Зміни у реагуванні на сексуальне насильство пов’язане з війною – бажані результати
Чи готова наша система до того, аби постраждалі від СНПКотримали комплексну медичну, психологічну та правову допомогу, а також могли сподіватись на репарації та справедливе покарання кривдників?
З початку повномасштабного вторгнення у Офісом Генерального Прокурора України зафіксовано 298 факта сексуального насильства пов’язаного з війною (СНПК), серед яких зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примус дивитися на сексуальну наругу над близькими особами. І це лише офіційно зареєстровані випадки. Ці цифри занижені, адже факти СНПК, на глибоке переконання фахівців-психологів та правоохоронців, наразі замовчуються через страх за власні життя постраждалих чи їх близьких.
Україна стикається з проблемою сексуального насильства, пов’язаного з війною ще з 2014 року. Масштаб цієї проблеми став безпрецедентним з 2022 року, коли загарбники тимчасово окупували частину територій. Сексуальне насильство стало ще однією зброєю, яка використовується проти українського населення. У ході деокупації ці випадки почали фіксуватися і ставати відомими. До прикладу, лише одна партнерська організація, яка реалізує свої проекти у Херсонській області після деокупації надала підтримку більше ніж 600 постраждалим. Яка кількість насильства продовжує вчинятись над цивільним населенням, які продовжують перебувати під окупацією з 2022 року наразі невідомо. Але можна проінформовано спрогнозувати, що кількість таких випадків буде тільки рости.
Чи готова наша система до того, аби постраждалі отримали комплексну медичну, психологічну та правову допомогу, а також могли сподіватись на репарації та справедливе покарання кривдників? Досвід партнерських організацій яскраво демонструє потребу в змінах на національному та місцевому рівні щодо підходів щодо встановлення, класифікації та розслідування випадків сексуального насильства пов’язаного з війною. Наприклад, наразі розслідування проводить центральний офіс через брак ресурсів та відсутність кваліфікованих кадрів на місцях. Це лише одна з причин чому не всі випадки сексуального насильства пов’язаного з війною отримали відповідний статус.
Україна займається реагуванням на випадки СНПК вже зараз під час активної фази війни і не чекає на її завершення для підтримки постраждалих, які наразі не можуть розраховувати на встановлення справедливості.
Перші кроки у напрямку покращення системи реагування на СНПК в Україні:
Держава та ООН підписали “Рамкову програму співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом”, яка має на меті створити цілісний підхід щодо реагування на випадки СНПК на державному та локальному рівнях.
Розпочато пілотний проєкт з надання проміжних репарацій постраждалим від СНПК протягом квітня - жовтня 2024, в рамках якого планується підтримати 40 осіб на суму 3 тисячі євро кожній.
Декларація про співпрацю між органами влади, міжнародними організаціями та громадянським суспільством за результатами конфренції «Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки»
Участь України у Глобальному альянсі з попередження сексуального насильства.
Запущено Центри допомоги врятованим у 12 містах України, а також три мобільні Центри допомоги врятованим у форматі виїздів.
Наступними кроками для підтримки постраждалих мають стати:
Прийняття відповідної нормативно-правової бази щодо надання допомоги особам, що постраждали від СНПК
Проведення вузькоспеціалізованих тренінгів для правоохоронців та соціальних працівників
Навчання для надавачів послуг щодо особливостей комунікації із постраждалими від СНПК, особливо із чоловіками та дітьми і їхніми родинами для уникнення ретравматизації та дискримінації постраждалих
Вирішення проблематики СНПК в Україні сьогодні вимагає комплексних підходів та посилення співпраці між органами влади, міжнародними організаціями та громадянським суспільством.
- Страх і ненависть: вектор – Польща Євген Магда вчора о 23:27
- Чи готові інвестори вкладатися в Україну під час війни? Фелікс Аронович вчора о 22:18
- Якою мовою ґуґлили українці у 2024 - дослідження Олександр Колб вчора о 15:55
- Водень: шлях України до європейської енергетичної інтеграції Олексій Гнатенко вчора о 15:33
- Меморандум: новий крок до прозорості чи нові виклики для клієнтів? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Попіл війни не сховаєш під килим Наталія Тонкаль 11.12.2024 22:22
- Шахрайство з криптовалютою: схеми, захист, запобіжні заходи Фелікс Аронович 11.12.2024 21:51
- Херсонщина: загрозливі тенденції та виклики Тарас Букрєєв 11.12.2024 16:26
- Моє місто: що йому болить і як його лікувати Данило Зелінський 11.12.2024 16:18
- Емодзі як докази в судовій практиці Дмитро Шаповал 11.12.2024 16:11
- Что делать, если инвалидность отменили: советы юриста Віра Тарасенко 11.12.2024 15:52
- Два простих правила для міцних і щасливих стосунків Людмила Євсєєнко 11.12.2024 14:43
- Вибір на користь сильнішого Євген Магда 11.12.2024 13:42
- Транскордонне регулювання водневих угод: нові виклики для ЄС та України Олексій Гнатенко 11.12.2024 13:03
- Збут наркотиків організованою групою: ключові аспекти відповідальності Дмитро Зенкін 11.12.2024 12:10
-
Жаба в бульбашці та богомол, що танцює: найкращі кумедні фото 2024 року
Життя 18317
-
Міла Куніс, Селена Гомес і Памела Андерсон: найкращі образи з ланчу Chanel — фото
Життя 5796
-
SkyUp відновлює регулярні рейси. Базуватиметься у Кишиневі
Бізнес 5503
-
Лариса Ставинога: Підвищення військового збору може призвести до зростання цін на житло
Фінанси 4558
-
Вторгнення Ізраїлю в Сирію погано закінчиться. Що це означає
Думка 4178