Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде

США будуть застосовувати проектування сили у міжнародних відносинах

English Version - Boris Johnson's column means: No deals with Russia. US will apply Power projection in foreign relations.

Про що ця стаття

У колонці Бориса Джонсона про війну в Україні автор доводить – з “колективним путіним” домовитись не можливо. І робиться це на протиставленні героїзму та лідерських якостей Трампа, та, з іншого боку, пропонуванні невиконуваних умов припинення війни в Україні.

Текст Джонсона запрошує усіх нас до усвідомлення, що Сполучені Штати у своїй зовнішній політиці будуть проводити політику проектування сили.

Якщо приймати все написане буквально – можливо розділити текст на складові -  Трамп, Путін, світ та Україна, пропозиції щодо урегулювання конфлікту…..

При цьому, половину тексту присвячується особі Трампа та тому, що б хорошого він міг зробити для Америки та світу, ставши 47-м президентом, шанси на що є величезними.

Приділяючи місце у статті характеристиці Путіна (по-суті – росіян), Джонсон теж правдиво вказує на неадекватність сприйняття ними реальності. Поряд з цим Джонсон реалістично описує стан глобальної безпеки та наслідки для світу (окремих регіонів), якщо Путін досягне успіху в Україні.

Кажучи про неадекватність росіян та Путіна, Джонсон одночасно пропонує сміливому Трампу створити росіянам достойний вихід з цієї війни, що є логічним протиріччям.

Для чого Джонсон пропонує нереалізовані сценарії? Треба чітко усвідомлювати те, про що саме ця стаття.

Припущення Джонсона

Я б виділив декілька тем, які чітко свідчать про намір Джонсона показати недосяжність угод з росіянами.

Припущення #1 – Повернення до кордонів 2022 р

Нагадую вам, що 4 українські області в їх адміністративних межах внесені парламентом російської федерації у склад росії, що зафіксовано в їхній конституції.

Якщо (та коли) ЗСУ відкинуть росіян до кордонів 2022 р. та повернуть контроль над українськими землями, РФ отримає стан, коли проголошені відповідно до російської конституції регіони будуть окуповані українцями (за розумінням РФ).

Враховуючи стан рос суспільства, яке є тим самим підводним тілом айсберга, на якому тримається верхівка російської еліти і Путіна як її представника – ні що не вказує на те, що росіяни будуть вносити зміни до своєї конституції та відмовлятись від захоплених територій.

Більше того, такий їхній крок міг би тригернути ланцюгову реакцію та спричинити до сепаратистських рухів (той же Кавказ).

Я не уявляю картину, коли російська політична еліта пішла б назад і знову їх парламент голосував би за відмову від загарбаного - скоріше у РФ закінчиться горілка, ніж буде таке.

Припущення #2 – Зближення США та РФ

Виходячи з російської риторики – РФ протистоїть гегемонії Заходу на чолі з США. РФ очікують усунення світового лідерства США та проголошення багатополярного світу, де ця РФ буде однієї зі світових володарок доль.

Як це співвідноситься з проголошеним республіканцями-трампістами курсом – “Зробити Америку великою знову” ? Така велич точно не з’явиться від поступок тоталітарним режимам, які прагнуть залізти до чужої домівки, щоб вбивати, красти і ґвалтувати.

Росіяни вважають американський глобалізм хворобою, та пропонують себе у ролі лікаря, звісно собі на користь.

Які зближення з РФ можливі після їх залякувань Заходу застосуванням ядерної зброї?

Ми свідки єднання країн зла – Іран приєднується до Китаю та Росії як нової осі антиамериканських автократій. Їм протистоять країни з цінностями, що вийшли з європейської цивілізації. Що може бути спільного між ними – я не маю жодного уявлення. На цьому фоні мені важко уявити картину, коли Трамп про щось домовляється з умовним Путіним, щоб би стало виявленою ознакою слабкості американців. Це аж ніяк не поєднується з підходом республіканців - “Мир через силу”.

Одночасно, Штати стоять на варті того, щоб у Євразії не виникла країна-гегемон, яка б контролювала ресурси Євразійського континенту, логістику, домінуючи у цікавих для неї регіонах та світі в цілому.

