Переговори щодо ЗВТ – у пошуку балансу інтересів сторін
Сьогодні, найактуальнішим питаннями в площині співробітництва Україна–ЄС є підготовка угод про політичну асоціацію, про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) та лібералізацію візового режиму для громадян України. Очікується, що ці документи закладуть міцни
Сьогодні, найактуальнішим питаннями в площині співробітництва Україна–ЄС є підготовка угод про політичну асоціацію, про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) та лібералізацію візового режиму для громадян України. Очікується, що ці документи закладуть міцний фундамент для побудови якісно нового, поглибленого формату відносин між Україною та Євросоюзом, оновлять інституційні рамки співробітництва, сприятимуть поглибленню наших взаємин у всіх галузях, посилять політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною та Європейським Союзом на основі взаємних прав та обов’язків.
Нажаль, динаміка прогресу в переговорному процесі між нашою країною та ЄС є досить мінливою. Проте, на те є ціла низка причин. Адже позиція українських дипломатів є твердою – підписання Угод є безперечно стратегічною метою, проте бажання швидше поставити підписи не має стояти на шляху оптимізації її змістовного наповнення таким чином, щоб інтереси обох сторін були максимально враховані.
Наповнення майбутньої угоди про ЗВТ буде спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу. Тобто, Україна проходить шлях, яким раніше ніхто не йшов, і в цьому аспекті наш досвід буде унікальним.
Запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься у форматі «ЗВТ+». Даний формат передбачає, що скорочення та ліквідація торговельних обмежень стосуютватимуться не тільки лібералізації двосторонньої торгівлі товарами, а також таких сфер як торгівля послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі.
Зважаючи на те, що невід’ємною частиною поглибленої ЗВТ буде приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС, особливого значення набуває положення щодо застосування міжнародних та Європейських стандартів та інструментів у відповідних сферах співпраці.
В ці дні в Києві проходить черговий раунд переговорів між Україною та ЄС з приводу укладення Угоди про Асоціацію, і від результатів цього раунду залежить те, наскільки реальним стане підписання Угоди вже цього року. На даному етапі сторони продовжують обговорення змістовного наповнення відповідних положень щодо створення ЗВТ на основі проектів документів, узгоджених за результатами попередніх раундів, яких наразі відбулось чотирнадцять.
Сторони досягли принципових домовленостей в таких сферах, як сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері, торгівля товарами, захист прав інтелектуальної власності, конкуренція: антимонопольне законодавство і концентрація та державна допомога.
Водночас, існує низка питань, що викликають особливий інтерес та вимагають додаткової концентрації зусиль сторін. Зокрема, це тарифна лібералізація торгівлі товарами, торговельні аспекти енергетичного співробітництва, взаємний захист географічних зазначень, торгівля послугами, інструменти торговельного захисту, формування тарифів для українських кондитерських та аграрних підприємств на території Євросоюзу та інші.
Стратегія переговорів базується на необхідності досягнення балансу інтересів. Основним принципом, яким керується українська сторона на переговорах з Євросоюзом щодо створення зони вільної торгівлі, є максимальне забезпечення інтересів українського бізнесу з точки зору реальних перспектив доступу на ринки ЄС, а не власне фіналізація переговорного процесу до якоїсь конкретної дати.
Тобто, ефективне просування переговорів, залежить, в першу чергу, від реальних перспектив доступу на ринки товарів, послуг та капіталу. Проте, учасники переговорів демонструють прагнення встановити чіткіші керівні принципи та часові рамки для зближення України з Європейським Союзом. Тому Угоди про асоціацію та ЗВТ, можуть стати корисним інструментом для розбудови інтегрованих взаємин, що базуються на партнерстві.
- Как отменить штраф за неявку по повестке Віра Тарасенко 11:52
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? Інна Бєлянська вчора о 16:39
- Перемога на полі бою: основа для реального миру Дмитро Пульмановський вчора о 16:09
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька вчора о 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 03.04.2025 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 03.04.2025 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 03.04.2025 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 03.04.2025 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 03.04.2025 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 03.04.2025 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 03.04.2025 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
-
Виробники майонезу переходять із соняшникової олії на ріпакову через мита Трампа
Бізнес 39502
-
Канада першою в G7 ліцензувала будівництво малого модульного реактора
Бізнес 5235
-
"Це катастрофа". Країна з найвищими митами від Трампа терміново готує делегацію до Вашингтона
Бізнес 5060
-
Польський чиновник хоче порт в Одесі, щоб експортувати зерно в Африку без посередників
Бізнес 3510
-
Усіх під землю. Як Фінляндія побудувала систему сховків і чи потрібно це Україні
Бізнес 3387