Молодець. Капець.

Промоційний ролик України до Євро 2012 вразив ідеєю, салоганом та вирішенням, і засмутив логотипом. http://www.youtube.com/watch?v=K-gL8UmJaWU&feature=player_embedded 

Борис Колесников насправді людина справи, орієнтований на результат.  Як громадянин моєї країни, я вдячний йому, що він взяв на себе відповідальність підготовки країни до євро, і щиро намагається зробити більше ніж він може.   
Чому більше ніж може?  Багато прикладів та чинників, щоби їх перелічити. Але, для прикладу візьму представлення промоційного ролика та  логотипу України до Євро.
Думаю, що по ролику Борис Вікторович попав в десятку, і зробив фантастичну роботу. Тому що знайдена мета-площадка, на якій в одному вимірі гармонійно поєднані колишнє, сучасне і майбутнє, тому що підхоплене свіже відчуття персоналізованих українців, тому що представлена географія, природа та архітектура, а також схоплена чудова ідея ВКЛЮЧИ УКРАЇНУ (як світло, щоб побачити, до уваги, щоб дізнатися, до дій, щоб спільно щось зробить, і т.д.)  На мій погляд, ідея та рішення геніальні та професійні.
 Щодо логотипу (капець)… , то зроблений просто логотип, який ніяк не представляє Україну та не відображує її сутності  і бачення майбутнього розвитку.  А це говорить про те, що у нас в країні нема розуміння що таке територіальний брендинг (ТБ) країни, який по суті є маркетинговим аналізом наших переваг та планування  їх представлення як в середині країни, так і на зовні задля сфокусованого розвитку країни з чітким позиціонуванням  планів розвитку, залученням інвестицій та підвищення капіталізації  країни…, що виражається  у візуалізації через логотип. І  тільки за такого підходу логотип  буде не пустий, а сповнений змістом і силою.
А той, що представлений, - пустий, нічого не відображає, не показує наших переваг, нічого не комуні кує…
Так от над ідеєю та реалізацією територіального брендингу (ТБ)  України треба ще дуже важко попрацювати, щоби зробити професійно та далекоглядно  бренд України не тільки під Євро, але і на майбутні  3-5  десятиліть.  І тут Борису Вікторовичу треба набагато більше часу, серйозну групу  українських та міжнародних фахівців і залучення ідеї публічно-приватного партнерства, коли це вже буде продукт не однієї людини, чи декількох фахівців, а  насправді – спільноти.