Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
05.05.2020 11:53

Як вийти з карантину з найменшими втратами для економіки країни?

Доцент кафедри кримінального права та кримінології в Університеті державної фіскальної служби України

Уряд анонсував поетапний вихід української економіки з карантину, починаючи з 11 травня. За умови, що ситуація з розповсюдженням коронавірусу буде втримана.

Але чи все передбачив Кабмін у своїх рішеннях?

Отже, згідно з представленим алгоритмом дій, з 11 травня і протягом місяця мають відновити роботу всі підприємства, яких торкнулися карантинні обмеження. Першими запрацюють дрібні кав`ярні, салони краси, перукарні, автомийки. За ними настане черга закладів громадського харчування й транспорту, освіти, культури і спорту тощо. 

Своє рішення Кабмін прив’язав, передусім, до зменшення темпів розповсюдження коронавірусної інфекції. На мою, думку, якою б не була ця динаміка, економічний і фінансовий кровообіг у державі не повинен завмирати. Бізнес мусить працювати і наповнювати бюджет!  

Та, судячи з планів скасування карантину, ми навряд чи одразу відчуємо пожвавлення підприємницької діяльності. Адже існуючі на сьогодні обмеження не містять однозначної заборони на роботу, скажімо, нотаріальних контор чи станцій техобслуговування. Тож «офіційний» дозвіл на їхнє відкриття мало що змінить.

Також певні питання викликає відсутність чіткого визначення підприємств, які мають відновити роботу на тому чи іншому етапі. Наприклад, фітнес-центри зазначені у переліку підприємств I і II етапів карантинних послаблень. Тож на якому з етапів їм дозволять працювати? На цю плутанину звернули увагу й народні депутати на останній сесії парламенту. 

Непокоїть мене й інша проблема. Вихід із карантину передбачає скасування низки податкових, кредитних та інших фінансових пільг для бізнесу, які прописані в антикризових заходах. Ці пільги прийняті на законодавчому й виконавчому рівнях і мають обмежений строк дії. Я та інші експерти неодноразово наголошували на важливості державної підтримки тих секторів економіки, які зазнали найбільшого удару від пандемії. Але, схоже, з 11 травня наших підприємців, насамперед, малих і середніх, чекає нове випробування. Уявіть: два місяці їх лихоманило, вони вичерпали свої запаси, але щойно ця турбулентність припиняється, держава хапає їх за горло й каже – платіть!

Отже, важливо: чи збережуться на першому етапі виходу з карантину послаблення, передбачені антикризовими законами № 540-IX від 30 березня та №553-IX від 13 квітня 2020 року? Чи розповсюджується дія законопроекту №3279-д від 11 квітня 2020 в частині обмеження орендної плати на період після 11 травня? І як бути зі звільненням від земельного податку та податку на майно? Варто розуміти, що на I й II етапах виходу з карантину підприємства не зможуть працювати на повну потужність. Тому вважаю недоцільним скасовувати для них усі чинні преференції. Сподіваюся, уряд за допомогою поправок розставить крапки над «і» у своїх рішеннях.

Хтось, напевно, спитає: чи варто державі стільки зусиль витрачати на дрібний бізнес, коли  великі гравці на кшталт того ж «Енергоатому» чи підприємств металургії ще більше потерпають від наслідків пандемії? Впевен, що варто. За даними комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, загальна сума податкових надходжень від ФОПів-єдинників у 2019 році на 8 мільярдів гривень перевищила аналогічний показник 2018 року! Це 26% зростання.

Я вважаю, що малий бізнес є рушієм економіки, а його розвиток має бути стратегічним державним пріоритетом. Однак, в умовах карантину цей локомотив економіки опинився у найскрутнішому становищі, а тому під загрозою і сам факт відновлення економіки держави. Аби цього не сталося, ми з колегами вкотре пропонуємо підтримати сьогодні тих, хто забезпечить зростання економіки в майбутньому. А саме:

- Зберегти звільнення від сплати ЄСВ для малого бізнесу до того часу, коли будуть скасовані всі обмеження для підприємницької діяльності;

- Відстрочити запровадження реєстраторів розрахункових операцій (так званих касових апаратів) щонайменше на півроку після зняття карантинних обмежень; 

- Запровадити програму пільгового кредитування на постійній основі; 

- Скасувати штучні перепони на користування банківськими послугами (наприклад, вимогу ідентифікації особи при здійсненні переказів понад 5 тис. грн. (менше 200 долларів!); 

- Запровадити мораторій на податкові перевірки для малих (до 30 млн. річного обороту) підприємств; 

- Встановити «податки солідарності» (на багатство), до того ж з дійсно високою планкою.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net