Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.06.2020 16:03

Пільгові кредити ‒ рятівне коло для бізнесу чи нова красива декларація уряду?

Доцент кафедри кримінального права та кримінології в Університеті державної фіскальної служби України

Розробляючи програми подолання наслідків карантину і відновлення вітчизняної економіки, найбільшу ставку український уряд робить на впровадженні програми пільгового кредитування.

Мовляв, це стане рятівним колом для малого та середнього бізнесу (МСБ), що опинився на межі зникнення внаслідок дії карантинних обмежень. Безумовно, така підтримка сьогодні критично необхідна, адже саме цей сегмент підприємництва у минулі роки генерив більш ніж 50% національного ВВП.

Днями один з банків розкрив цікаві деталі того, як саме працює схема надання таких пільгових кредитів. Отже, сам банк видає кредити під ринковий відсоток  приблизно 15,07%. А державний фонд розвитку підприємництва авансом перераховує банку, на ескроу-рахунок, кошти для покриття різниці між реальною та задекларованою державою (пільговою) процентною ставкою. Далі позичальник, якому погоджено надання позики під, приміром, 9%,  погашає відповідну суму відсотків. Решту ж банк автоматично списує з ескроу-рахунка.

Бачимо, що уряд запропонував банкам співробітництво на дуже вигідних умовах. Здавалося б, кількості виданих кредитів має зрости.

Але як ситуація виглядає зараз?

Всього за програмою видано 605 кредитів на суму 381,041 млн.грн. (або $14 млн.). Загальний, запланований урядом, об’єм  5 млрд грн ($189 млн). Тобто, підприємцям не видано і десятої частини запланованих коштів! 

Найбільш підготовленими до участі у держпрограмі виявилися аграрії. За інформацією з відкритих джерел 57% кредитів, виданих банками-учасниками програми, були надані саме підприємствам з галузі сільського господарства. Також серед активних позичальників є представники зі сфери торгівлі і виробництва  17%. На третьому місці  промисловці. 6% кредитів були видані підприємцям, які займаються промисловою переробкою.

Тепер до статистики, яка мене непокоїть й ставить питання про ефективність цієї стратегічної урядової програми. Станом на 10 червня банки-партнери отримали 24 720 заявок на участь в програмі, однак лише 3500 тисячі клієнтів сформували і передали банкам відповідний пакет документів. Практично кожна друга заявка була відхилена банком як така, що не може бути схваленою.

Якими ж були причини відмов?

60% відмов – погана ділова репутація позичальника

11% відмов – необґрунтованість бізнес-плану

12 % відмов – невідповідність мети кредитування

4% відмов – невідповідність Закону про державну підтримку МСБ

4% відмов – збиткова діяльність МСБ

3% відмов – перевищення обсягу виручки

1% відмов – перевищення ліміту держпідтримки.

Як бачимо, левова частина відмов – через виявлені банком проблеми з діловою репутацією позичальника. І тут мимоволі згадується постанова НБУ № 65 від 19.05.2020, в якій затверджено чималий перелік критеріїв визначення ділової репутації та ризиковості клієнта. На своєму пабліку у Facebook я вже аналізував цей перелік, який є дуже жорстким та подекуди дискримінаційними по відношенню до клієнта.

Нагадаю, що поведінку клієнта можуть визнати «підозрілою», а операцію «ризикованою» якщо:

- клієнт нервує без видимих причин або проявляє нетипову поведінку;

- клієнт демонструє незвичну зацікавленість вимогами законодавства у сфері ПВК/ФТ;

- клієнт скасовує проведення запланованої фінансової операції після того, як банк запитав у нього відповідні підтвердні документи та/або роз’яснення;

-клієнт наполягає на терміновості проведення фінансової операції, демонструючи нервову поведінку;

- клієнт незвично та надмірно виправдовує або пояснює фінансову операцію, підкреслюючи відсутність будь-яких зв’язків із незаконною діяльністю;

- представники клієнта ‒ суб’єкта господарювання максимально уникають контактів з працівниками банку (відвідування відділення банку);

- клієнт постійно наполягає на обслуговуванні в одного працівника банку;

- клієнт проводить незвично тривалий час у сховищі (більше 15 хвилин).

Отже, якщо ви нервуєте або цікавитесь вимогами законодавства у сфері ПВК/ФТ вашу операцію можуть визнати ризиковою, а вашу ділову репутацію – поганою. І не надати обіцяний державою «доступний» кредит.

Отже, парадокс. З одного боку держава в особі фонда розвитку підприємництва надає фінансування різниці процентних ставок банкам та стимулює їх до збільшення об’ємів кредитування, а з іншого - регуляторною політикою НБУ ставить ці ж самі банки у жорсткі рамки щодо оцінки ділової репутації та ризиковості клієнта, що аж ніяк не сприятиме погодженню кредитних заявок.

Самі банкіри головною перешкодою у втіленні в життя програми доступного кредитування МСБ бачать у тому, що дуже складно управляти ризиками, які є досить суттєвими.

Таким чином ми маємо ситуацію, коли уряд декларативно визначає програму доступного кредитування рушієм відновлення економіки, а НБУ, у той самий час, своїми жорсткими нововведеннями унеможливлює видачу кредитів, і по-суті нівелює економічний ефект всієї програми.

Цей суперечливий та незбалансований підхід треба виправити, забезпечивши ефективну взаємодію та зацікавленість у фактичній роботі програми підтримки бізнесу усіх причетних до цього відомств. Або визнати, що замість рятівного кола підприємці отримали від уряду лише красиву обіцянку.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]