Путін тримається на могучому-дрімучому народі, який дуже любить вбивати, і просто так, а особливо за гроші (звіт RAND).

Подивіться уважно на допис – половина тексту присвячена доблесті Трампа. Поряд з цим Джонсон вказує викривлене сприйняття світу Путіним, тобто росіянами.

Що може поєднати два такі різні суспільства – американське та російське – щоб йти та домовлятись ???

І це після того, як інший Джонсон - спікер Палати представників - заявив, що росіяни навмисно знищують своїми ракетами християн в Україні.

Ще питання – для чого Росії йти на якісь домовляння та припинення війни? Адже РФ досить добре тримає на психологічному гачку пів Європи в режимі “можу напасти, а можу зачекати…”, і росіяни здається від цього кайфують. Те, що росіяни роблять в Україні, вони використовують як лякалку для світу (в першу чергу – для Європи), акумульовуючи людський страх і втому як інструмент досягнення своїх цілей.

Припущення #3 – Вступ України в НАТО

Щодо членства України в НАТО – мабуть, реалізуємо лише після реорганізації (реформування) Альянсу. На мою думку, через забагато різноякісних країн-членів створено кейс, коли якість принесена в жертву кількості. Угорщина та Словенія чітко доводять розходження у цінностях, на яких НАТО було створене. А принцип прийняття рішень  - через консенсус УСІХ членів – робить Альянс занадто неповоротким.

А як взагалі щодо заяв Путіна про “відхід НАТО до кордонів 1997 року”? Це про що? І що з цим США та Великобританія мали б робити, якщо потрібно домовлятись з РФ ?

Про що промовчав Джонсон

Поряд з цим Джонсон не сказав про продовольчу та ядерну безпеку (страхання РФ озброювати інші режими – чи вони вже це роблять у випадку з Іраном - під питанням). Крадіжка Криму у стилі віджимання майна рекетирами - взагалі залишився поза дужками.

Мабуть, не було сенсу про те говорити, якщо моє розуміння реального посилу статті є вірним.

Джонсон, як досвідчений політик, ймовірно свідомо написав такий текст, але для чого?

• Запропонувати умови, які сам Путін відкине, та буде вважати нереалістичними?
• Таким чином вказати, що РФ не прагне до миру, як того сама заявляє?
• І розмовляти з країнами такого роду можливо лише через проєкцію сили.

Висновок

Для чого тоді уся ця стаття ? Щоб показати безглуздість домовлянь з росіянами. Стаття про те, що Трамп з його достоїнствами не зможе домовитись з недостоїнством росіян.

Неможливо завершити конфлікт швидко, йдучи на якісь компроміси з росіянами, бо цей конфлікт -  не про Україну. Потрібно усвідомлювати політичну мету росії – адже Україна не є цією метою. Війна проти України – це засіб досягнення мети. Яка мета? Така мета - декілька-складова, одна зі складових - щоб з тобою розмовляли та приймали за рівного, що дозволить встановлювати свої правили на рівні регіонів та світу в цілому.

І якщо колись навіть припустити, що США та союзники вестимуть з Москвою розмови про якісь угоди – то умови мають бути поза межами українських поступок (Україна не має чимось жертвувати – бо вже забагато віддала життів своїх громадян) – інакше Захід легітимізує злодійську поведінку росіян.

Ймовірно, росіяни не будуть задкувати та відсуватись назад на основі якихось домовленостей. Іншими словами - моє передбачення у цій війні – вона триватиме довго. А росіяни зовсім не зацікавлені у її припиненні. До того часу, як РФ не зазнає тяжких втрат.

Тобто росіяни мають відійти назад, але це буде при іншій владі та після самоусвідомлення своїх хвороб, як це сталось колись з німцями після 1945 р.

А єдиний варіант шляху, щоб дійти до цих часів, нам вже вказав улюбленець Бориса Джонсона  - сер Вінстон Черчилль – “Кров, важка праця, сльози і піт”.

Про це добре знають і американці, мобілізувавши у 2 С.В. свою економіку та втративши 300 тис загиблими.