Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.03.2016 22:28

Робоча група Мін’юсту: курс на модернізацію чи скасування ГК України?

Адвокат, голова Комітету господарського права і процесу Ради адвокатів Одеської області, керуючий партнер Юридичної компанії «CLS» (м. Одеса)

23 березня 2016 р. відбулося перше засідання Робочої групи Міністерства юстиції України з модернізації правового регулювання умов ведення бізнесу в Україні, створеної Наказом Міністра юстиції України №82/7 від 14.03.2016 р.

23 березня 2016 р. відбулося перше засідання Робочої групи Міністерстваюстиції України з модернізації правового регулювання умов ведення бізнесу вУкраїні, створеної Наказом Міністра юстиції України №82/7 від 14.03.2016 р.

Засідання очікувано розпочав голова групи, заступник Міністра СергійПетухов, який окреслив напрямки діяльності, зазначив про створення в складі Робочоїгрупи п’яти тематичних підгруп («публічні і адміністративні засади комерційноїдіяльності», «майнова основа комерційної діяльності», «організаційно-правовіформи», «зобов’язання», «відповідальність та банкрутство»).

Не зважаючи на назву Робочої групи та толерантний початок обговорення їїзавдань, наступний розвиток дискусії впевнено підтвердив основну ідею її започаткування– вирішення питання про скасування Господарського кодексу України або ж обранняіншого способу модернізації відповідного кола правових відносин.

Міністерство очікує, що Робоча група має першочергово визначити проблеми,існуючі в площині досліджуваного правового поля: дублювання норм, колізії,відсутність регулятивного ефекту від статичних, мертвих приписів кодексу тощо. Анонсованопро доведення кожному члену Робочої групи підготовлених Мін’юстом напрацюваньяк першоджерела для старту роботи. Наступним етапом має бути пошук тавинайдення компромісного шляху розв’язання головних болів підприємців у ходізасідань тематичних підгруп і обміну пропозиціями.

Водночас установче засідання виявило ряд нюансів, що мають пряме відношеннядо питання функціонування групи. Так, допоки не є очевидним спосіб остаточногооформлення рішення групи і в цьому розрізі статус Робочої групи. Чи буде цеузагальнений письмовий висновок (рекомендація) або у подальшому під виглядомнапрацювань професійної громадськості з’явиться третій варіант модернізації,завчасно підготовлений однією особою, залишається незрозумілим.

Інша складність полягає у різнополярних поглядах окремих представників Робочоїгрупи на питання існування ГК України, що вочевидь зведе науково-практичніпошуки істини до брутальної боротьби між ідеями самостійності та знищення господарськогоправа як галузі та науки.

Зокрема, член групи, професор Довгерт А.С. запропонував підсумуватирезультати одразу на першому засіданні та схвалити законопроект про скасування ГК України. Разом з тим пан Довгерт А.С. жодних шляхівмодернізації нормативно-правових актів з оголошеного в назві Робочої групи колавідносин, на жаль, не озвучив, залишивши решту своїх творчих задумів у таємниці.

Особливо влучно пролунала репліка з залу на кшталт «Чи можна модернізуватизаконодавчі засади ведення підприємництва в колі осіб, які не розуміються на йогопроцесах, і притому не нашкодити самому бізнесу». В якійсь мірі пропоную членамРобочої групи визначити це як внутрішній лейтмотив роботи у створеномуоб’єднанні. Варто бути обачними при розвиненні ідей щодо зміни, скасування таперенесення напрацьованих роками норм права, досвід застосування яких єпередбачуваним.

Насправді, складно уявити наслідки чергового перетрушування законодавчогополя для бізнес-спільноти. Гарантована нестабільність та неоднаковість пост-реформаційногоправозастосування до моменту виникнення стійкої нової практики призведе догальмування наявних економічних процесів в державі, зменшення обсягу інвестиційта інших негативних явищ. Видається, що заклики про рознесення до інших законівнасправді дієвих норм правового масиву або ж загалом скасування ГК України є передчасними.

Чи не повинні турбувати творців наукової думки прикладні питання існуваннянапрацьованих висновків Верховного Суду України та сталість практики Вищогогосподарського суду України за рядом правових інститутів? Йдеться про штрафнунеустойку, її види та особливостей застосування, оперативно-господарськісанкції, регулювання збитків та багато іншого. Зрозуміло, що ці інститути небудуть скасовані, але саме їх перенесення та застосування будь-якої юридичноїтехніки гарантовано перекреслить існуючі результати роботи. Мабуть юристи-практикизнаються на наслідках таких експериментів для судової практики та довготривалогокомерційного планування.

Те ж саме стосується правових позицій з питань оподаткування, роз’ясненьДФС України. Так, у випадку скасування ГК України виникне потреба у подекудибезглуздому перегляді сотень листів, узагальнених та індивідуальних податковихконсультацій, загально-інформаційної бази ДФСУ в тих випадках, коли насправдінорми кодексу не потребували коригування.

Ці питання є щоденними для бізнесу. Від їх вирішеності, прогнозованостівідповідей та поведінки регуляторів залежить активність бізнесу, йогоготовність до інвестування. Але це не знаходиться у взаємозв’язку з назвами таобсягами нормативних правил.

Натомість, левова частина обговорення на першому засіданні Робочої групибула зведена до дискусій з питання управління державними підприємствами тапередання їм функцій власника майна з відмовою від конструкцій усічених прав надержавні статки. Що знову таки роздержавлення…?

Цілком погоджуємося з тезою про неефективність держави в ролі господарника.Втім категорично не згодні з нав’язуваним вектором чергового шляхуприватизації: державні підприємства в особі їх керівників не повинні мати правабез конкурсу та на свій розсуд вирішувати питання відчуження закріпленого заними майна. Та й ГК України тут не повинен ставати заручником, іншими словами –не має стати приводом прикриття вельми очевидних намірів.

Отже, в найближчий час Робоча група перейде до змістовного опрацювання першочергових проблем правового регулювання умов ведення бізнесу в Україні, так би мовити до постановки порядку денного в межах мети її створення. Маємо надію до того, що прагматичність, раціональність і спрямованість до економічного зростання одержать перемогу над поривами скасувати, рознести та здійснити неконкурентне роздержавлення.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net