Без справжньої податкової реформи Україна і далі втрачатиме валюту
Україна отримує дедалі менше валюти від експорту власної продукції. І це завдає суттєвої шкоди нашій фінансовій системі й економіці в цілому.
Уряд прогнозує, що наступного року українська грошова одиниця подешевшає - 1 американський долар коштуватиме 29,1 грн. Цей курс закладено в проект бюджету. Однією з головних причин негативних тенденцій є нереформованість податкової системи.
Вплив об’єктивних факторів на стан української економіки складно переоцінити. На початку 2020 року чимало країн відчули на собі наслідки глобальної кризи та пандемії COVID-19. Водночас, наша економіка виявилася не готовою до змін кон’юнктури світових товарних ринків, розриву ланцюжків поставок та різкому уповільненню ділової активності. Жорсткі, без гнучкого механізму застосування, карантинні обмеження лише погіршили ситуацію.
За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, ВВП України в першій половині 2020 року скоротився на 6,5% по відношенню до аналогічного періоду 2019 року. А зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг у І півріччі 2020 року зменшився на 11,4% (на 7,0 млрд дол.) у порівнянні з минулорічними показниками і становив 54,2 млрд дол. При цьому експорт товарів і послуг зменшився на 7,1% (на 2,1 млрд дол.) і склав 27,6 млрд дол. Проблем з експортом зазнали, передусім, українські металурги, підприємства легкої промисловості, деревообробка.
Найстабільнішим джерелом валютної виручки поки що залишається експорт аграрної продукції. У січні-червні 2020 року він лишився майже на рівні минулорічних показників і склав 10,4 млрд долл. Однак експерти прогнозують за підсумками 2020 року скорочення загальних показників по зерновим культурам (з 72,1 до 68 млн тонн) і, відповідно, зменшення валютних надходжень від експорту продукції. Завважу, що менший об’єм надходжень валютної виручки призводить до більшого тиску на національну валюту, адже державі доводиться виплачувати борги світовим кредиторам.
Темпи зростання (зниження) експорту товарів наростаючим підсумком (дані Держстату), % р/р
Додам, що скорочення об’ємів торкнулося також імпорту товарів і послуг. У І півріччі 2020 року цей показник зменшився на 15,5% (на 4,9 млрд дол.) у порівнянні з відповідним періодом 2019 року і склав 26,5 млрд дол.
Темпи зростання (зниження) імпорту товарів наростаючим підсумком (дані Держстату), % р/р
У І півріччі 2020 року негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу товарів склало 1,3 млрд дол. – тобто, ми витрачаємо назовні валюти більше, ніж отримуємо. Держстат констатує певне поліпшення цього балансу, але радіти тут немає чому. На мою думку, покращення відбулось лише за рахунок стрімкого здешевлення імпорту – зокрема, падіння цін на енергоресурси на світових товарних ринках. Щойно ділова активність у світі відновиться, ціни на енергоресурси зростуть і імпорт подорожчає. Україні доведеться витрачати ще більше валюти.
Українська економіка надзвичайно вразлива до світових потрясінь. На моє переконання, одними з ключових причин цього є системні проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності (проблеми з відшкодуванням експортного ПДВ та низький рівень підтримки експорту державою), а також нереформованість українського законодавства (високий рівень податкового навантаження, недосконале та застаріле митне і податкове регулювання).
Певен, що без впровадження структурних реформ, насамперед, у сфері оподаткування та на митниці, темпи розвитку економіки та експортного потенціалу України суттєво відставатимуть від динаміки росту імпорту та відтоку валюти з країни.
Як науковець я вже три роки досліджую податкову систему України та її вплив на стан економіки. Отже, маю власні попозиції з покращення ситуації з валютними надходженнями в країну:
1. Необхідно запровадити податкову амністію і податок на виведений капітал.
2. Податки слід лібералізувати – вони мають бути прозорими, гнучкими і необтяжливими для найменш захищених категорій підприємців.
3. Слід реформувати всю податкову систему, аби вона стимулювала бізнес, а не була для нього непосильним тягарем.
4. Звести до мінімуму втручання державних органів у діяльність підприємців.
5. Принципом роботи податкових і правоохоронних органів мусить стати нульова толерантність до корупції.
6. Держава має розширити коло отримувачів доступних кредитів за програмою «5-7-9%».
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411