Останні законодавчі новели в банківському секторі

В умовах поглибленої кризи банківського сектору та нестабільності ринку фінансових послуг, що спостерігаються в Україні протягом останніх років, особливої актуальності набуває необхідність оперативного реагування з боку уповноважених державних органів. Зак

В умовах поглибленої кризи банківськогосектору та нестабільності ринку фінансових послуг, що спостерігаються в Україніпротягом останніх років, особливої актуальності набуває необхідність оперативного реагування збоку уповноважених державних органів. Законодавець та регулятор зобов’язанісвоєчасно, адекватно і в повній мірі вживати необхідних заходів, спрямованих навихід української економіки зі стану стагнації.

Ефективне правове регулювання банківськоїсфери – один із найважливіших напрямів діяльності держави,  спрямованих на стабілізаціюфінансово-економічної ситуації в державі.

Останнім часом мимали можливість спостерігати запровадження наступних законодавчих нововведень усфері банківської діяльності.

ЗАКОНОДАВЧА РЕФОРМА СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

Постійно зростаюча популярність споживчогокредитування в Україні зумовлює необхідність у створенні такого механізму, якийби забезпечив захист прав  як споживачівтак і кредитодавців, дотримання оптимального балансу їх інтересів тагармонізації чинного законодавства  зміжнародними стандартами.

Саме з цією метою 15 листопада 2016 р. і булоприйнято Закон України «Про споживче кредитування» № 1734—VIII (надалі – Закон№ 1734). Він набуває   чинності  10 червня 2017 р., тому вивчення його норм наданий час є необхідним.

Основними новелами Закону № 1734  є положення про розкриття інформації на ринкуспоживчого кредитування, встановлення обмежень на зміну відсоткової ставки збоку кредитодавця, введення інституту кредитних посередників, обов’язковостідокументального підтвердження кредитоспроможності споживача  та надання йому права на протязі 14 днів відмовитисьвід такого договору. Даним нормативно-правовим актом детально регламентованосуттєві умови договору споживчого кредитування та вимоги щодо його форми.

Так, ч.2 статті 7 Закону № 1734 передбачено,що  реклама споживчого кредиту повиннавміщувати стандартну інформацію щодо:

- максимальної суми кредиту;

- реальної річної процентної ставки;

- максимального строку кредиту.

Одним із ключових нововведень Закону № 1734 єзапровадження механізму обчислення загальної вартості кредиту для споживача.Так, згідно статті 8, до загальних витрат за споживчим кредитом включено   платежі за додаткові і супутні послугикредитодавця, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням та поверненнямкредиту і сплачуються споживачем, розраховані на дату укладення договору проспоживчий кредит.

Даною нормою також передбачено, що у випадку,якщо будь-які витрати не були включені до загальних витрат за споживчимкредитом перед його підписанням, споживач звільняється від їх сплати.

Незмінність процентної ставки за кредитомпротягом всього строку його дії є суттєвим кроком для захисту інтересівпозичальників та недопущення подальших зловживань з боку банківських тафінансових установ.

Очікується, що такі нововведення сприятимутьзабезпеченню стабільності кредитного ринку, зростанню надійності банківської системи у зв’язку зунеможливленням   укладення договорів знеплатоспроможними позичальниками.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ФІНАНСОВОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ДОБРОСОВІСНИХПОЗИЧАЛЬНИКІВ У ДОБРОВІЛЬНОМУ ПОРЯДКУ

Не оминув законодавець своєю увагою питання,пов’язані з умовами та порядком проведення процедури фінансовоїреструктуризації боржника у добровільному порядку: відповідні норми знайшливтілення у Законі України «Про фінансову реструктуризацію» № 1414-VIII від 14червня 2016 р. (надалі – Закон № 1414).

Так, законодавчий акт наділив боржника  правом брати участь у процедурі фінансової реструктуризації   у випадку, якщо він перебуває у критичномуфінансовому стані, однак його фінансово-господарська діяльність може бутивизнана перспективною.

Основна суть Закону № 1414  полягає в тому, що процедура фінансовоїреструктуризації, яка   запроваджуєтьсяданим актом проводиться шляхом переговорів між боржником, його пов’язанимиособами та залученими кредиторами   беззвернення до суду. Це встановлено у статті 17 Закону № 1414.

Даним нормативно правовим актом чітковрегульовано вимоги щодо фінансового становища позичальника-боржника, процедурутакої реструктуризації, ведення переговорів та оформлення документів.

Статтею 6 Закону № 1414 передбачено, що засадикоординації між фінустановами під час проведення фінансової реструктуризаціївстановлюються рамковим договором, який, до речі, схвалено правліннямНаціонального банку України 13 жовтня 2016 року.

 Законпочав діяти у другій половині 2016 року та очікується, що запровадженаможливість реструктуризації проблемних кредитів сприятиме оздоровленню яккорпоративного, так і  фінансовогосекторів.

РОЗШИРЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ОЗНАК РИЗИКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

У зв’язку із виявленням регулятором новихвидів “схемних операцій”, 02 серпня 2016 р. Національним банком України було винесено Постанову № 365, якою внесенозміни до Положення про застосування Нацбанком заходів впливу, затвердженогопостановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346.

