В даній статті з'ясовується правомірність обов’язкового встановлення неповного робочого часу для піклувальника на його прохання.
На працедавцяпокладено різні за своєю суттю обов’язки, яким властивий майновий абонемайновий характер. Чи повинна зазначена особа встановити неповний робочий часдля піклувальників?
Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогоюрізноманітних нормативно-правових актів. Зокрема юридична регламентаціятрудових правовідносин, функціонуючих стосовно неповного робочого часу, який в свою чергу прагне отримати фізичнаособа, що призначена піклувальником, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. №322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)).
Трудові правовідносини є дуже складнимиявищами навколишнього світу. Вони посідають провідні місця в злагодженійсистемі суспільних стосунків, які в свою чергу функціонують в багатограннійсфері трудового права.
Працедавець є одним з найвизначніших суб’єктів трудовихправовідносин. Дана теза пояснюється тим, що така особа, спираючись на трудовийдоговір, надає безпечну та здорову роботу різним трудівникам, які хочутьпрацювати для істотного поліпшення економічного прогресу своєї незалежноївітчизни та значимого зростання матеріального добробуту її доброчесногонароду.
Працедавцеві окремими законами гарантованорізні за своєю суттю права. Зокрема згідно з юридичною нормою, закріпленою ч. 1ст. 56 КЗпП України, за угодою між цією особою інайманим працівником може встановлюватися неповний робочий день чи неповнийробочий тиждень.
Однак требапам’ятати про те, що цьому правилу властиві значні винятки, вичерпний перелікяких в свою чергу передбачений чинним законодавством. Зокрема у випадках, що отримали своєзакріплення у відповідних законах, для окремих найманих працівників працедавецьнезалежно від свого бажання зобов’язанийвстановити неповний робочий час. Як це розуміти?
Ефективна діяльність вітчизняних органівдержавної влади спрямовується на якісне утвердження різних за своїм змістомзагальнолюдських цінностей. Зокрема відповідно до ч. 3 ст. 51 КонституціїУкраїни сім’я, материнство, батьківство та дитинство перебувають під особливоюохороною держави.
Чіткий та недвозначнийзміст даної юридичної норми в частині з’ясування суб’єктного складу найманих працівників, длякожного з яких за їх просьбою в обов’язковому порядку працедавцемзастосовується неповний робочий час, конкретизується іншиминормативно-правовими актами. Даному судженню притаманне своє обгрунтовуючепояснення.
На прохання, що висловлене вписьмовій формі окремими працівниками, працедавець зобов’язаний встановити дляних робочий час, який є неповним. Зокрема згідно з нормами, охопленими ч. 1 ст.56 і ч. 1 ст. 1861 КЗпПУкраїни, одним зі вказаних трудівників є піклувальники.
Таким чином, чинне законодавство покладає напрацедавця різні обов’язки, що не суперечать не тільки юридичним нормам, а йморальним імперативам. Зокрема вищезазначена особа зобов’язана встановитинеповний робочий час для окремихпрацівників, під одним з яких в свою чергу необхідно розуміти фізичних осіб,яких призначено піклувальниками.
