Необхідно змінити парадигму ставлення до українського аграрного експорту
Потрібна така модель співпраці, де учасники логістичного ланцюжка зароблятимуть не на збитках наших аграріїв, а завдяки їхнім успіхам та прибуткам
Головна проблема українського аграрного експорту – не фізичне звуження виходів на ринки, а система економічних взаємовідносин, яка не стимулює стейкхолдерів усувати труднощі українських аграріїв із доступом до ринків. За 17 місяців війни у приватних та державних стейкхолдерів України та ЄС так і не виникло інтересу створити та розвинути альтернативні логістичні шляхи, чиї обсяги поглинання та вартість відповідали б параметрам причорноморської логістики. Адже чим менше в аграріїв логістичних шляхів і чим гірше їх пропускна спроможність – тим вищий тиск на вузькі місця логістики, вища вартість доступу до них і відповідно, дорожча логістика на кожному етапі (вартість вагона, перевалки тощо). В таких умовах власники цих ресурсів просто заробляють на труднощах аграріїв, не докладаючи особливих зусиль. А поява нових логістичних шляхів змусила б їх напружитися та конкурувати за вантажі.
Торішній цикл здорожчання аграрної логістики, про який говорилося вже неодноразово, відбувся під час дії зернового коридору, хоч із певними обмеженнями. Зупинка зернової угоди та карколомне зростання ризикованості Чорноморської логістики формують передумови нового витка здорожчання доступу до ринків. Зосередженість економічних стейкхолдерів України та ЄС на дохідності обслуговування доступу українських аграріїв до ринків збуту зумовлює відсутність дій, які могли б здешевити логістику аграріям.
В Україні трейдери конкурують з аграрними виробниками за доступ до ринків за допомогою викупу логістичного ланцюга. Аграрії не мають можливості напряму купити для свого вантажу квиток на ринки, і за замовчуванням віддають частину своїх доходів посередникам, які не створюють додаткової цінності в аграрному циклі. Непрогнозованість логістики ані за термінами, ані за вартістю, відсікла українських агровиробників від форвардних ринків з привабливими цінами у спотовий сегмент. Тоді як для трейдерів, які зазвичай “домовляються з коліс” та торгують на коротких позиціях, невизначеність – це бізнес.
Коли рік тому, ще в статусі радника колишнього голови правління “Укрзалізниці” я попереджав, що за такої політики ми ризикуємо втратити ринки, багато хто називав мене панікером. До війни найбільшими ринками для українського зерна були Китай та Єгипет, зараз структура наповнення цих ринків змінилася. Нішу української агропродукції почала заповнювати РФ, яка на фоні перешкод для українського зерна рекордно збільшила експорт. Держава-агресор чітко слідує меті: підірвати спроможності України як експортера аграрної продукції та отримати важелі зернового шантажу світу. А яка мета в України, та її сусідів з ЄС, і в чому вона полягає, крім як у сприянні наддоходам трейдерів та операторів логістичного ланцюга по обидва боки кордону?
Відсутність дій у напрямі усунення перешкод із доступом української продукції на ринки загрожує остаточним зникненням стимулів у виробника у вирощуванні зернових та олійних культур на експорт. Це створює передумови заволодіння ключовими ринками державою-агресором. Змінити підходи до організації українського агроекспорту необхідно як на рівні технологій, так і на рівні свідомості.
Перше: необхідно змінити парадигму ставлення до українського аграрного експорту і розглядати його не як джерело наддоходів логістичного сектору, а як складову продовольчої безпеки. Причому ця зміна має відбутися на рівні свідомості як українських, так і європейських чиновників. Щоб перешкодити російському продовольчому шантажу та запобігти втраті Україною аграрних ринків, оперування логістикою вантажів варто передати автоматизованій системі. Автоматизована система, маючи математичну модель, на відміну від людини, аналізує усі ресурси логістики одночасно, всю їхню наповнюваність, вільні місця, – і не допускає перепланування можливості та кризової ситуації, що зазвичай призводить або до підвищення ціни, або до простоїв. Маючи постійну інформацію про логістичні шляхи, система вирахує оптимальний шлях – без корків і зайвих черг на елеваторах або митних кордонах, вкаже оптимальний час, коли треба бути на елеваторі, щоб відвантажитись, або на митному пункті, щоб максимально швидко його пройти.
Сьогодні ціну транспортно-експедиторських послуг для української агропродукції на ⅔ формують кошти, які не долучені до виробництва робіт та не створюють додаткової цінності в аграрному циклі. Впровадження автоматизованої системи, яку я пропоную, призведе вартість послуг на всіх етапах ланцюга до економічно обґрунтованого рівня. Це також дуже важливо для міжнародних трейдерів, оскільки вони матимуть реальні дані в режимі онлайн і у них відпаде потреба підживлювати нашу внутрішню корупційно-чиновницьку складову.
Україна вже відома світу як держава з високим розвитком цифрових технологій та сервісів. Ми маємо займати проактивну позицію і не тільки просити союзників перейти від занепокоєння до дій, а пропонувати світу нові моделі економічної взаємодії та співпраці, де учасники логістичного ланцюжка зароблятимуть не на збитках наших аграріїв, а завдяки їхнім успіхам та прибуткам.
- Бізнес-моделі для розвитку та масштабування вашого бізнесу: що сьогодні працює? Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 19:50
- Цивільний позивач, як учасник кримінального провадження Євгенія Тонконожко вчора о 15:29
- Суб’єктність замість паніки Євген Магда вчора о 13:58
- Ймовірність досягнення режиму тиші Георгій Тука вчора о 12:34
- Виробнича інфляція: як українським підприємствам зберегти конкурентоспроможність Денис Корольов вчора о 12:06
- Перфоманс-маркетинг 2025: 10 інструментів для масштабування лідогенерації Андрій Волнянський 16.03.2025 19:58
- Міжнародна інтеграція українських університетів: як вийти на глобальний рівень Віталій Кухарський 16.03.2025 19:53
- Генрі Форд: агресивний менеджмент, що врятував Ford Motor Company Наталія Качан 16.03.2025 18:52
- Філософія та практика поділу майна подружжя в Україні Світлана Приймак 16.03.2025 12:05
- $50 млн компенсації від Starbucks за опік паху гарячою кавою Дмитро Зенкін 16.03.2025 12:00
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора 15.03.2025 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
-
"45 до кінця року". Що буде з курсом валют після рішень Нацбанку
Фінанси 5342
-
Найбільш високооплачувані актори: хто заробив мільйони та як їм це вдалося
Життя 2395
-
Один з найбільших зернотрейдерів у світі продав агрохолдинг у РФ "з великим дисконтом"
Бізнес 2214
-
Каталонія — не лише море й архітектурні шедеври Гауді. Гід найцікавішими містами унікального регіону
Життя 1851
-
Вітамін B6: суперфуд для мозку чи маркетинговий хід — розбираємо тренд
Життя 1763