«Корінь» складнощі правової роботи в ОСББ криється у тому, що ОСББ має деякі риси як суб’єкта господарювання, так і громадської організації, до якої входять всі мешканці багатоквартирного будинку.
У попередніх публікаціях зазначалося, що ОСББ є суб’єктом господарювання, який може здійснювати некомерційну господарську діяльність. У такому разі важливість правової роботи в ОСББ прирівнюється до правової роботи на будь-якому непідприємницькому товаристві. Проте, правова робота в ОСББ має свої особливості, обумовлені тим, що даний ОСББ де-факто не є професійним суб’єктом господарювання із професійним менеджментом. У деяких випадках, ОСББ укладають договори на правове обслуговування (аутсорсингу), в деяких випадках, посаду юриста суміщають із посадою бухгалтера; у деяких випадках, посади юриста взагалі не вводять, із розрахунку на те, що голова правління чи хтось із його заступників має хоча б формальну юридичну освіту.
Насправді ж, правовий супровід ОСББ має свої складнощі, оскільки вміння роботи із договорами та супровід роботи із проблемною дебіторською та кредиторською заборгованістю є замало. У деяких випадках, юрист в ОСББ може надавати юридичні консультації мешканцям багатоквартирного будинку, у деяких випадках, він повинен мати навички і бухгалтера, і PR-менеджера. Цілком зрозуміло, що посада штатного юриста в ОСББ фінансується за рахунок членських внесків мешканців. Але це лише додаткова вимога до юриста ОСББ. Насправді, реально можна «потонути» в масиві типових договорів, правил надання послуг та інших джерелах права, і при виборі юриста для роботи із ОСББ доволі складно оцінити реальний рівень знань та професійних навичок кандидата.
У зв’язку із цим доволі часто ОСББ не мають у своєму штатному розкладі такої посади як «юрист», а переважно укладають договори на абонементське обслуговування за принципом «спробуємо, не знадобиться – відмовитися встигнемо». Але такий недалекоглядний підхід менеджменту ОСББ доволі часто повторно свідчить просто про те, що ОСББ не є професійним суб’єктом господарювання, а є скоріше аматорською установою, яка іще не пройшла і половину своїх «грабель».
Враховуючи, що ОСББ по факту не є професійним суб’єктом господарювання, оскільки створюється звичайними власниками нерухомості, які ним же і керують, зазвичай не маючи відповідних навичок та знань, доцільно було б зазначити про можливість визнання його банкрутом безпосередньо у Законі про ОСББ, оскільки цей спеціальний «вузькопрофільний» закон зазвичай єдиний, який учасники ОСББ читають, вирішуючи питання про утворення ОСББ. Можливо, даний аспект сприяв би більш повному уявленню учасників про їхнє ОСББ, вони більш відповідально б ставилися до організації його функціонування, наслідків його господарської діяльності. Можливо, співвласники ОСББ оцінюють його на кшталт казенного підприємства, яке може працювати собі у збиток і не може бути визнане банкрутом? Проте ОСББ не лише отримує «внески» його учасників – ОСББ «збирає» собі господарсько-правові зобов’язання, укладаючи відповідні договори; може бути притягнене до адміністративної, фінансової відповідальності тощо (поширена підстава відповідальності – відсутність оформлений трудових відносин із працівниками ОСББ, наприклад, двірниками тощо). Таким чином, непрофесійний менеджмент в ОСББ збільшує його кредиторську заборгованість.
Мабуть, найбільш складним аспектом в діяльності ОСББ є саме розробка проектів рішень Загальних зборів, проектів положень, зокрема роботи ревізійної комісії тощо. Для цього необхідно не лише знати доскональної статут ОСББ та спеціальне законодавство, але і правильно розуміти нинішні потреби організації. Звісно, таке вміння може прийти лише із досвідом роботи.
Але це підкреслює, що ОСББ має деякі риси як суб’єкта господарювання, так і громадської організації, до якої входять всі мешканці багатоквартирного будинку. Саме у цьому і криється «корінь» складнощі правової роботи в ОСББ. Навряд чи держава може змінити це законодавчо, але це під силу еволюції, тобто становленню інституції ОСББ.
