Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.07.2020 11:17

Детінізувати економіку каральними заходами, це як виховувати дітей різками

Доцент кафедри кримінального права та кримінології в Університеті державної фіскальної служби України

Минулої зими колишній чільник українського уряду Олексій Гончарук проголосив 2020 рік – роком детінізації економіки.

Щоправда, через пандемію COVID-1про це вже мало хто пам'ятає.

Детінізація по-українськикаральні санкції посилюються – бізнес залишається у тіні

«2020 й рік стане роком детінізації української економіки. Ми вже почали з нелегальних автозаправок, грального бізнесу і обліку деревини», - писав Гончарук у січні у своєму Telegram-каналі. Далі колишній урядовець перелічував детінізаційні заходи на кшталт підвищення силового контролю до різних сегментів бізнесу та посилення каральних санкцій.

«Перевірити. Оштрафувати/завести кримінальну справу. Закрити» - на жаль українські чиновники користуються тільки такою «формулою детінізації».

І який результат? Посилюються каральні санкції – росте тіньовий ринок й розміри хабарів, які підприємці готові сплачувати за те, щоб їх «не чіпали». А може, якщо бізнес працює, має своїх клієнтів, створює робочі місця й хоче сплачувати податки, державні органи мають допомогти йому легалізуватися? Й державі варто змінити свою роль інквізитора на роль сапортера?

Взяти, наприклад, боротьбу з нелегальними заправками, якою так пишаються уряд та силовики. На долю малих АЗС за різними оцінками приходиться 25-30% ринку ПММ. Так, якщо це продаж із цистерни з-під паркану, то тут треба бити тривогу й застосовувати каральні санкції! Але якщо це маленька АЗС, розташована у невеликому селищі, куди великі гравці просто не йдуть, то чому не допомогти їй привести до ладу всю документацію, не надати можливість виконати всі технічні й інші вимоги й наповнювати бюджет своїми податками? Але ж почитайте звіти про «детінізацію» цього сегменту: „закрили, вилучили, відкрили кримінальні провадження, застосували штрафні санкції». Інквізитор працює!

Спочатку – порядок та зрозумілі правила гри, а потім – контроль та санкції

Так, контроль держави – це важливо. Але результати моїх 3-річних наукових досліджень податкової системи України свідчать про те, що починати треба не з каральних заходів, а з наведення порядку, приведення до ладу законодавчої бази та створення прозорих й зрозумілих правил гри. Це як у вихованні дітей – в давнину у школах різки застосовували, але у сучасної педагогіки зовсім інші інструменти – психологія, комунікації тощо.

У моїй комплексній програмі реформування податкової системи «Від нестабільності до гармонії», яку ми з колегами подали на розгляд депутатів Верховної Ради ще восени 2019 року, окрему увагу приділено питанню легалізації та детінізації доходів громадян. Реформа в цьому напрямку має бути проведена в декілька етапів та розпочатися з «нульової декларації».

Так, в світі є успішний й негативний досвід легалізації доходів. Наприклад, в Італії у 2000-х роках необхідно було сплатити 2,5% від вартості легалізованого майна, в країну за два місяці повернулося понад 60 млрд євро. Ще один успішний приклад амністії - Ірландія у 1988 році. Протягом 10 місяців можна було сплатити заборгованості з прибуткового податку без штрафних санкцій. В результаті амністії в казну було перераховано $ 1,5 млрд., або 2,5% ВВП країни. А ось у Бельгії у 2004 році та в Грузії у 2005 році податкова амністія провалилася.

Щоб Україні уникнути негативного досвіду ми з колегами-експертами сформулювали перелік умов, за виконання яких податкова амністія дійсно виведе економіку з тіні:

1. Держава має володіти повною базою декларантів, для цього необхідно провести якісний перепис населення;

2. Слід створити сучасний та зручний електронний сервіс для обслуговування платників податків;

3. Громадяни мусять бути впевненими, що законодавство щодо амністії доходів не буде змінено або скасовано в майбутньому;

4. Умови стандартного оподаткування капіталів та доходів після амністії слід визначити та озвучити суспільству до початку кампанії з легалізації;

5. Під час легалізації капіталів невідомого походження ставки оподаткування повинні бути максимально низькими (2,5% - максимум 5%). Натомість після закінчення строку подачі «нульової декларації» ця ставка має бути найвищою;

6. Для інвесторів з амністованим капіталом необхідно створити пільгові податкові умови;

7. Необхідно встановити додаткові преференції для закордонного капіталу при поверненні його в країну;

8. Легалізації не можуть підлягати капітали, які мають корупційне походження;

9. Законодавство має гарантувати, що особи, які скористалися можливістю податкової амністії, не зазнають жодних переслідувань з боку держави. Також має бути гарантована конфіденційність інформації про легалізовані капітали.

Маємо ще цілу низку пропозицій щодо реформування податкової системи. Вони стосуються зниження податкового та адміністративного тиску на підприємців, застосування єдиної інформаційної системи, що з одного боку мінімізує кількість перевірок з боку контролюючих органів, а з іншого в автоматичному режимі відстежує потенціально ризикові транзакції, впорядкування взаємодії податкових та інших контролюючих органів. Зараз, коли Україні треба відновлювати свій рівень інвестиційної привабливості, уникнути кардинальних, системних змін, підмінивши їх посиленням каральних заходів, не можливо. Навіть, якщо це не подобається окремим чиновникам чи бізнес-структурам, якім вигідно, щоб працювала виключно «каральна машина» й можна було б отримувати дохід від схем «уникнення санкцій».

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net