Санкції та "Мотор Січ". Чому Зеленський зіграв проти Росії, а не Китаю
Прийнявши рішення про радикальні економічні санкції, Банкова зіграла не тільки на користь США проти Китаю – але й на користь Києва проти Москви
У тому, що рішення чинного президента України про санкції стосовно китайського інвестора Skyrizon Aircraft Holdings Limited, який понад три роки тому придбав акції АТ "Мотор Січ", були вибором між не дуже добрим і зовсім поганим розвитком подій, згоджувались практично всі, хто коментував цю подію.
Оскільки, приймаючи це рішення, Зеленський був вимушений вибирати між прямим конфліктом із найпотужнішим геополітичним союзником України в особі США та нашим найбільшим торговельним партнером в особі Китаю.
При тому конфлікт стосувався саме перебігу геополітичного протистояння між Пекіном та Вашингтоном. Оскільки технології АТ "Мотор Січ", доступ до яких намагалися і намагаються отримати китайські інвестори, стосуються, серед іншого, і розвитку палубної авіації. За допомогою якої у Пекіні розраховують змінити на свою користь баланс сил в Південно-Китайському та Східно-Китайському морях.
Але зіткнення інтересів Китаю та США – це тільки один аспект проблеми. Інший полягає в тому, що передавши відповідні технології Китаю, Україна вже жодним чином не змогла б завадити їх ймовірному використанню на користь Росії. Навіть якщо не у вигляді прямого "реекспорту", то у формі поставок необхідних деталей для всього великого парку російської авіатехніки на відповідних двигунах.
Таким чином, прийнявши рішення про радикальні економічні санкції, Банкова зіграла не тільки на користь США проти Китаю – але й на користь Києва проти Москви.
Відкритим залишається тільки питання ймовірних економічних втрат від подібного рішення. Які можуть набути форми як прямих економічних контрсанкцій, так і просто свідомого курсу Пекіну на скорочення товарообігу з Україною. А скорочувати є що – тільки за січень-жовтень минулого року товарообіг між двома країнами перевищив $11 млрд.
Втім, страхи стосовно того, що Україна "втратить все", в цій ситуації є невиправданими. Оскільки зовнішня політика сучасного Китаю радикально відрізняється, приміром, від політики російської. Відрізняється, в першу чергу, жорстким прагматизмом.
Звичайно, в історії з “Мотор Січчю” Пекін цілком може продемонструвати Києву негативні фінансово-економічні наслідки.
Але керівництво КНР не буде жертвувати своїми економічними інтересами задля того, щоб “покарати Україну”, як то регулярно робить Кремль, будуючи, наприклад, економічно невигідні газогони в обхід України. Китай не стане купувати продукцію сільського господарства в іншій країні на менш вигідних для себе умовах тільки тому, що з Україною існує конфлікт за акції "Мотор Січі". І навпаки, Україні не платитимуть за експорт до Китаю більше тільки тому, що Київ піде на поступки Пекіну, посвариться з Вашингтоном і віддасть необхідні технології.
За цих умов без відповіді залишається лиш одне питання. Компанія, акціонери якої потрапили під санкції, зараз перебуває під управлінням менеджменту, лояльного до В'ячеслава Богуслаєва. Який, до речі, і був одним з ключових винуватців прикрої ситуації з китайськими інвестиціями в "Мотор Січ".
Маючи оперативний контроль над підприємством, і не будучи підзвітними ані українській владі, ні китайським інвесторам, ці менеджери можуть принести ще чимало шкоди як підприємству, так і національним інтересам України. Хотілось би сподіватись, що вживши рішучих захистів проти зовнішніх загроз для "Мотор Січі", чинна політична команда зробить реальні роки і для захисту від загроз внутрішніх.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 629
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 555
- Реформа "турботи" 173
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 75
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35259
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
29163
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 14086
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11291
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10630