Особливості зняття недоторканності з депутатів: Без привілеїв ніяк
Верховна Рада завершила процес скасування недоторканності з народних депутатів, ухваливши відповідний законопроект № 2237.
До другого читання документ зазнав деяких змін і вкотре засвідчив, без привілеїв депутати ніяк не можуть. І навіть в такому "делікатному" питанні, як притягнення до кримінальної відповідальності, вони передбачили для себе цілком відмінний від "простих смертних" порядок. Ще й статтю в законопроекті назвали - "особливий порядок притягнення до відповідальності народного депутата".
Як бачимо, про обіцяну рівність для всіх чомусь забули. Та й розмови про рівність закінчуються там, де є особистий інтерес.
Все не як у громадян
Народні депутати мають декілька особливостей щодо притягнення до кримінальної відповідальності, які аж ніяк не розповсюджуються на простих громадян. Таким чином рівні умови відсутні.
Насамперед поговоримо про ті норми в законопроекті, які є не лише "особливими", а так би мовити посилюючими для депутата.
По-перше, здійснювати досудове розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, зможе тільки НАБУ та центральний апарат ДБР відповідно до їх підслідності. У простих українців цим займаються слідчі не лише НАБУ, ДБР, а також Нацполіції, органів безпеки.
Є норми, які передбачають, наприклад, ще більше гарантій для депутатів від затримання. Це реалізоване бажання захистити себе, що явно не свідчить про рівність всіх перед всіма.
Так, наприклад, затримати народного депутата без дозволу слідчого судді можна буде лише, якщо народного обранця застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.
Але при всій "особливості" притягнення до відповідальності все одно рівних умов немає не те що порівняно з людьми, але й порівняно з іншими депутатами. Вибіркове правосуддя полягатиме в тому, що провладні депутати будуть більш захищені, а опозиційні – менше.
Насамперед йдеться в контексті залежності депутатів від генпрокурора, який своєю чергою представляє більшість, президента України.
Саме генпрокурор вноситиме до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, які можуть свідчити про вчинення народним депутатом злочину.
Саме генпрокурор погоджує клопотання про затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук в його житлі, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування негласних слідчих дій та інших заходів, що обмежують права та свободи народного депутата.
Така залежність від рішень генпрокурора є найважливішим ризиком законопроекту. Таким чином, проект містить корупційні ризики і може допускати неоднакове застосування, коли щодо одних депутатів навіть відомості до ЄРД не будуть вноситися, а щодо інших – будуть застосуватися всі процедури.
Є небезпека переслідування "неугодних" депутатів. Тобто нерівність у вчиненні правосуддя в усій красі.
По-друге, встановлюється можливість притягнення народного депутата до юридичної відповідальності за його висловлювання лише під час теле- чи радіоефірів. Натомість народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання лише у Верховній Раді України та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Натомість за будь-які інші висловлювання його можна буде притягнути до відповідальності. Такі норми не сприятимуть ані депутатській незалежності, ані захисту права на свободу.
Окрім того, відтепер голову ВРУ треба буде повідомляти про затримання народного депутата, застосування щодо нього запобіжного заходу не пізніше 24 годин з моменту вчинення таких дій.
І наостанок нагадаю, що Венеційська комісія висловилась проти цілковитого скасування депутатської недоторканості.
У своєму висновку CDL-AD(2015)013 експерти комісії зазначили, що в політичній системі з вразливою демократією, такою як в Україні, повне скасування недоторканності може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту.
Це далеко не перший критичний висновок міжнародних експертів щодо законодавчих ініціатив Зе!команди. Але думка експертів нікого не цікавить.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16100
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5625
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4066
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2654