Посівні площі в Україні зменшаться на 7 млн га

За попередніми даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, очікувана посівна площа під урожай 2023 року має скласти 21,8 млн га, що на 6,8 млн га менше від показника 2021 року.

Якщо ми говоримо про посівну кампанію, то наразі не можемо використовувати приблизно 25% площ через ведення бойових дій або тимчасову окупацію територій. Після деокупації знадобиться багато часу на розмінування та очищення територій. Те, що залишає окупант, потребує як мінімум кількох місяців, а то й до року часу для повернення до виробництва. Ще частину площ не вдалося засіяти через несприятливі погодні умови. Тож, весною потрібно покрити дефіцит не посіяних озимих.

Щодо замінованих площ, то ситуація на Харківщині та Херсонщині залишається складною. Там заміновано понад 1 млн га території. Їх можна розділити на два типи. Перший – там, де була лінія фронту, це 80%-90% замінованих площ. Другий –  в тилу, там менший відсоток. Щодо останніх, є план все ж встигнути їх засіяти. А ті 200-300 тис. га, які були на лінії зіткнення, на жаль, цього року ще не вдасться ввести в обіг.

Нагадаю що на кінець 2022 року в Україні так зване «мінне забруднення» охоплювало близько 170 000 кв. км. Тобто більше чверті території країни. 

Через російське вторгнення Україна стала найбільш замінованою країною у світі. «Це навіть не можна порівняти з Сирією чи Афганістаном. Це дійсно масштабно», – заявила представник неурядової організації Mines Advisory Group Катерина Темплтон, зазначивши при цьому, що в Україні можна виявити протитанкові і протипіхотні міни, міни-пастки, міни-розтяжки, касетні боєприпаси, велику кількість снарядів, що не розірвалися.

За даними Mines Advisory Group, з 24 лютого 2022 року по 10 січня 2023-го в Україні від мін постраждали щонайменше 611 осіб. А з 2014 по 2020 рік було зафіксовано 1190 подібних інцидентів.

Європейський Союз запустить програму гуманітарного розмінування звільнених територій на €25 млн, повідомляє Прем'єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, розмінування є важливим компонентом відновлення, який дасть змогу повернути нормальне життя у деокуповані громади.

Наразі доволі складно прогнозувати цьогорічні валові збори сільськогосподарських культур. Показники залежатимуть від кількох факторів. Традиційний – погодно-кліматичні умови. Ще одна проблема полягає в фінансовому і матеріально-технічному забезпеченні українських сільгоспвиробників. Зокрема, йдеться про наявність добрив. В міністерстві зазначають, що вже зараз можна спрогнозувати зменшення їх внесення до 50% від науково обґрунтованих норм через здорожчання. З іншої сторони, ми спостерігаємо зниження міжнародних цін на мінеральні добрива. Це той фактор, який має допомогти нам весною надолужити площі, які не були засіяні восени. Ми маємо вийти як мінімум на площі, які були посіяні у 2022 році. А використання дешевших технологій, своєю чергою, провокує зменшення виробництва.

Проблемою для аграріїв також є дорога логістика, додатковий негативний вплив на агросектор також має енергетична криза. Та, попри всі виклики агросектор продовжує працювати та демонструє адаптивність і стійкість.

Нагадаю, що за попередніми оцінками експертів Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), в 2023 році в Україні буде на 45% скорочено посівні площі під зерновими культурами та на 60% менше отримано врожаю зернових в порівнянні з довоєнним 2021 роком. Водночас для внутрішнього споживання по всіх групах продовольства Україна буде забезпечена, очікується зміна експортного потенціалу. Зокрема буде посіяно набагато менше кукурудзи, тоді як це одна з основних зернових культур, яка йшла на експорт.

Держава зосередиться на підтримці малих аграріїв, тому зараз продовжується робота профільного міністерства над програмами з виплати дотацій і субсидій на гектар земель, що обробляються, і на голову рогатої худоби. Нагальна потреба їхньої підтримки пов’язана і з тим, що саме невеликі аграрії здебільшого займаються овочівництвом, дефіцит якого ми зараз спостерігаємо на внутрішньому ринку.

Крім того, попит на українське зерно, олійні культури та продукти переробки залишається досить високим і з боку іноземних покупців. А всі ризики та логістичні труднощі покриваються нижчою покупною ціною від фермера. Тому основною проблемою наступної посівної буде брак фінансових ресурсів.

Ще одним позитивним моментом є очікування зниження цін на пальне весною, попри панічні настрої на тлі ембарго на російські нафтопродукти. Наразі немає підстав казати про можливість суттєвої зміни вартості пального, ресурсу поки що достатньо для задоволення всіх потреб споживачів. Постачання, які переривалися внаслідок ракетного обстрілу та перерв у енергопостачанні, які призводили до черги на пунктах пропуску, відновилися. Тому доти, доки не фіксуватиметься різке зростання попиту, ціни зберігатимуться.

З початку 2023 року пальне на АЗС в Україні стабільно дешевшає. Якщо порівняти ціну станом на 2 січня та 23 лютого, то вона знизилася на:

- 4,29 гривні – для бензину А-95;

- 4,47 гривні – для дизельного пального;

Здешевлення пального відбувається через те, що українські мережі створили рекордні запаси навіть у порівнянні з довоєнними періодами, а постачання не припиняються.