Де взяти додаткові кошти для наповнення бюджету?

Побороти найбільші схеми уникнення оподаткування!

Фахівці Економічної експертної платформи та Інституту соціально-економічної трансформації у 2023 році здійснили порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні^[1]. Одним із висновків, зроблених аналітиками, є те, що рівень тіньової економіки наразі становить близько 32%, що є закономірною відповіддю економіки на надмірний податковий тиск. На відміну від більшості інших країн, в Україні переважна частина податкових надходжень втрачається через наймасштабніші інструменти ухилення від сплати податків та агресивного податкового планування, які масово застосовуються великими та надвеликими компаніями, що домінують у вітчизняній економіці і при цьому завдяки своїм неформальним зв’язкам мають великі можливості для уникнення оподаткування.

Які найбільші схеми ухилення та уникнення оподаткування діють в Україні?

Контрабанда та сірий імпорт

Найбільші схеми пов'язані з контрабандою та іншими порушеннями митних правил. Мета схемників проста – перемістити товари чи інші цінності, обмежені в обороті, через митний кордон України так, щоб не платити митних платежів або їх мінімізувати. Одним із способів досягнення цієї мети є приховування товарів від митного контролю: заниження митної вартості, ваги, кількості, характеристик та якості товару, підміна кодів чи підкатегорії товару шляхом маніпулювання даними звітних, дозвільних та супровідних документів тощо. Іншим способом є переміщення певних матеріальних цінностей поза митним контролем (так звана чорна контрабанда).

Досить поширеними явищами є також зловживання пільгами, зокрема маскування ввезення промислових партій товарів на митну територію України під поштові та кур'єрські відправлення або під виглядом особистого імпорту або провозу особистих речей; переміщення товарів дрібними партіями в рамках дозволеної норми ввезення.

Щорічні обсяги потенційної контрабанди та сірого імпорту знаходяться у діапазоні 270–450 млрд грн. Державний бюджет від цієї групи схем втрачає близько 80–150 млрд грн.

Зарплати у конвертах

Схема доволі проста: працівнику платять офіційну мінімальну заробітну плату, сплачуючи з неї відповідно й мінімальні податки і збори, а решту коштів доплачують неофіційно - у конверті. Утім існує декілька варіантів такої схеми:

• оплата праці за рахунок «чорного кешу», згенерованого самою компанією;
• використання конвертаційних центрів;
• використання “псевдо”-ФОП на 3 групі для отримання готівки;
• нарахування зарплати на одного або декількох вищих керівників таким чином, аби зменшити виплати ЄСВ тощо.

Приблизні втрати бюджету та пенсійного фонду від зазначених зловживань коливаються від 110 до 150 млрд грн на рік (при цьому приблизні тіньові обороти від цих схем: 220 – 260 млрдгрн на рік).

Офшорні схеми

Йдеться про використання усіх можливих дозволених “транскордонних” способів зменшення податкового тягаря, зокрема, шляхом:

• використання розбіжностей, колізій та прогалин між різними національними системами оподаткування, а також пільгового оподаткування окремих видів діяльності або доходу;
• транскордонного агресивного податкового планування;
• маніпулювання статусами резидентності.

Обсяги уникнення від оподаткування за допомогою офшорних схем знаходяться у діапазоні 110 – 170 млрдгрн. що має наслідком потенційні втрати податку на прибуток у розмірі від 13 до 28 млрд грн.

Інші види схем

• контрафакт і нелегальна торгівля (приблизні щорічні обсяги –  100– 113 млрд. грн.; приблизні втрати бюджету – 40 – 45 млрдгрнна рік);
• конвертаційні та/або транзитні центри, податкові ями (приблизні щорічні обсяги –  до 140 млрдгрн; приблизні втрати бюджету – 20 – 30 млрд грн на рік);
• скрутки, тобто формування схемного податкового кредиту (приблизні щорічні обсяги –  90 – 130 млрдгрн; приблизні втрати бюджету – 16 – 20 млрдгрнна рік);
• тіньова оренда сільськогосподарських земель (приблизні щорічні обсяги –  12 – 18 млрдгрн; приблизні втрати бюджету – 5 – 6 млрдгрнна рік).

Чи передбачає боротьбу з цими схемами головний стратегічний фінансовий документ країни?

Національна стратегія доходів, що була розроблена Міністерством фінансів України у 2023 р.,  декларує наміри щодо пошуку шляхів збільшення доходів бюджету, покращення надходження податків шляхом закриття існуючих можливостей для ухилення від оподаткування, підвищення рівня дотримання законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

Проте все це лише на рівні декларації. Щодо викорінення найбільних схем уникнення оподаткування, то чи не єдине, що заплановано Нацстратегією  – це криміналізація контрабанди товарів (хоча вона вже криміналізована); удосконалення системи адміністративної відповідальності за порушення митних правил; надання митним органам права здійснювати ОРД та проводити досудове розслідування у справах про контрабанду товарів.

Водночас найголовніше, що передбачає аналізований документ, – це реформування спрощеної системи оподаткування шляхом звуження сфери її застосування та збільшення ставок податків до рівня загального режиму з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства.

Таким чином, держава розпочинає боротьбу з уникненням оподаткування не зі схем з оборотом на 200 – 450 млрд. грн., аз 3 групи фізичних осіб – підприємців на єдиному податку, яких подеколи використовує великий бізнес для оптимізації оподаткування. Умовні недонадходження від використання ФОПів на 3-й групі замість найму – це десь 4–8 млрд. грн., а через заниження виручки ФОПами на 1 та 2 групі – порядку 1–4.3 млрд. грн.

Рішення влади стосовно реформування спрощеної системи оподаткування є передчасним і таким, що не відповідає поточній ситуації в країні, адже може замість наповнення бюджетів, навпаки, завадити виживанню малого та середнього бізнесу (вже не кажучи про їх розвиток), та й навіть знищити цілі галузі економіки. Збільшення податкового навантаження на бізнес під час війни є неприпустимим, оскільки створює численні ризики, як то перехід «в тінь» або в іншу юрисдикцію, а відтак – наша держава взагалі може втратити інвестиційну привабливість.

Експерти аналітичних центрів спільно з CASE-Україна за підтримки ІСАР Єднання провели детальний аналіз Національної стратегії доходів та наголошують, що Україна потребує простої та справедливої податкової системи, викорінення практики презумпції вини у податковому та митному адмініструванні, що створить комфортне середовище для швидкого відновлення економіки без перевірок, корупції та втручання.

Отже, влада продовжує ганятись за найменш захищеними дрібними підприємцями замість розроблення системних заходів протидії найбільш прибутковим схемам ухилення та уникнення оподаткування. Національна стратегія доходів на 2024-2030 роки приймалась без обговорення з громадськістю, бізнесом та аналітиками. У результаті петиція про її перегляд вже набрала понад 25 тисяч голосів і має найближчим часом бути розглянута Кабінетом міністрів.