Зміна позовних вимог в кримінальному провадженні, теорія і практика
Збільшення позовних вимог є підставою для зміни цивільного позову в суді
Нерідкою є ситуація, коли в процесі розгляду кримінального провадження у суді виникають обставини, які спонукають потерпілого/цивільного позивача до збільшення позовних вимог, як для відшкодування матеріальної, так і моральної шкоди. Наприклад продовження лікування у процесі розгляду справи, збільшення витрат на відновлення пошкодженої речі тощо
Розглянемо цей питання у теоретичній плоскості
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України - ц івільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України - позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку упрощеного позикового провадження.
Водночас частиною 1 ст. 1166 цього ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду не наведене, виникає очевидна суперечність між деякими нормами законодавства, зокрема між пресічним строком щодо пред’явлення позовних вимог та можливістю реалізації особою своїх прав щодо відшкодування в повному обсязі за реальною вартістю на момент розгляду справи.
Практичний аспект питання
На даний час, підхід до можливості «уточнення» цивільного позову, зокрема зміни позовних вимог після початку судового розгляду в судовій практиці є достатньо сталим.
Так колегії Верховного Суду Першої та Третьої судової палат Касаційного кримінального суду прийшли до висновків що «Кримінальний процесуальний закон не обмежує потерпілого у зміні цивільного позову, у тому числі й збільшення його розміру після початку судового розгляду» - Постанова від 16.09.2020 у справі № 569/713/18 (провадження № 51-1964км20) Постанова від 14.09.2021 у справі № 395/875/19,провадження № 51-1813км20.
Крім того, як аналіз цих, так і інших судових рішень дозволяє прийти до висновку, що «уточнені» позовні заяви, зокрема щодо збільшення позовних вимог після початку судового розгляду приймаються та задовольняються у разі, якщо позивач доведе, що підстави для зміни позову виникли саме в процесі судового розгляду і не могли бути заявлені раніше.
Висновок. Зважаючи на наведене, можна констатувати, що суди в більшості випадків знаходять адекватний баланс між певними неузгодженостями у законодавстві та захистом прав потерпілого.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 368
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 213
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 155
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 130
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 118
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
38100
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12664
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11961
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11934
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11456