Чи забезпечить Стратегія розвитку фінансового сектору економічне зростання?

Нарешті в Україні почали з'являтися довгострокові документи, які синхронізують процеси реформування фінансового ринку й мають чітко визначену мету – 5-7% економічного зростання в країні на рік. Тепер щорічно можна буде перевіряти виконання цього показника та завдань дорожньої карти.

Над документом працювали сумісно - НБУ, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, ці установи не зможуть перекладати одна на одну відповідальність, якщо Стратегія не буде виконуватись, а економіка - зростати.

Для мене дуже важливо, що розробники Стратегії концентрують увагу на принципових для України питаннях, вирішення яких, до речі, запропоновано й у розробленій мною з колегами Програмі комплексного реформування податкової системи «Від нестабільності до гармонії». Нещодавно ми передали цей документ парламентарям.

Так Стратегія, зокрема, містить план дій за наступними напрямками:

- Запровадження механізмів регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням Міжнародних стандартів з протидії відмиванню доходів, зокрема виконання рекомендацій FATF, МВФ, MONEYVAL, а також гармонізовано з потребами розвитку вільного підприємництва.

- Проведення податкової реформи, а саме впровадження загального декларування доходів громадян, впровадження Плану дій BEPS за Програмою розширеного співробітництва в рамках ОЕСР, проведення детінізації економіки України.

Що ми пропонуємо у нашій Програмі?

Об’єднати Податкову і Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань в Державну службу доходів. Завдяки єдиній інформаційно-аналітичній системі цих відомств з’явиться можливість виявлення потенційно ризикованих транзакцій без участі людини. Тільки після виявлення конкретних ознак відмивання коштів або фінансування тероризму, інформація буде передаватися до підрозділу фінансових розслідувань для прийняття остаточного рішення на підставі норм діючого законодавства України.

Побудова такої ризикоорієнтованної автоматичної системи оцінки дозволить повністю обмежити контакт слідчих та детективів з будь-яким бізнесом, що успішно пройшов аналітичний фільтр. Тобто корупційний фактор буде усунуто.

Окрему увагу в нашій Програмі приділено питанню легалізації та детінізації доходів громадян. За різними підрахунками, тільки від «зарплат в конвертах» бюджет щорічно втрачає від 25 до 74 млрд грн. Реформа в цьому напрямку має бути проведена в декілька етапів та розпочинатися з нульової декларації.

Так, в світі є успішний й негативний досвід легалізації доходів. Наприклад, в Італії у 2000-х роках необхідно було сплатити 2,5% від вартості легалізованого майна, в країну за два місяці повернулося понад 60 млрд євро. А ось у Бельгії у 2004 році та в Грузії у 2005 році податкова амністія провалилася.

Я впевнений, що обов'язкові чинники успіху легалізації тіньових капіталів для України це:

- довіра до керівництва та інститутів держави,

- встановлення низької ставки легалізації іноземного капіталу при поверненні його в Україну,

- застосування диференційованих ставок – низьких під час амністії та високих після її закінчення;

- унеможливлення легалізації корупційних коштів;

- стабілізація економічної та політичної ситуації в країні.

Діюча податкова система – головний гальмівний механізм стрімкого економічного розвитку держави, від якого потерпає не тільки національний фінансовий ринок. Для того щоб забезпечити рівень економічного росту 5-7%, як це передбачено Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року, потрібно вже сьогодні розпочинати втілювати комплексну реформу податкової системи.