Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів

Огляд роботи Державного аграрного реєстру: реєстрація фермерів, програми підтримки та статистика.

Співавтор: Костянтин Хмельницький, керівник Агрохабу WPF UN Громадської організації “Південна стратегія розвитку”

На шляху євроінтеграції Україна має впровадити низку реформ для наближення до Єдиного ринку за рахунок більшої відповідності європейським цінностям і узгодження з правилами, стандартами, політиками та практиками ЄС.

Цифровізація послуг в Україні та запуск Державного аграрного реєстру (ДАР) є складовою плану реформування України «Ukraine Facility» 2024-2027.

ДАР фактично об’єднує в собі Єдині правила отримання державної та міжнародної допомоги для усіх аграріїв. Податися можна на будь-яку діючу програму не виходячи з дому онлайн.

Запровадження онлайн платформи ДАР мінімізує адміністративні витрати з обслуговуванням програм підтримки. Наприклад подача заявки, збір та подача необхідних підтвердних документів тощо. Крім цього значна забюрократизованість процедури участі в програмі підтримки зменшує бажання брати участь в подібних програмах, а отже звужується коло потенційних учасників.

Тому абсолютно правильним рішенням держави було запровадження спрощеної реєстрації сільгоспвиробників з метою отримання бюджетної підтримки, проведення автоматичної перевірки їх статусу через доступ до інших державних реєстрів та кадастрів, просте подання заявки на отримання підтримки, швидку перевірку відповідності критеріям надання підтримки, можливість оцінки ефективності застосування заходів підтримки, публічність розподілу коштів державної підтримки, а також формування «єдиного кабінету аграрія», що дасть можливість отримувати державні сервіси, взаємодіяти із реєстрами та кадастрами тощо.

Крім того, подача заявок саме в онлайн форматі дозволить аграріям взяти участь навіть у віддалених від центру громад населених пунктів та дасть змогу середнім та малим агроформуванням конкурувати з великими агрохолдингами.

Онлайн-платформа ДАР була запущена 12 серпня 2022 року. Кожного дня кількість учасників платформи зростає.

Донорами фінансової підтримки програм є уряд України, міжнародні донори, банки та інші організації.

Зареєструватися можуть як юридичні особи, так й фізичні особи та фізособи підприємці. Для реєстрації в кабінеті ДАР необхідно лише ноутбук, інтернет та мобільний телефон.

При реєстрації ДАР автоматично отримує ваші дані шляхом електронної взаємодії з державних баз даних, реєстрів та/або кадастрів. Вручну необхідно буде лише вказати й верифікувати актуальні номер мобільного телефону та електронну адресу (e-mail).

Дар взаємодіє з різними державними реєстрами. А тому інформація з ЄДР, Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру тварин підвантажиться до Вашого особистого електронного кабінету автоматично після завершення реєстрації.

У системі обліковано близько 7 мільйонів земельних ділянок загальною площею приблизно 20 мільйонів гектарів. Слід зауважити, що у 2024 році понад 31,6 тисячі агровиробників отримали державну допомогу через платформу на суму 3,88 млрд грн. На 2025 рік у державному бюджеті на ключові програми підтримки аграріїв передбачено понад 6 млрд грн.

ДАР по суті передумова для повноцінного доступу українських фермерів до європейських ринків. Завдяки таким механізмам та онлайн майданчикам держава створює базу для справжнього партнерства з Європейським Союзом.

Система ДАР є захищеною. Крім вас, до даних вашого електронного кабінету у ДАР доступ має Адміністратор ДАР в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, а також треті сторони, яким Ви надали згоду на доступ до Ваших даних, наприклад, організація, що впроваджує програму підтримки, на яку Ви подали заявку.

За покликом часу, громадські організації співпрацюють з середніми та малими фермерськими господарствами. В рамках своєї діяльності вони проводять різного роду тренінги для представників фермерських господарств та асоціацій. Зі свого боку, слід зазначити, високу зацікавленість фермерських господарств до онлайн сервісу ДАР.

Крім підтримки та поширення впровадження сервісів Державного аграрного реєстру, впроваджуються й інші, спрямовані на розвиток аграрного сектору, активності.

З метою допомоги невеликим аграрним формуванням розширюються рамки співпраці з Всесвітньою Продовольчою Програмою ООН та активно розвиваються проєкти створення комунікаційних громадських формувань.

В них на меті – створення прозорого та інклюзивного універсального сервісу для фермерів, що працюють на деокупованих територіях, надаючи бізнес-консультації, послуги з розширення сільського господарства, маркетингу збіжжя та локалізовані проєкти та гранти. Глобально, проєкти передбачають створення широкої мережі таких формувань у прифронтових регіонах.в. Потенційно, допомоги потребують - 3 400 фермерів малого та середнього бізнесу розташованих в найбільш постраждалих від війни зонах.

Аграрії, які працюють на передовій, стикаються з низкою складних операційних викликів і намагаються оговтатися від наслідків війни. Субсидії обмежені, а загальнонаціональна консультативна служба відсутня. Ці регіони потерпають від змін клімату, і потребують змін методів ведення сільського господарства.

Завдання проєкту полягає в тому, щоб дати цим формуванням можливість перейти від режиму виживання до режиму стійкості та готовності до роботи в рамках загальноєвропейських правил ведення аграрного бізнесу: комерційно кваліфікованих і стійких у фінансовому та кліматичному плані.

Підтвердженням актуальності проєкту є те, що малий та середній агробізнес регіону є основою сільської економіки – до війни тут вирощували 39% ключових культур, 80% продукції садівництва. Ці господарства були й вирішальними роботодавцями: 14% населення України було зайнято в сільському господарстві проти 4,2% у ЄС. Фермери малого та середнього бізнесу відіграють ключову роль у збільшенні надходжень до бюджету та сільського бізнесу шляхом надання та купівлі місцевих послуг та товарів. У деяких громадах фермери формують близько 90% місцевого бюджету.

Міжвідомче партнерство фермерів може розвиватися за чотирма основними напрямками: бізнес-консалтинг, послуги з розширення сільського господарства, збут зерна та локалізовані проєкти і мікрогранти для підтримки та розвитку господарств.

На нашу думку, найбільше потребують такої допомоги 13 громад у Миколаївській та Херсонській областях: 46% з них були окуповані або пережили активні бойові дії.

Складовими даного проєкту могли б бути мікрогрантові програми спрямовані на допомогу господарствам з найму комбайнів при збиранні соняшнику, врожай якого, на півдні, суттєво постраждав через складні погодні умови. Надходження цих коштів дозволило б їм провести осінню посівну кампанію та сформувати засади для отримання врожаю в наступному сезоні.

Окремою задачею стоїть проведення навчань з оформлення документів для отримання грантів за різними напрямками для аграріїв, виїзних агрозаходів в тісній співпраці з навчальними установами та провідними господарствами регіону, запуск грантових програм, спрямованих на подолання змін клімату та впровадження ресурсозаощадливого землеробства.