Зміни у реагуванні на сексуальне насильство пов’язане з війною – бажані результати
Чи готова наша система до того, аби постраждалі від СНПКотримали комплексну медичну, психологічну та правову допомогу, а також могли сподіватись на репарації та справедливе покарання кривдників?
З початку повномасштабного вторгнення у Офісом Генерального Прокурора України зафіксовано 298 факта сексуального насильства пов’язаного з війною (СНПК), серед яких зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примус дивитися на сексуальну наругу над близькими особами. І це лише офіційно зареєстровані випадки. Ці цифри занижені, адже факти СНПК, на глибоке переконання фахівців-психологів та правоохоронців, наразі замовчуються через страх за власні життя постраждалих чи їх близьких.
Україна стикається з проблемою сексуального насильства, пов’язаного з війною ще з 2014 року. Масштаб цієї проблеми став безпрецедентним з 2022 року, коли загарбники тимчасово окупували частину територій. Сексуальне насильство стало ще однією зброєю, яка використовується проти українського населення. У ході деокупації ці випадки почали фіксуватися і ставати відомими. До прикладу, лише одна партнерська організація, яка реалізує свої проекти у Херсонській області після деокупації надала підтримку більше ніж 600 постраждалим. Яка кількість насильства продовжує вчинятись над цивільним населенням, які продовжують перебувати під окупацією з 2022 року наразі невідомо. Але можна проінформовано спрогнозувати, що кількість таких випадків буде тільки рости.
Чи готова наша система до того, аби постраждалі отримали комплексну медичну, психологічну та правову допомогу, а також могли сподіватись на репарації та справедливе покарання кривдників? Досвід партнерських організацій яскраво демонструє потребу в змінах на національному та місцевому рівні щодо підходів щодо встановлення, класифікації та розслідування випадків сексуального насильства пов’язаного з війною. Наприклад, наразі розслідування проводить центральний офіс через брак ресурсів та відсутність кваліфікованих кадрів на місцях. Це лише одна з причин чому не всі випадки сексуального насильства пов’язаного з війною отримали відповідний статус.
Україна займається реагуванням на випадки СНПК вже зараз під час активної фази війни і не чекає на її завершення для підтримки постраждалих, які наразі не можуть розраховувати на встановлення справедливості.
Перші кроки у напрямку покращення системи реагування на СНПК в Україні:
Держава та ООН підписали “Рамкову програму співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом”, яка має на меті створити цілісний підхід щодо реагування на випадки СНПК на державному та локальному рівнях.
Розпочато пілотний проєкт з надання проміжних репарацій постраждалим від СНПК протягом квітня - жовтня 2024, в рамках якого планується підтримати 40 осіб на суму 3 тисячі євро кожній.
Декларація про співпрацю між органами влади, міжнародними організаціями та громадянським суспільством за результатами конфренції «Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки»
Участь України у Глобальному альянсі з попередження сексуального насильства.
Запущено Центри допомоги врятованим у 12 містах України, а також три мобільні Центри допомоги врятованим у форматі виїздів.
Наступними кроками для підтримки постраждалих мають стати:
Прийняття відповідної нормативно-правової бази щодо надання допомоги особам, що постраждали від СНПК
Проведення вузькоспеціалізованих тренінгів для правоохоронців та соціальних працівників
Навчання для надавачів послуг щодо особливостей комунікації із постраждалими від СНПК, особливо із чоловіками та дітьми і їхніми родинами для уникнення ретравматизації та дискримінації постраждалих
Вирішення проблематики СНПК в Україні сьогодні вимагає комплексних підходів та посилення співпраці між органами влади, міжнародними організаціями та громадянським суспільством.
- Кабмін-шатл: змінилися крісла, але не пілоти Дана Ярова 17:12
- HR-документообіг: коли кожна хвилина – це репутація Олександр Вернигора 16:52
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу Юлія Мороз 15:05
- Виклики і успіхи у врегулюванні авіаційних страхових спорів Сергій Дзіс 14:32
- Що означає URC2025 у Римі для енергетики України та ЄС: підсумки та аналітика Ростислав Никітенко 11:11
- Молдавський експеримент: коли іноземні експерти замінюють народний суверенітет Юрій Григоренко 10:19
- Заметки по итогам Римской конференции: вопросы возрождения Украины Вільям Задорський вчора о 18:59
- Что меняется в отсрочке для преподавателей: разбор законопроекта №13193 Віра Тарасенко вчора о 15:30
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти росії" Юлія Овчинникова 12.07.2025 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
-
Американці отримали контроль над одним з найбільших зернових терміналів в Одесі
Бізнес 16586
-
50 000 грн при народженні та 7000 грн щомісяця: уряд схвалив нову підтримку родин з дітьми
Фінанси 8427
-
Як почати день так, щоб усе встигати: робоча формула перших 30 хвилин
Життя 6364
-
У медзакладах Києва відбулися обшуки: БЕБ розслідує махінації з eHealth – фото
Бізнес 4783
-
Бути собою чи грати на публіку: чи варто ділитися своєю вразливістю в Instagram
Життя 3159