У нас з Міжнародним валютним фондом співпраця?
На сьогодні загострилися розмови про підписаний Меморандум з Міжнародним валютним фондом у 2008 році про співпрацю, завдяки якому, при виконанні певних умов, Україні дають позику.
У нас з Міжнародним валютним фондом співпраця - чи звіт перед начальством?
На сьогодні загострилися розмови про підписаний Меморандум з Міжнародним валютним фондом у 2008 році про співпрацю, завдяки якому, при виконанні певних умов, Україні дають позику. Зі слів голови парламентської фракції партії «Блок Петра Порошенка» Ігоря Гриніва, рішення тодішнього уряду було вірним, оскільки він брав на себе відповідальність за долю України. Мали бути врегульовані ціни на природній газ, що існує ефективна система соціального захисту, яка допоможе тим громадянам які постраждають від негативних впливів коригування економічної ситуації в країні і таке ін. Що не можна брати на себе зобов ’ язання і не виконувати їх. Здається дивним пану Гриніву і те, що ті політики які тоді були в одній упряжці, сьогодні критикують як співпрацю з МВФ так і Меморандум з ним.
З одного боку правда на стороні пана Гриніва і тих хто вважає, що з МВФ потрібно співпрацювати, оскільки звідки взяти гроші якщо державні видатки великі а державний бюджет не забезпечує їх. З іншого боку, виникають запитання, - чому так довго тягнеться співпраця з МВФ? На початку нашої незалежності зрозуміло, економіка стара радянська, потрібно переробляти, удосконалювати, створювати нові підприємства і таке ін., пройшло ж двадцять п’ять років, - чому не відновили, не побудували не створили, щоб ми могли давати позику іншим? Хіба країни Прибалтики переймаються Меморандумами за кредитами від МВФ?
У принципі і відповіді на ці запитання теж давно відомі. Багато хто розуміє, що державний бюджет малий тому, що в країні процвітає корупція. А ті що беруться боротися з корупцією або не в силі її побороти, або «вмивають руки», а ще краще, використовуючи становище, самі стають корупціонерами. Якщо подивитися на вуличні «корки» у Києві не дешевих автомобілів, яких багато, що інколи не тільки важко пройти повз них, але й нема де стати, то наприклад іноземець, може подумати, що українці найбагатша нація у Європі. Зрозуміло й те, що принципи відмивання грошей, брати хабарі, використовувати державну службу для своїх потреб залишилися ті самі.
А як зрозуміти пункти Меморандуму за яким має відбутися на думку деяких спостерігачів:
- підвищення пенсійного віку та скорочення видатків на пенсійне забезпечення;
- запровадження обігу сільськогосподарської землі та скасування мораторію на продаж землі;
- скорочення видатків на освіту за рахунок закриття шкіл;
- скорочення на 10% медичного персоналу по країні;
- скорочення видатків на культуру та пільгові транспортні перевезення;
- чергове підвищення тарифів на газ та теплопостачання з 1 жовтня 2016 року;
- скасування спрощеного режиму оподаткування для малого та середнього бізнесу та мораторію на проведення перевірок.
В Україні живе певна категорія людей які навчилися жити так, що їм, у принципі усе одно прийдуть гроші від МВФ чи не прийдуть, їм не треба переживати за оплату комунальних послуг, де знайти гроші на витрати сім’ї і таке ін. Але переважна більшість громадян живе саме за тими критеріями на які намагаються вплинути МВФ. Підвищення пенсійного віку покличе за собою збільшення безробітних, коли на одне робоче місце в Україні претендує вісім осіб, пенсіонеру знайти роботу, це, хіба що 1, 2 відсотка з них. Зняття мораторію на купівлю продаж сільськогосподарської землі означає кріпосне право для селян. Селянин може тільки продати свою частку, якщо вона у нього є, але не купити. Селяни бідні як «церковні миші». Скуплять землю люди у яких мільярдні статки, яким би закон гарним не був, як би він не обмежував продаж кількості наділів землі, завжди знайдуться ті, які зуміють його обійти. Різного роду підвищення тарифів, ніколи ніким не вітається. Завдяки таким підвищенням в Україні зростає кількість тих хто живе за рахунок збирання пустих пляшок на смітниках.
Чому МВФ диктує нам умови? Хіба Україна погано сплачувала борги у минулому? Чому в МВФ бояться, що ми не зможемо повернути борг і диктують нам, щоб наш уряд збільшував чергові побори і податки? Нам світові міжнародні фінансові організації взялися допомагати в лиху годину, чи в особі МВФ з’явився ще один нахлібник? Північний нахлібник розв ’ язав війну і відібрав частину території. Виходить, що у нас тепер два нахлібники з якими потрібно боротися. МВФ деяким країнам списував частину боргів, то чому би нам, коли ми воюємо не списати хоча би, відсотки. Або, хоча би не диктувати умови, не намагатися поставити українців на коліна.
У першому ж пункті Меморандуму написано: «В оновленому Меморандумі про економічну і фінансову підтримку (МЕФП) від 27 лютого і 21 липня 2015 р., що додається, ми підтверджуємо нашу налаштованість на реалізацію політики і виконання завдань економічної програми, що підтримується в межах угоди з МВФ про Механізм розширеного фінансування (EFF ). Ми також надаємо виклад досягнень і подальших етапів політики, спрямованої на виконання цих завдань» . З нього випливає ще одне запитання, - ми співпрацюємо з МВФ, чи підпорядковуємося і звітуємо?
Таких запитань не було б, як би українці не знали, що МВФ давно дає гроші Україні на підтримку реформ. У минулому найбільшими критиками співпраці з МВФ були комуністи. Це, напевно, був один із способів заробити гроші в олігархів, які пояснювали, що гроші МВФ нам потрібні як повітря, бо по іншому не виживимо. При тому, завжди були біля державного бюджету, і спокійно ці гроші привласнювали. Сьогодні простий громадянин, якого обкрадали всі ці попередні роки не дуже хоче вірити в правдивість фінансових Меморандумів. Про реформи тільки говорять, замість того, щоб число робочих місць і зайнятості населення зростало, топчимося на місці, думаємо досягти рівня життя 1991 року.
Хіба буде як раніше, гроші будуть брати в МВФ українська влада, а повертати зі своєї пустої кишені мають ті ж самі прості українці? Прозвітують, знову ж таки влада. Може вже нарешті почати співпрацювати з МВФ і не красти?
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 15836
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5559
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4016
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3354
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2235