Яким буде вихід з карантину для українського бізнесу?

Режим карантину і відповідних пільг для бізнесу Кабмін продовжив до 22 травня. Хоча Прем`єр-міністр Денис Шмигаль припускає, що обмеження триватимуть і далі – із поступовими послабленнями.

Водночас життя вимагає корекції норм чинних антикризових законів. Бо деякі з них встановлюють нерівноправність суб’єктів підприємницької діяльності. 

Антикризові закони мають діяти до повного виходу з карантину.

Отже, за рішенням Кабінету Міністрів України від 4 травня режим карантину в його нинішньому вигляді триватиме щонайменше до 22 травня. Відповідно до цього часу діятимуть антикризові закони, запроваджені на підтримку бізнесу. Хоча дехто з представників бізнесу (власники кав’ярень, нотаріуси, адвокати тощо) відчують послаблення вже 11 травня. Звісно, це залежатиме від епідеміологічної ситуації в тому чи іншому регіоні. 

Доброю новиною є те, що принаймні на 1-му етапі виходу з карантину збережуться раніше запроваджені податкові, фінансові й адміністративні пільги для бізнесу. Вони передбачені законами № 540-IX від 30 березня і №553-IX від 13 квітня поточного року. Продовженням карантину уряд усунув правову колізію. Адже досі було не відомо, як без державної підтримки мали існувати підприємці впродовж перших 3-х етапів із 5-ти. 

Антикризові пільги для бізнесу діятимуть до 22 травня, поки триватиме 1-й етап виходу з карантину. А що далі – автоматичне й одномоментне повернення у правове поле, яке діяло до пандемії? Зрозуміло, що багатьом видам бізнесу, насамперед, малого й середнього, доведеться ще не один тиждень чекати дозволу на повноцінну роботу. Без пільг вони просто зникнуть. Переконаний: антикризові закони мають діяти до повного скасування карантинних обмежень. Тобто, до кінця останнього, 5-го етапу виходу з цього режиму. 

Орендарів захистили, на черзі – орендодавці. 

Вартий уваги ще один момент, пов'язаний із нормою закону №553-IX про орендну плату за невикористану наймачем комерційну нерухомість. Закон зобов’язує її власника на вимогу наймача зменшувати йому орендну плату до рівні вартості комунальних послуг. Здавалося б, ось воно - рятівне коло для великого сегменту підприємців, котрі орендують нерухомість. Але ж це лиш один бік медалі. 

Уявімо ситуацію. Підприємець здає в оренду під офіси нерухомість. Її він придбав, отримавши від банку іпотечний кредит. Повертати кошти він планував за рахунок доходу з орендної плати. Зазначений закон фактично ставить хрест на цих доходах і цьому бізнесу. Оскільки наймач має право компенсувати орендодавцю лише вартість ком послуг, останній повинен сплачувати кредит з якихось інших джерел. І це не поодинокий випадок. Тож маємо чисельну категорію бізнесменів, права яких закон не врахував.