В проекті урядової програми відновлення економіки не вистачає конкретики
Днями уряд презентував Програму стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19: "Економічне відновлення".
Автори певні, що їх стратегія дозволить вивести країну на втрачені економічні позиції вже в другій половині 2020 року. Наміри хороші, але вкрай амбітні. Адже прогноз Світового банку говорить про те, що загальна слабкість економіки не дозволить Україні швидкого відновлення на відміну від більшості сусідніх країн, а рівень 2019 року буде досягнуто тільки у 2021 році.
Уряд робить ставку на підтримку вітчизняного виробника і створення нових робочих місць. І це можна вітати. Програма сформована за кількома напрямками: доступ до фінансів та ринків, дерегуляція економіки, модернізація та розвиток інфраструктури.
Зазначу, що автори документу визначили пріоритетність своїх ініціатив і прив’язали це до майбутнього економічного ефекту і складності впровадження. Як позитив, оцінюю задекларовану участь у реалізації програми представників усіх галузей економіки.
Чого не вистачає у програмі? Чіткого прогнозу динаміки ВВП. А саме цей показник є базовим. Кабмін очікує, що у 2020 році внутрішній валовий продукт України скоротиться на 4-8% у порівнянні з 2019 роком. Чи не завеликий люфт? Напевно тому, що 3,5% падіння прогнозує Світовий банк, а 7,7% - МВФ. А де ж наш власний, уточнений, прогноз?
Уряд пропонує запровадити автоматичне продовження строку дії ліцензій та дозволів, послабити адміністративний тиск на бізнес, скоротити документообіг у стосунках із підприємцями, тимчасово заборонити планові податкові перевірки і блокування господарської діяльності багатопрофільного бізнесу. Так, бюрократичні перепони заважають бізнесу, тому їх треба позбуватися. Але акцент зроблено саме на тимчасовій забороні податковим органам планово перевіряти бізнес. До того ж до кола «щасливчиків», швидше за все, потраплять тільки малі підприємства з річним оборотом менше 20 млн. грн.
Решта ініціатив податкового блоку стосуються оптимізації податкового адміністрування та статистичної звітності; скасування звітності щодо сплати податків, які можуть бути обраховані за реєстрами; вдосконалення податкового законодавства в рамках «Проекту BEPS»; відстрочки реєстрації податкових накладних до дати надходження оплати (3 черга імплементації).
Гадаю, перші два пункти мали б стати етапами постійно діючої програми з лібералізації податкового регулювання. На виході ми б отримали сучасну автоматизовану систему обчислення й сплати податків. Що стосується «вдосконалення» податкового законодавства в питаннях BEPS, то, на мою думку, реалізація цього пункту програми додасть головного болю компаніям, які співпрацюють з податковими нерезидентами. Наприклад, піддається сумніву положення п. 120.7, яким пропонується доповнити ст. 120 ПК України. Даний пункт встановлює, що неподання (несвоєчасне подання) контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії тягне за собою накладення штрафу у розмірі 1000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний такий факт. Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на 2020 рік, встановленою ст. 8 Закону про держбюджет, сума таких штрафів складатиме 4723000 грн. Існує думка, що можливість застосування таких значних штрафів за неподання звіту по будь-якій, навіть не офшорній фірмі, може призвести до зловживань з боку податківців.
На жаль, у податковому блоці урядових ініціатив я не бачу навіть натяку на необхідність системного реформування податкової системи. Свого часу ми з колегами пропонували створити Державну служби доходів. Вона б об'єднала Податкову і Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань, мала б спільну автоматизовану інформаційно-аналітичну систему. Завдяки їй скоротяться безкінечні перевірки бізнесу різними органами, з’явиться можливість виявлення (без участі людини) потенційно ризикованих транзакцій, а завдяки концентрації функцій та оптимізації процесів об'єднаних органів можна буде оптимізувати державні витрати на їх роботу. І це був би лише перший крок комплексної податкової реформи, яку ми розробили в рамках програми «Від нестабільності до гармонії». Натомість у Кабміні чомусь налаштовані клонувати нові й нові фіскальні органи з однаковими функціями. Звісно, що життя бізнесу це аж ніяк не полегшить.
Оскільки я вже торкнувся підприємців, зазначу: Кабмін у своїй програмі відновлення економіки планує започаткувати проект під назвою «Нові гроші». Що вона передбачає і чим відрізняється від вже існуючої програми доступних кредитів «5-7-9%», сказати важко.
Ще одна цікава ініціатива уряду – запровадження так званої «ризико-орієнтованої фіскалізації». Конкретики мало, однак припускаю, що йдеться про вибірковий фіскальний контроль залежно від ступеню ризику у сплаті податків. Загалом ні про яке послаблення податкового навантаження на бізнес у програмі Кабміну не йдеться.
Сподіваюся, що уряд деталізує свою програму й, працюючи над податковим блоком, зверне увагу на мою покрокову комплексну програму реформування податкової системи «Від нестабільності до гармонії», яка була презентована й передана законодавцям ще восени 2019 року, а у лютому поточного року розглядалася на засіданні парламентської робочої групи. Зараз, під час кризи, вона набуває ще більшої актуальності й може позбавити уряд від винаходу колеса.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87051
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11261
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9252
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5436