Робоча група Мін’юсту: курс на модернізацію чи скасування ГК України?

23 березня 2016 р. відбулося перше засідання Робочої групи Міністерства юстиції України з модернізації правового регулювання умов ведення бізнесу в Україні, створеної Наказом Міністра юстиції України №82/7 від 14.03.2016 р.

Засідання очікувано розпочав голова групи, заступник Міністра Сергій Петухов, який окреслив напрямки діяльності, зазначив про створення в складі Робочої групи п’яти тематичних підгруп («публічні і адміністративні засади комерційної діяльності», «майнова основа комерційної діяльності», «організаційно-правові форми», «зобов’язання», «відповідальність та банкрутство»).

Не зважаючи на назву Робочої групи та толерантний початок обговорення її завдань, наступний розвиток дискусії впевнено підтвердив основну ідею її започаткування – вирішення питання про скасування Господарського кодексу України або ж обрання іншого способу модернізації відповідного кола правових відносин.

Міністерство очікує, що Робоча група має першочергово визначити проблеми, існуючі в площині досліджуваного правового поля: дублювання норм, колізії, відсутність регулятивного ефекту від статичних, мертвих приписів кодексу тощо. Анонсовано про доведення кожному члену Робочої групи підготовлених Мін’юстом напрацювань як першоджерела для старту роботи. Наступним етапом має бути пошук та винайдення компромісного шляху розв’язання головних болів підприємців у ході засідань тематичних підгруп і обміну пропозиціями.

Водночас установче засідання виявило ряд нюансів, що мають пряме відношення до питання функціонування групи. Так, допоки не є очевидним спосіб остаточного оформлення рішення групи і в цьому розрізі статус Робочої групи. Чи буде це узагальнений письмовий висновок (рекомендація) або у подальшому під виглядом напрацювань професійної громадськості з’явиться третій варіант модернізації, завчасно підготовлений однією особою, залишається незрозумілим.

Інша складність полягає у різнополярних поглядах окремих представників Робочої групи на питання існування ГК України, що вочевидь зведе науково-практичні пошуки істини до брутальної боротьби між ідеями самостійності та знищення господарського права як галузі та науки.

Зокрема, член групи, професор Довгерт А.С. запропонував підсумувати результати одразу на першому засіданні та схвалити законопроект про скасування ГК України. Разом з тим пан Довгерт А.С. жодних шляхів модернізації нормативно-правових актів з оголошеного в назві Робочої групи кола відносин, на жаль, не озвучив, залишивши решту своїх творчих задумів у таємниці.

Особливо влучно пролунала репліка з залу на кшталт «Чи можна модернізувати законодавчі засади ведення підприємництва в колі осіб, які не розуміються на його процесах, і притому не нашкодити самому бізнесу». В якійсь мірі пропоную членам Робочої групи визначити це як внутрішній лейтмотив роботи у створеному об’єднанні. Варто бути обачними при розвиненні ідей щодо зміни, скасування та перенесення напрацьованих роками норм права, досвід застосування яких є передбачуваним.

Насправді, складно уявити наслідки чергового перетрушування законодавчого поля для бізнес-спільноти. Гарантована нестабільність та неоднаковість пост-реформаційного правозастосування до моменту виникнення стійкої нової практики призведе до гальмування наявних економічних процесів в державі, зменшення обсягу інвестицій та інших негативних явищ. Видається, що заклики про рознесення до інших законів насправді дієвих норм правового масиву або ж загалом скасування ГК України є передчасними.

Чи не повинні турбувати творців наукової думки прикладні питання існування напрацьованих висновків Верховного Суду України та сталість практики Вищого господарського суду України за рядом правових інститутів? Йдеться про штрафну неустойку, її види та особливостей застосування, оперативно-господарські санкції, регулювання збитків та багато іншого. Зрозуміло, що ці інститути не будуть скасовані, але саме їх перенесення та застосування будь-якої юридичної техніки гарантовано перекреслить існуючі результати роботи. Мабуть юристи-практики знаються на наслідках таких експериментів для судової практики та довготривалого комерційного планування.

Те ж саме стосується правових позицій з питань оподаткування, роз’яснень ДФС України. Так, у випадку скасування ГК України виникне потреба у подекуди безглуздому перегляді сотень листів, узагальнених та індивідуальних податкових консультацій, загально-інформаційної бази ДФСУ в тих випадках, коли насправді норми кодексу не потребували коригування.

Ці питання є щоденними для бізнесу. Від їх вирішеності, прогнозованості відповідей та поведінки регуляторів залежить активність бізнесу, його готовність до інвестування. Але це не знаходиться у взаємозв’язку з назвами та обсягами нормативних правил.

Натомість, левова частина обговорення на першому засіданні Робочої групи була зведена до дискусій з питання управління державними підприємствами та передання їм функцій власника майна з відмовою від конструкцій усічених прав на державні статки. Що знову таки роздержавлення…?

Цілком погоджуємося з тезою про неефективність держави в ролі господарника. Втім категорично не згодні з нав’язуваним вектором чергового шляху приватизації: державні підприємства в особі їх керівників не повинні мати права без конкурсу та на свій розсуд вирішувати питання відчуження закріпленого за ними майна. Та й ГК України тут не повинен ставати заручником, іншими словами – не має стати приводом прикриття вельми очевидних намірів.

Отже, в найближчий час Робоча група перейде до змістовного опрацювання першочергових проблем правового регулювання умов ведення бізнесу в Україні, так би мовити до постановки порядку денного в межах мети її створення. Маємо надію до того, що прагматичність, раціональність і спрямованість до економічного зростання одержать перемогу над поривами скасувати, рознести та здійснити неконкурентне роздержавлення.