"Зернову" угоду хочуть зробити безстроковою
Україна та її міжнародні партнери (ООН та Туреччина) проводять переговори щодо продовження дії «зернової угоди», аби збільшити її дію на понад 120 днів.
Збільшення терміну дії угоди потрібно, бо світовому ринку потрібен пролонгований горизонт планування. Блокуючи українські порти, росія порушує міжнародні конвенції щодо судноплавства, тому Україна закликає міжнародну спільноту втрутитися і відновити вільний доступ українських кораблів до моря.
Нагадаю, згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства України у 2022 році ми експортували 30,79 млн т зернових та зернобобових культур. Зокрема українські аграрії експортували 11,032 млн т пшениці, українського ячменю продано за кордон 2,025 млн т, жита — 15,4 млн т, експорт кукурудзи перевищив 17 млн т. Також на звітну дату українські сільгоспвиробники експортували 94,9 тис. т борошна пшеничного та інших видів.
Наразі Україна повністю забезпечує внутрішню продовольчу безпеку та продовжує виконувати свої обов’язки щодо забезпечення продовольством нужденних країн. Але в контексті війни можуть виникнути ризики платоспроможності українських громадян, їх доступу до якісних і безпечних продуктів, що своєю чергою впливає на створення умов для повернення українців, які через війну перебувають за кордоном.
Хоча Для України наразі немає таких ризиків продовольчої безпеки, як для світу, криза стала відчутною на початку російського вторгнення, коли збільшилися ціни на продовольство. В деяких африканських країнах виникла проблема фізичної доступності до їжі. Тому необхідна консолідація міжнародної спільноти для забезпечення відновлення і сталого розвитку українського АПК та забезпечення світової продовольчої безпеки. Україна виконує свої зобов’язання щодо забезпечення продовольством нужденних країн. Але лише власними зусиллями це реалізувати складно. Ми маємо залучити кращий міжнародний та вітчизняний досвід для відновлення галузі із використанням новітніх технологій, щоб на майбутнє створити такі гарантії продовольчої безпеки, за яких жодна країна не могла б створити умови для світової кризи, яку маємо зараз через російську агресію
На важливості українського експорту для продовольчої безпеки світу наголосив у своєму зверненні Президент України Володимир Зеленський. «Вже 7 місяців працює наша експортна зернова ініціатива. За цей час вже понад 43 країни світу отримали понад 22 млн тонн продовольства завдяки морському експорту. Це вагомий внесок України у світову продовольчу безпеку і стабілізацію світового продовольчого ринку. Якби не ця наша ініціатива, то зараз, на жаль, відбувалися б процеси політичного й соціального хаосу в деяких країнах Африки та Азії. Була б загалом гостріша криза вартості життя, яку відчували різні народи минулого року», - зазначив Володимир Зеленський.
Він підкреслив, аби не свідоме блокування морського коридору росією, Україна могла б відправити більше продовольства до нужденних країн. Президент наголосив на посиленні продовольчої безпеки та взаємодії у відкритті Україною продовольчих хабів в Африці, важливість продовження зернової ініціативи.
«Тобто гарантій продовольчої безпеки у світі було б відчутно більше. Наші партнери точно знають, які саме свідомі дії росії підривають продовольчу безпеку. Працюємо над тим, щоб все ж забезпечити стабільність. Маємо розуміти, що це внесок у світову безпеку», - наголосив Президент.
Він також зазначив, що робота зернового коридору вкрай важлива для внутрішньої безпеки та соціальної стабільності. Адже близько мільйона українців працюють у галузях, які пов’язані з аграрним виробництвом. Можливість продавати свою продукцію для них є гарантією особистої та родинної соціальної безпеки.
Спільні напрацювання дозволять українському бізнесу більш ефективно впроваджувати антикризові стратегії та підвищувати конкурентоздатність підприємств на внутрішньому та міжнародному ринках на період війни та під час втілення Плану відновлення України.
Що особливо приємно для мене - Миколаївський порт, який до війни був одним з найбільших з точки зору фізичних обсягів відправки сільгосппродукції, також пропонують залучити до «зернової угоди» і таким чином розширити асортимент продукції (зробити ставку на товари з доданою вартістю) для експорту морем. Адже це дасть можливість не тільки розширення географії відправки з портів, а й також розширить номенклатуру, тобто перелік сільгосппродукції, яка може експортуватися. Зокрема, це продукція садівництва та тваринництва, якої потребує світ. Тому вже зараз тривають переговори з партнерами по «зерновій угоді» (ООН і Туреччиною) про її пролонгацію після середини березня, коли закінчується термін дії чинного документа.
Також Європейська комісія (ЄК) ініціює продовження пільгового режиму торгівлі з Україною ще на один рік. Рішення мають підтримати Європарламент та Рада Євросоюзу. Ідеться про дію імпортних мит, квот та заходів торговельного захисту щодо поставок українських товарів на територію Європейського союзу. Це буде продовженням незмінної підтримки економіки України з боку ЄС і допоможе пом'якшити складну ситуацію, в якій опинилися українські виробники та експортери через неспровоковану та невиправдану військову агресію росії.
- Позовна давність в земельних спорах щодо лісового фонду: ВП ВС Владислав Штика вчора о 23:39
- Підстави для зменшення суми застави у кримінальних провадженнях Євген Морозов вчора о 21:56
- Принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius) Євген Морозов 08.11.2024 21:33
- Геополітика та економіка: як зміни при Трампі можуть вплинути на ринки Роман Бєлік 08.11.2024 19:18
- Чи потрібно з'являтися до суду для розгляду справи проти ТЦК Павло Васильєв 08.11.2024 18:03
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями Юрій Щуклін 08.11.2024 11:53
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? Ростислав Никітенко 08.11.2024 11:18
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати Ольга Рубитель 07.11.2024 21:16
- Застосування принципу "jura novit curia" ("суд знає закон") Євген Морозов 07.11.2024 20:46
- Нобелівська премія як орієнтир для розв’язання проблем держави та галузі Ксенія Оринчак 07.11.2024 16:55
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель Денис Башлик 07.11.2024 15:57
- CGI-2024: чи Україна досі на порядку денному? Ніна Левчук 07.11.2024 14:42
- Про mindset успішного сьогодні HR. З незвичного ракурсу Катерина Кошкіна 07.11.2024 11:43
- Вплив регуляторних змін в ЄС на українських енергетичних трейдерів Ростислав Никітенко 07.11.2024 11:33
- Автоматическая отсрочка: нужно ли идти в ТЦК Віра Тарасенко 06.11.2024 21:55
- Відвід судді: закон, практика та поради 583
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати 328
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки 145
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес 114
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі 102
-
Керівник Держзембанку: "Якщо є поля з орендою 30 000 грн за гектар, то у сусідів виникають питання"
Бізнес 13561
-
"Вирішальна битва 2024 року". Чому росіяни прагнуть оточити ЗСУ біля Курахового
9416
-
Нацбанк не виключає подальше підвищення податків в Україні
Фінанси 5382
-
Україна розірвала угоду про повітряне сполучення з Іраном
Бізнес 5379
-
Ціни на яйця: чому вони ростуть і чого чекати до кінця року, пояснили в Мінагрополітики
Бізнес 4075