Звільнення під час непрацездатності - це підстава для поновлення на роботі?
Існує стара-добра прикмета, коли загрожує звільнення, особа, яка знається на трудовому праві або йде у відпустку, або на лікарняний. Чи завжди це так?
Існує стара-добра прикмета, коли загрожує звільнення, особа, яка знається на трудовому праві або йде у відпустку, або на лікарняний. Зрозуміло, що у багатьох з роками дійсно з’являються проблеми зі здоров’ям, тим більше, якщо цьому передують проблеми на роботі. Всі хвороби від нервів, чи не так?
Відпустка по догляду за дитиною – найтриваліший «back up» для того, щоб зберегти посаду, а ось з лікарняними треба бути обережнішими. Нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності може стати підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
Стаття 40 Кодексу законів про працю (КЗпП) визначає перелік обставин, за яких можливе розірвання трудового договору (строкового і безстрокового) з ініціативи власника і серед інших є «нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні».
В умовах пандемії, яка ще не завершилась, я пропоную звернути увагу саме на звільнення тих, хто перебуває на лікарняному більше 4 місяців поспіль. Є окремі аспекти, на які варто звертати увагу і не завжди 4 місяці на лікарняному означають звільнення.
Професійне захворювання
В КЗпП прямо передбачено, що за працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Перелік професійних захворювань встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 року № 1662. До речі, останні зміни в переліку якраз стосується пандемії: гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2 віднесена до переліку професійних захворювань для медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікування пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
В урядовій Постанові немає зазначених строків збереження роботи для професійних захворювань.
Туберкульоз
У випадку виявлення цього захворювання держава встановлює подовжений строк для лікарняного без можливості звільнення за ініціативи роботодавця. В Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб» стаття 25 визначає, що «Особам працездатного віку, в яких уперше виявлено захворювання на туберкульоз або стався його рецидив, листок непрацездатності для проведення безперервного курсу лікування та оздоровлення може видаватися на строк до 10 місяців. За такими особами протягом цього строку зберігається місце роботи».
Лікарняний – документ!
Весь час, який працівник не з’являвся через хворобу на робочому місці, має бути підтверджений лікарняним. Якщо документів, які підтверджують хворобу немає, то перед працівником з’являється інша підстава для звільнення, зовсім неприємна – прогул.
Звільнення після 4 місяців
Отже, якщо працівник на лікарняному всі чотири місяці поспіль, то на наступний день після сплину чотирьох місяців його можна звільнити. Але такий працівник має не хворіти на професійне захворювання чи туберкульоз. Так просто? Ні!
Якщо працівник хоч на день перервав хворобу (і лікарняний) – вийшов на роботу чи взяв відпустку (навіть за свій рахунок), то перебіг 4-місячного терміну переривається. І, якщо потрібно, то треба шукати іншу підставу для звільнення. Підсумовуватися періоди нез'явлення на роботу тривалістю менш як чотири місяці не можна – про це говорить здоровий глузд та навіть Міністерство юстиції в своєму роз’ясненні від 1 лютого 2011 року.
Звільнення члена профспілки
Якщо хворий працівник є членом профспілки, то для його звільнення теж потрібно отримати попередню згоду від профспілкової організації
Звільнення жінки
Наш КЗпП містить окремі норми щодо захисту жінок від звільнення (так, іноді вони діють зі зворотнім результатом і «захищають» жінок від працевлаштування взагалі, коли роботодавець надає перевагу працівнику-чоловіку за рівних інших обставинах).
Стаття 184 КЗпП, частина 3 визначає, що: «Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина 6 статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору».
Тобто, якщо працівниця перебуває на дуже довгому лікарняному, перед тим, як звільнити потрібно визначити чи не поширюється дія статті 184 КЗпП на неї.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 49
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 13246
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 6323
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4918
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4855
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4833