Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
19.06.2020 15:35

Мінфін повторює помилки Кабміну, коли обмежується деклараціями

Доцент кафедри кримінального права та кримінології в Університеті державної фіскальної служби України

Наприкінці травня я аналізував урядову програму відновлення економіки, а сьогодні маю привід прокомментувати інший документ – проект Стратегії Міністерства фінансів «Самодостатність».

Одразу скажу, що попри амбіційну назву і деякі позитивні ідеї йому теж не бракує декларативності. Проект складається із 5 напрямків, кожен з яких варто прокоментувати.

1. Зважена фінансова й боргова політика та покращення іміджу України серед міжнародних інвесторів

Стратегія чітко вказує на намір Мінфіну завершити співпрацю з МВФ, як із основним кредитором, та перейти на альтернативні джерела фінансування бюджету. Раніше в уряді про це не говорили настільки гучно. Вочевидь, чинні умови співпраці з міжнародними партнерами Україну обтяжують, і в міністерстві хочуть це змінити.

Також тут планують знизити впродовж наступних 2-х років співвідношення боргу до ВВП до 55% і надати пріоритет внутрішнім позикам у гривні, реформувати держбанківський сектор, скоротити вдвічі обсяги непрацюючих кредитів, підвищити розмір гарантованої суми відшкодування вкладів фізичних осіб із 200 до 800 тис. грн. Можна спрогнозувати, що це різко збільшить частку депозитних вкладів фізичних осіб, а отже, й ліквідність ресурсів самого банку.

2. Податкові стимули для розвитку економіки

• Цей напрямок прописаний детальніше і теж містить декілька цікавих ініціатив:

• Запровадження єдиної форми податкової звітності з ПДФО та ЄСВ;

• Списання пені, штрафних санкцій та боргу, який рахується як безнадійний, реструктуризація залишку податкового боргу;

• Автоматичне повернення податкових переплат платникам податків (без заяви платника);

• Запровадження компенсаторної ставки ПДВ на операції з постачання сільськогосподарських товарів проміжного споживання;

• Стимулювання оновлення основних фондів шляхом відтермінування сплати ПДВ на ввезення виробничого обладнання, що не виробляється в Україні (2021 рік);

• Звільнення від оподаткування частки прибутку підприємств, яка витрачається на інвестування.

Важливо, що Мінфін поділяє позицію, яку неодноразово вословлюва я та інші експерти, про об’єднання звітності щодо ПДФО та ЄСВ. Проте чомусь обмежує це 2021 роком. Вважаю, є перспективною і ініціатива відстрочити сплату ПДВ за імпортованим виробничим обладнанням. Але, певен, що цю відстрочку слід прив`язати до життєвого циклу устаткування.

Хорошая ідея – звільнити від оподаткування частину прибутку підприємств, яку вони витрачають на інвестування. Але хотілося б побачити це на рівні конкретних законодавчих змін. Ми знаємо, як часто цінність гарної ідеї нівелює її недолуге впровадження, зокрема, відсутність механізмів, закріплених законами.

3. Нова кадрова політика і діджиталізація в системі фіскальних органів.

4. Детінізація економіки

• Запуск із 1 січня 2021 року роботи ДПС і ДМС як єдиних юридичних осіб;

• Оновлення на 60% кадрового складу відомств та встановлення зарплати на рівні відповідних підрозділів сусідніх країн;

• Електронний аудит платників податків;

• Впровадження «нульової декларації»;

• Створення Служби Фінансових Розслідувань та ліквідація податкової міліції;

• Законодавче виведення грального бізнесу з тіні;

• Ліквідація незаконних схем з ПДВ (відновлення моніторингу податкових накладних, зупинка реєстрації ризикових транзакцій).

Більшість із запропонованого Мінфіном я вітаю. Однак деякі моменти мене дивують. Наприклад, не зрозуміло, як слід трактувати формулювання: «Запуск роботи ДПС і ДМС як єдиних юридичних осіб» Автори говорять про завершення процесу їх роз’єднання чи зміну підпорядкування?

Електронний аудит та ліквідація незаконних схем із ПДВ. З одного боку, це зменшить адміністративне навантаження на платників, з іншого – може створити перепони в роботі добропорядних підприємців. Раніше я вже акцентував увагу на поширену проблему безпідставного блокування реєстрації податкових накладних. До цього додається можливість блокування банками грошових переказів у разі визнання операції клієнта ризиковою. А причини такого визнання, судячи з травневої постанови НБУ №65, можуть бути абсурдними.

Також у Стратегії мінфіну я не знаходжу відповіді на питання: чи зменшиться після створення СФР тиск на бізнес з боку інших правоохоронних органів? Щоразу мушу повторювати: поки питаннями справляння податків та зборів опікуватиметься велика кількість відомств, бізнес відчуватиме тиск й не зможе повноцінно розвиватися. Натомість, лише створення єдиної структури дозволить централізувати ці повноваження.

Я певен: ефективно координувати відокремлені відомства не можна апріорі. Підприємець має подавати в електронному вигляді декларації зі сплати податків, вантажно-митні декларації, фінансову звітність, інші документи, отримувати дозволи, ліцензії та комунікувати з владою виключно через одне відомство! Робота податкової та митниці як єдиної структури – яскравий тому приклад.

Переконаний, що задля реального, а не декларативного, втілення в життя ініціатив Кабміну та Мінфіну щодо впровадження діджиталізації в фіскальних органах, підвищення якості адміністрування, обслуговування та контролю необхідно створити єдиний орган. Він об’єднає функції податкової, митниці, державної аудиторської служби, фінмоніторингу, податкової міліції, Нацполіції та СБУ (в частині боротьби із несплатою податків), НАЗК (в частині контролю достовірності декларування статків чиновниками).

У розробленою мною комплексній програмі реформування податкової системи України «Від нестабільності до гармонії» я пропоную створити за такою моделлю Державну службу доходів. Це спростить взаємодію підприємців та держави та надасть бізнесу потужного імпільсу для розвитку, й покращить інвестиційних клімат в країні.

5. Підвищення ефективності бюджетних видатків

• Економія видатків через удосконалення механізму надання пільг та допомог громадянам;

• Аудит використання коштів Дорожнього фонду, ДФРР, Фонду COVID19, субвенції для ОТГ, моніторинг закупівель, аудит ДПС, ДМС, НАК Нафтогаз, стратегічних держпідприємств;

• Реалізація нової моделі фінансування пріоритетних наукових досліджень. Збільшення частки грантового фінансування;

Знову ж таки, цілком правильні ідеї, однак конкретики в них мало. Приміром, що стоїть за тезою про «удосконалення механізму надання пільг»? Чому б не конкретизувати її на прикладі компенсації перевізникам (зокрема, метрополітену) вартості безкоштовного проїзду пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Можна детально аналізувати кожний пункт усіх 5-ти напрямків Стратегії Мінфіну, але для мене очевидно: вона потребує ґрунтовного доопрацювання й деталізації. Зокрема, і з залученням провідних експертів та представників ділових кіл, малого й середнього бізнесу.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]