Банки повинні працювати на економіку, а не на себе

Однак саме таку систему ми отримали завдяки старанням НБУ та уряду.

Нещодавно Мінекономіки оприлюднило позитивну новину: мовляв, річний прогноз інфляції нині становить 5,9% проти березневого - 11,6%. То чом би й не порадіти за таку стабільність національної валюти?

Але, на мою думку, підстав для оптимізму в цій новині замало. Почну з того, що попередній прогноз у 11,6%, базувався на песимістичному сценарії зменшення доходів - передусім податкових надходжень.

Крім того уряд планував збільшити видатки на підтримку економіки в умовах карантину. Іншою статтею бюджетного фінансування мало стати пільгове кредитування бізнесу за програмою «5-7-9%». Держава зобов'язалася відшкодовувати банкам різницю між пільговою та ринковою ставкою.

Вочевидь, що долати бюджетну нестачу в Кабміні розраховували за рахунок додаткової емісії та залучення коштів МВФ і частково ЄБРР.

А тепер пригадаємо: наприкінці весни уряд вихвалявся стійкістю вітчизняної фінансової системи в умовах коронакризи. Цього вдалося досягти завдяки рефінансуванню банків з боку НБУ, а також запровадженню більш суворих вимог до співпраці з клієнтами. Щодо останнього, згадаймо одіозну постанову Нацбанку №65 від 19 травня, яка фактично визначала більшість банківських клієнтів, як "ризикових".

Що ж, фінансова система нині й справді стабільна. Ліквідність у банківській сфері становить понад 150 млрд. грн., а показник адекватності капіталу українських банків удвіччі перевищує норматив! 

Але це досягнення у вигляді рефінансування має зворотній бік. Замість того, аби активно видавати пільгові кредити підприємцям, банки почали вкладати кошти у більш безпечні для себе інструменти, наприклад, облігації держзайму.

Отже за незначним рівнем інфляції стоять відсутність кредитування, додаткова емісія та зростання попиту на грошові активи. 

Якщо ж зважити на те, що з вересня мінімальна зарплатня в Україні становить 5000 грн, то виникає питання: а чи не є справжньою метою підвищення "мінімалки" компенсація бюджетних витрат за рахунок збільшення зарплатних податків?

Переконаний, що така позиція є безперспективною. Міцна банківська система мусить бути рушієм економіки, а не перешкодою для її розвитку. Натомість сьогоднішній стан речей у діловій сфері я б охарактеризував, як стагнація.

Банки повинні працювати на розвиток бізнесу, кредитувати його. Саме тому НБУ слід переглянути травневу постанову номер 65 щодо рефінансування банків, зробити його більш цільовим, спрямованим на підтримку вітчизняних підприємців.