преференції, іншім – нерівна конкуренція

Здавалося б, в умовах «коронакризи» слід вітати будь-які преференції для малого бізнесу, що їх пропонують уряд та парламент. Однак ми вже знаємо, як легко можна загубити хорошу справу, якщо діяти поспіхом.

Для більшості ФОПів запровадження РРО відтерміновано

За старою «доброю» традицією - в авральному режимі – 1 грудня було прийнято законопроект №4439-д, яким внесено зміни до Податкового кодексу та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Найголовніша зміна – відтерміновано введення РРО для ФОП - платників єдиного податку 2-4 груп, якщо їх річний обсяг доходу не перевищує 220 мінімальних заробітних плат (з 1 січня 2021 р. - 1 320 000 грн). Виняток - підприємці, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.

Сферами з істотними ризиками з 1 січня 2021 року будуть:

• реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

• реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

• реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Тобто для всіх «нерезикових» ФОП-єдинників, із доходом меншим за 1 320 000 – вводити РРО у 2021 році – не потрібно.

Крім того, законопроектом змінюється підхід для визначення граничного порогу доходу для перебування на спрощеній системі оподаткування – відтепер він прив’язаний до мінімальної заробітної плати, що не вплине на вже наявні критерії в 1,2 і 7 млн. грн., однак в майбутньому може сформувати більш релевантне відношення до мінімальної заробітної плати.

Відмінено також «заохочення» покупцям за скарги щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій. Більше того, зменшено розмір самих фінансових санкцій за порушення використання РРО при здійсненні розрахункових операцій – 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів за перше таке порушення, за наступне протягом року – 50%.

Які ризики несе в собі прийнятий закон?

Зрозуміло, що в середовищі ФОПів рішення ВР знайшло позитивний відгук. Але деякі представники бізнесу наголошують, що таке послаблення ставить в нерівні умови тих, хто прозоро веде свій бізнес й тих, хто веде його «в сіру». Тобто, за відсутності регулювання, створюються умови для переходу частини бізнесу в тінь, і отримання ним преференцій перед добропорядними платниками податків.

Така позиція заслуговує на увагу, адже зростає ризик ухилення від сплати податків, шляхом дроблення великого та середнього бізнесу на малі ФОПи, задля уникнення регулювання з боку держави. Таких прикладів і сьогодні достатньо.

Таким чином, складається двояка ситуація де, з одного боку, парламентарі захищають малий бізнес від фіскального тиску та допомогають йому вижити в умовах кризи, а з іншого – створюють конкурентні переваги для тіньової економіки та втрати податкових надходженнь.

Я завжди підкреслюю, що малий бізнес потребує державної підтримки і якнайбільшого сприяння в своєму розвиткові. Але не за рахунок інших підприємців, котрі створюють робочі місця, формують ВВП і наповнюють бюджет. Отже, треба вступати в діалог з бізнесом в момент озвучення проблематики, а не в спішному порядку штампувати поправки до законів під впливом протестних рухів.