Творці думок несуть відповідальність
Журналісти теж повинні нести відповідальність за вплив на суспільство.
Не один рік червоною ниткою через усі політичні дискусії проходить принцип відповідальності політиків за свої слова та дії – перед виборцями і народом. Але ж ми ввійшли у інформаційне суспільство, де журналісти деколи більше змінюють світ, ніж чиновники. То як щодо їхньої відповідальності?
У листопаді українське суспільство сколихнула істерія з приводу виграшу Дональда Трампа. Нав’язаний образ русофіла панував у думках більшості зацікавлених. Поступово туман розвіюється – бачимо, що не такий вже Трамп і страшний, за ним стоять республіканці, що завжди були більш антиросійськими. Поразка лівих радикалів, програму яких обстоювала Клінтон – це внутрішня справа американського суспільства, що втомилось від пануючої ідеології та її наслідків у навколишньому світі. Навіть якщо Трамп менше панькатиметься з окремими чиновниками у Києві, це дасть шанс для відновлення самостійного мислення у геополітиці, покладання на власні сили та союзників у регіоні – від Польщі до Грузії та Туреччини.
Чому Трамп переміг, та що нічого страшного не відбулося – відповіді вже знайдено. Незрозуміло лише одне – чи понесуть репутаційні жертви ті експерти та журналісти, що півроку насаджували образ прекрасної та безальтернативної Клінтон в голови українського обивателя. Дійсно, соціологія може помилятись – тим більше що Трамп не набрав електоральної більшості, вигравши за рахунок системи виборщиків, що фіксує перевагу на більшості території країни. Але ж були й інші опитування, що показували невизначеність. Ще важливіша проблема – відсутність альтернативної інформації. Всі репліки, елементи програми Дональда дублювались в українські ЗМІ з двох джерел – найпопулярніших ЗМІ Америки, що горою стояли за Гілларі, та російських сайтів та каналів. І там, і там Трамп – любитель Путіна, навіжений і популіст, цитуються одні й ті самі окремі фрази. Але їх спеціально виривали з контексту, замовчуючи більш чисельні – про реальні проблеми американської індустрії, про потребу посиленого фінансування армії і т.д. Навіть в останні тижні, коли вже й віце-президент Трампа на дебатах продемонстрував, що Клінтон більш проросійська, що зрадила Грузію після війни 2008 р., коли виплив компромат – українські аналітики старались не помічати, не виходити з твореної місяцями зони комфорту.
Ніхто не підняв питання – а що демократи дійсно зробили для України? Як наголошувала Сара Пейлін (кандидат у віце-президенти від республіканців, що програли Обамі в 2008 р.), миролюбна політика Обами призведе до того, що Кремль знахабніє і після Грузії нападе на Україну. І так сталось! До речі, Сара Пейлін стала одним з головних апологетів Трампа серед республіканців – про що, звісно, в Україні ніхто не дізнався.
Українське суспільство вчиться демократії. Ми важко сприймаємо потребу пам’ятати дію політиків через роки, але в ключові моменти діячі, що скомпрометували себе, втрачають довіру на виборах. Це – механізм політичної відповідальності здорового суспільства, про який стільки говоримо. Але задумаймось – чи інші публічні особи не повинні нести відповідальності? Односторонні експерти впливали на рішення державних чиновників, що поставили все на перемогу Клінтон – і змушені з нуля відновлювати відносини з Білим Домом. Чи не варто тим конструкторам віртуальної реальності, що вплинули на суспільство, понести відповідальність? Скажімо – втратити довіру населення. Щоб громадяни більше їх не читали, не дивились і не слухали – а то знаємо історію. Мало ще чого нарадять.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118