В даній статті розглядається юридична можливість охоплення трудовим договором випробувального строку найманого працівника.
Трудовийдоговір є однією найголовніших підстав ймовірного виникнення трудових відносин.Чіткий та недвозначний зміст наведеної угоди утворюють різні за своїм юридичноюсутністю умови, яким в свою чергу притаманний обов’язковий чи додатковийхарактер. Чи може згаданий договір охоплювати безпосередню вказівку провипробувальний строк найманого працівника?
Правоверегулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, які функціонують зприводу випробувального терміну найманого працівника, здійснюється: Головнимзаконом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
Наймані працівники є одними з основнихучасників трудових відносин. Такі особи, працюючи за строковим або безстроковим трудовим договором,водночас створюють певні блага, які в свою чергу приносять істотну користьдемократичній Україні, а також її законослухняним громадянам.
Правовий статус, гарантований найманимпрацівникам, є багатогранним. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає в себе юридичну можливість заробляти собіна життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Схожу за свої змістом норма права вміщуютьв собі інші законодавчі акти. Наприклад, ч. 1 ст. 2 КЗпП України закріпленобезпосередню вказівку про те, що правогромадян України на працю, - тобто їхправо на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державоюмінімального розміру, - включаючи при цьому право на вільний вибір професії,роду занять і роботи, відповідним чином забезпечується державою.
Чинним законодавством нашої державипередбачено відповідну процедуру належної реалізації вищевказаними особамизгаданої юридичної можливості. Зокрема громадяни України, які вирішилипопрацювати, зобов’язані вчинити певні дії, яким притаманний правомірнийхарактер. Про що саме йде мова?
Будь-який працівник реалізовує йому правона працю, гарантоване йому, шляхом укладеннятрудового договору про роботу на підприємстві, установі, організації абоз фізичною особою. Безпосередня вказівка про вказаний факт отримала належнезакріплення в ч. 2 ст. 2 КЗпП України.
Чіткий танедвозначний зміст згаданої домовленості може включати в себе різноманітніумови. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 26 КЗпП України при укладенні трудовогодоговору може бути обумовлене угодою його сторін випробування з метою перевіркивідповідності працівника роботі, яка йому доручається.
