Запрошення до обговорення програми відновлення економіки виявилося профанацію?

Безсистемність у діях уряду, схоже, вже нікого не дивує. Натомість, викликає жаль інше - ігнорування Кабміном фахових порад низки провідних українських експертів щодо порятунку нашої економіки.

Останній приклад – відповідь чиновників з Мінфіну і Мінекономіки на пропозиції моїх колег, експертів громадської організації Рада інституційних реформ.

Трохи про історію питання. Наприкінці травня Кабмін гучно презентував програму відновлення економіки, а в червні представив на розгляд Верховної Ради програму своєї діяльності на 2020 рік. Програму депутати провалили, і, слід сказати, небезпідставно.

Водночас у Кабміні публічно визнали, що їхній стратегічний документ не є досконалим і потребує доопрацювання. Більш того, урядовці запросили громадськість і експертні кола надавати їм свої пропозиції. Що одразу зробили фахівці, зокрема, з Ради інституційних реформ - зібрали думки великої кількості підприємців, проаналізували їх і надіслали до Кабміну у вигляді фахових ініціатив.

І ось, маємо результат. Здогадайтеся, що відповіли представники уряду досвідченим економістам, фінансистам, підприємцям? Фактично нічого. Аби не бути голослівним, наведу лише головні тези з листа-відповіді Міністерства фінансів та Міністерства економіки, які Рада інституційних реформ оприлюднила в прес-релізі та на офіційній сторінці в Фейсбук.

Експерти пропонували Кабміну збільшити ліміт на доходи для ФОП І-ІІІ груп, а також тимчасово звільнити дрібних і середніх підприємців від податку на нерухоме майно. В уряді відповіли, що чинних лімітів цілком достатньо, аби бізнес успішно працював і справно платив податки.

Також в уряді не сприйняли пропозицію зменшення упродовж 5 років ставки ПДВ з 20% до 15%. До речі, ця ідея міститься в пакеті пропозицій моєї комплексної реформи податкової системи України «Від нестабільності до гармонії», яку я ще восени 2019 року презентував та передав на розгляд парламентарів. Кабмін надав відповідь, з якої випливає, що він боїться втратити об’єми поточних платежів до бюджету. Мовляв, достатньо скоротити ставку на 1%, і державна казна протягом року недоотримає 18,6 млн грн.

Як і я, експерти Ради інституційних реформ переконані, що цей крок дозволить знизити ціни на товари й послуги, стимулюватиме внутрішнє виробництво та оборотний капітал підприємців, сприятиме виведенню з тіні капіталів. Водночас поступовість зменшення податку мінімізує бюджетні втрати. Шкода, що Кабмін не хоче мислити стратегічно, на перспективу, а обмежується авральними рішеннями.

Тема створення прозорої системи адміністрування податків – це те, над чим експерти Ради інституційних реформ почали працювати задовго до початку кризи. Запропонували цю ідею Кабміну, розписали покроковий механізм такого реформування. І що Кабмін? Відповів, як завжди, дипломатично: буцімто, вони в себе міркують над створенням такого собі онлайн майданчика для дискусій із бізнесом про методи адміністрування.

Крім того, Мінфін та Мінекономіки відхилили пропозицію фахівців про звільнення підприємців від сплати ЄСВ зі створених протягом 2020-2021 років робочих місць. Представники міністерств знову послалися на ризики невиконання бюджету. Тобто, вирішили перестрахуватися.

Ініціативу щодо розширення системи кредитних пільг для підприємців у Кабміні теж поклали на полицю. Відповіли у своєму стилі: мовляв, бізнес має вже відповідні пільги, зокрема, передбачені програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Хочу зазначити, що програма ця справді хороша, але я неодноразово підкреслював, що де-факто «доступні кредити» виявилися не такими вже й доступними для підприємців.

До речі, свої ідеї Рада інституційних реформ взяла не зі стелі. Це результат діалогу з реальними підприємцями, який відбувався у межах антикризового проекту #Бізнес Реанімація. Він стартував у квітні 2020 року, малим та середнім підприємцям було запропоновано сформувати свої пропозиції до влади, які потім транслювалися уряду через офіційні звернення громадської організації.

Також Рада інституційних реформ запропонувала уряду ідеї, над якими ми з колегами-експертами й науковцями працюємо вже більше 3-х років, – реформування податкової системи, що передбачає створення на базі кількох, дублюючих один одного, підрозділів єдиний податковий орган, амністію капіталів, лібералізацію податкового законодавства. Все це Мінфін і Мінекономіки проігнорували.

А тим часом проект урядової «Програми стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19» «Економічне відновлення» так і залишився лише проектом…