До нових ознак  ризикової діяльності  банків відтепер віднесено:

- здійснення клієнтами банку фіноперацій, якіне мають документального підтвердження очевидної економічної доцільності;

- обслуговування банками операцій, якщо їххарактер або наслідки надають підстави вважати такі операції пов'язаними звиведенням капіталів, конвертацією безготівкових коштів у готівку, легалізацієюкримінальних доходів, уникненням оподаткування здійсненням фіктивногопідприємництва тощо

- невжиття банком достатніх заходів,спрямованих на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму та  невикористання ним права відмовити клієнтам упроведенні регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати,що вони можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержанихзлочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдженнязброї масового знищення тощо;

- проведення фінансових операцій з використаннямпідроблених, втрачених та/або викрадених документів; 

- складення банком та/або подання ним до НБУ недостовірної  інформації/ документів/висновків;

- обслуговування банком регулярних авансовихплатежів за зовнішньоекономічними договорами, які контрагентом платниканеодноразово порушуються або не виконуються взагалі, про що банку було  чи могло бути відомо із публічних джерел абовід інших фінансових установ.

Національним банком України наголошено,що  банківським установам забороненоздійснювати   ризикову діяльність увідповідності до вимог Закону України «Про банки та банківську діяльність», авищевказані ознаки ризикової діяльності банків регулятором встановленонормативно з метою припинення зловживань у даній сфері.  

ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ  САНКЦІЙ ЩОДО ПЛАТІЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, СТВОРЕНИХРЕЗИДЕНТАМИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

16 вересня 2016 р. Радою національної безпекиі оборони України  прийнято Рішення «Прозастосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальнихзаходів (санкцій)», яке введено в дію Указом Президента України № 467/2016 від17 жовтня 2016 р.

Згідно з вищевказаним нормативно-правовим актом  до платіжних організацій міжнароднихплатіжних систем, які були створені резидентами Російської Федерації, булозастосовано  санкції та заборонено їхдіяльність на території України.

Заборона, зокрема, поширюється на наступніплатіжні системи:

•        “ANELIK”;

•        “BLIZKO”;

•        “Колибри”(стара назва – “Блиц”); 

•        “ЮНИСТРИМ”.

Відповідне розпорядження було доведено довідома українських банківських установ Національним банком. Банки зобов’язанізавершити взаєморозрахунки за вже здійсненими операціями  та припинити у подальшому надання послугміжнародним платіжним системам, створеним резидентами Російської Федерації.

ЗМІНИУ СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ

З метою усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг,парламентом прийнято відповідний Закон № 1724-VIII від  03 листопада 2016 р., яким статтю 1 ЗаконуУкраїни «Про порядок здійснення розрахунків віноземній валюті» викладено в новій редакції.

У відповідності до нововведень від 03 листопада 2016 р., вимоги  частини першої   статті 1Закону України «Про порядок здійснення розрахунків віноземній валюті» про повернення виручки нерезидентів у іноземнійвалюті в строк до 180 календарних днів не поширюються на експорт послуг (крімтранспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських тасуміжних прав.

Запровадження таких змін обумовлено тим, що зовнішньоеконоекономічніоперації у сфері експорту послу були занадто бюрократизовані, а валютнийконтроль за їх здійсненням – надмірний. Після ліквідації таких обмежень плануєтьсявиведення із тіні ряду зовнішньонеономічних контрактів та спрощення процедуриведення бізнесу.

Передбачено законопроектом  іспрощення процедури укладання зовнішньо- економічних контрактів, подання фінансовоїзвітності.

Однак наведеними змінами у сфері валютного регулювання законодавець необмежився. Ще раніше, 17 червня 2016 р. чинності набрала постанова ПравлінняНаціонального банку України від 16 червня 2016 р. № 347 «Про затвердженнязмін до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортнимиопераціями» (надалі – Постанова № 347).

Так, до Інструкції про порядок здійсненняконтролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановоюПравління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136 (надалі– Постанова № 136) внесено зміни, спрямовані на спрощення взаємовідносинміж державними органами, банками та їх клієнтами.

Зміни, зокрема, стосуютьсянаступного:

– спрощенодокументообіг в процесі проведення валютного контролю за експортними таімпортними операціями. Так, поряд із паперовою формою, банки отрималиможливість використовувати і електронну форму повідомлень для обмінуінформацією;

– надано можливістьвикористовувати інвойс у якості документу, що засвідчує надання послуг;

– скасованообов’язок клієнтів надавати банкам письмові підтвердження сум сплачених контрагентамиподатків за зовнішньоекономічним контрактом.

Спрощеннязаконодавцем контролю за здійсненням валютних операцій покликане сприяти пожвавленнюоперацій з іноземними контрагентами та, як наслідок, збільшення притоку валютної виручки.

Постійневідслідковування законодавчих нововведень у сфері банківської діяльності єнеобхідним як для фізичних та юридичних осіб, так і представників фінансовихустанов.