Війна Елізабет Уоррен проти Facebook
Як ще один доказ потужності соцмереж у політичній боротьбі.
На тлі вируючих політичних пристрастей перед президентськими виборами у США сенаторка та кандидатка від Демократичної партії Елізабет Уоррен завзято пішла війною на Facebook. Якими були передумови цього конфлікту, як до цього причетний український скандал та боротьба між Дональдом Трампом та Джо Байденом і що нам каже ця історія про потенціал політичного використання соцмереж?
Початок війни: Уоррен проти технологічних гігантів
Початок конфлікту був закладений Елізабет Уоррен ще у березні цього року. Тоді вона заявила, що у разі перемоги на виборах її адміністрація буде працювати над розформуванням технологічних гігантів. На думку сенаторки, компанії на кшталт Facebook, Google та Amazon використовують свої ресурси та гегемонію в технологічному секторі для пригнічення інновацій, малого бізнесу і зниження конкуренції. Уоррен пропонує, щоб платформи із прибутком понад 25 мільярдів доларів не могли володіти і платформою, і «учасниками» платформи водночас. А американські регулятори скасували попередні злиття, на кшталт поглинання Facebook компаній WhatsApp та Instagram.
У жовтні видання The Verge опублікувало аудиозапис розмови очільника Facebook Марка Цукерберга зі співробітниками, де він, зокрема, каже про плани Уоррен щодо техгігантів. Цукерберг стверджує, що у разі перемоги Уоррен на виборах він готовий до судового процесу проти уряду через її пропозицію.
Активна фаза війни: Уоррен «тролить» Facebook
Новий виток війни Уоррен пов’язаний із гучним скандалом щодо телефонної розмови Трампа і Зеленського. Через розпочатий процес імпічменту президента США представники американського лідера пішли у медійний наступ. Вони запустили у соцмережах коротку відеорекламу про колишнього віцепрезидента США Джо Байдена. У ролику його звинуватили у пропозиції Україні хабара за звільнення прокурора, який розслідував справу пов’язаної із сином Байдена компанії.
Представники Байдена просили Facebook видалити рекламу через хибність викладених у ній звинувачень. Однак соцмережа не погодилась, мотивуючи це тим, що відео не порушує політики компанії. У Facebook заявили про відданість свободі слова та віру у те, що у зрілих демократіях із вільною пресою політичні твердження і так вже вивчають чи не найбільш ретельно.
Більше того, нещодавно топ-менеджер Facebook Нік Клегг підтвердив, що боротьба соцмережі із фейковими повідомленнями за допомогою незалежних фактчекерів не розповсюджується на політичні промови. Він мотивував це тим, що приватна компанія не може самовільно судити те, що кажуть політики.
Уоррен відреагувала «тролінгом» на небажання Facebook боротися із політичною дезінформацією. У відповідь вона запустила рекламу із фейковою новиною про те, що нібито Цукерберг та Facebook підтримують переобрання Трампа президентом. І Facebook схвалив це оголошення.
Уоррен зазначила, що соцмережа «володіє неймовірною силою впливати на вибори та нашу національну дискусію. Вони вирішили дозволити політичним діячам брехати вам – навіть якщо йдеться про сам Facebook – тимчасом як його керівники та інвестори багатіють з реклами, що містить цю брехню». Сенаторка також запостила посилання на лендінг, де закликає притягнути Цукерберга до відповідальності.
Що ця історія каже нам про потужність соцмереж у політиці
Війна Уоррен проти Facebook є частиною її політичної стратегії, а отже, ймовірно, кандидатка від демократів буде і надалі намагатися «вколоти» технологічного гіганта. І як би сама сенаторка не ставилася до політики соцмережі, вона так чи інакше продовжує користуватися її рекламними інструментами, а отже – оплачувати їхні послуги.
Чому ж так відбувається? Бо політики не можуть ігнорувати Facebook та інші соцмережі, оскільки вони дозволяють безпосередньо комунікувати із виборцями. А інструменти таргетингу роблять цю комунікацію ще більш персоналізованою, адже люди отримують релевантні їм політичні меседжі.
Скандал із Cambridge Analytica та втручанням Росії у президентські вибори США 2016 року боляче вдарив по іміджу Facebook, змусив виплатити штраф у 5 мільярдів доларів та ввести певні заходи щодо транспарентності політичної реклами. Однак соцмережі все одно залишаються зручним інструментом для політичної маніпуляції. Вирішувати, правдиве твердження чи ні, залишається цілковито справою кожного користувача.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 700
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 212
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 27406
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26336
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24203
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8058
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7009