Ці вибори не мають значення і ось чому
Нас вчергове намагаються затягти в передвиборчу істерію. Щоб не піддатися маніпуляції важливо зберігати спокій. Дихаємо рівно, мислимо раціонально.
Головна стаття експорту Колумбії не кава, а кокаїн. Він приносить країні величезний обсяг валюти, в його виробництві задіяні десятки, якщо не сотні тисяч людей. Це значна частина колумбійської економіки. Але ви не прочитаєте про це в офіційних звітах світового банку чи на Вікіпедії. Це просто приклад, в усього на світі є “зворотній бік медалі”.
Та сама Вікіпедія скаже нам, що Україна за формою правління є парламентсько-президентською республікою, а якщо подивитись в Конституцію ми дізнаємось, що єдиним джерелом влади в Україні є народ. Все вірно, якщо не пам’ятати про той самий “зворотній бік”.
Реальною владою в Україні є ті кому належить економіка країни. Їх не багато, ми майже всіх їх знаємо. І все що відбувалося в Україні протягом останньої чверті століття, так чи інакше, відбувалося в рамках їхніх інтересів, конфліктів чи компромісів. Цього не могли змінити шість виборів Президента, вісім виборів до Верховної Ради, цього не змогли змінити дві революції і війна. І буде дуже наївним вважати, що щось змінять сьомі президентські. В одному з фільмів, присвячених подіям 2014, коментуючи своє призначення губернатором Дніпропетровщини, Коломойський з посмішкою говорить в камеру: “ну а кому в нашій країні можна довіряти окрім олігархів?”. Він фактично в очі говорить – “ця країна належить нам”.
Свого часу, в суровій боротьбі з собі подібними, їм вдалося захопити величезні ресурси. І сьогодні невеличкої частини цих ресурсів достатньо для підтримки потрібного статус-кво. Є приказка про те, що втриматися на верхівці важче ніж досягти її. Це романтична ілюзія. Втриматися значно легше. Спитайте будь-якого військового, що легше – наступати чи оборонятися? Олігархи чудово вміють захищатися. Як автомобільні компанії випускають нові моделі автомобілів замість набридлих старих, так олігархи легко і не вимушено створюють нових політиків і навіть цілі політичні сили. Як і в першому так і в другому випадку, іноді, для цього просто достатньо просто змінити зовнішні ознаки, так би мовити фасад. А набридли політики, то тримайте коміка, а хочете – співака.
Це легко побачити навіть “неозброєним оком”. Іноді інтереси олігархів і суспільства співпадають. Наприклад для них важливо збереження політичної незалежності України, тому що це питання збереження їхнього майна, і в критичний момент вони продемонстрували наскільки ефективними вони можуть бути. Їм вигідний європейський вектор розвитку тому що там лежать їхні бізнес-інтереси і їхня персональна респектабельність. І заради цього вони навіть готові йти суспільству на певні поступки. Але там де мова йде про коріння їхньої влади ніякі зміни звичайно не можливі. І саме в цьому причина приреченості всіх так званих антикорупційних ініціатив.
Чому про це так важливо пам’ятати сьогодні? Тому що суспільству в чергове нав’язують передвиборчу істерію. Вдовбуючи через усі можливі канали комунікації страх і ненависть. Проте, хто б не став наступним Президентом України нічого кардинально не зміниться. Ну поміняються трохи місцями обличчя в телевізорі, можливо з’явиться декілька нових. Ми вже проходили це і не раз. Просто згадайте. Це важливо розуміти, щоб вчергове не піддатись примітивним маніпуляціям, визвіряючись на сусіда чи колегу, тому що він підтримує “неправильного” кандидата. Бо вибори пройдуть, а осад від зіпсованих стосунків залишиться.
Це не означає, що не потрібно цікавитися політикою, чи йти на вибори. Навпаки. Просто потрібно не піддаватися панічним настроям, псуючи нерви собі і близьким. Розуміти, що швидко, революційно, нічого не зміниться, при чому як в хороший так і в поганий бік. Але еволюційно може змінитися. Робіть вибір свідомо. Голосуйте не за того хто переможе, а за того хто вам справді симпатичний і чиї погляди ви поділяєте. Не полінуйтеся дізнатися більше. Але ставтесь з повагою до іншої думки.
Олігархи не вічні і ми не перша країна яка проходить через олігархію, як реальну форму правління. Тож дихаємо рівно, любимо близьких і зустрічаємо Новий Рік. Все буде добре.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 700
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 212
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 27406
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26336
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24203
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8058
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7009