Оборонний бюджет 2019: як недофінансування ЗСУ руйнує українську промисловість
Україна фінансує лише 60% від мінімально необхідних потреб Міноборони в озброєнні. Це руйнує ОПК.
Маємо те що маємо
Україна не може дозволити собі повністю задовольнити всі потреби ЗСУ в озброєнні та військовій техніці. В нас просто нема на це грошей – економіка слабка. В 2018 році в держбюджеті передбачено лише 60% від мінімально необхідних коштів на закупівлю, ремонт, модернізацію ОВТ.
Оборонна промисловість наразі недофінансована в тому сенсі, що вона не має:
A. Достатньої кількості замовлень на внутрішньому ринку для ефективного функціонування – в першу чергу замовлень від Міноборони,
B. Достатнього фінансування НДДКР для розробки нових продуктів, за допомогою яких можна конкурувати на зовнішніх ринках, та
C. Належного доступу підприємств ОПК до оборотного капіталу для розширення існуючої операційної діяльності та конкуренції на ключових експортних ринках.
Це, в першу чергу, є результатом того, що Сили оборони недофінансовані та не здатні розміщувати замовлення на нове обладнання або фінансувати НДДКР для створення перспективних розробок.
Оборонний бюджет 2019 передбачає на закупівлю ОВТ майже стільки, як і в минулому році. Логічно припустити, що це лише половина мінімальних необхідних потреб. До чого це призведе в майбутньому?
---------------------------------------------
Збройні сили інших країн закуповують лише надійні продукти
Оборонна індустрія не зможе закріпити за собою частки будь-якого сегмента оборонного ринку без наступних факторів:
1) Сили оборони допомагають фінансувати розвиток нового обладнання, а потім використовують його в експлуатації; або
2) Відбувається розвиток партнерських відносин з великими міжнародними оборонними групами, які мають доступ до ринку та ресурсів.
Перший із двох вищезазначених факторів є особливо важливим, коли мова йде про маркетинг унікального обладнання або систем, а не про продаж підсистем у ланцюжку постачання міжнародної групи. Для успішної реалізації унікального обладнання, промисловість повинна мати змогу вказати на те, що продукція використовується власними силами оборони.
Збройні сили інших країн хочуть бути переконаними в тому, що:
A. Система або обладнання, яке вони збираються придбати, насправді "працює як це рекламувалося", і вони будуть підозріло відноситися до обладнання, яке не прийнято на озброєння збройними силами країни-виробника, і
B. Система або обладнання, яке вони збираються придбати, буде підтримуватися країною-виробником на протязі його терміну служби, з необхідними оновленнями, а також, що проектний орган країни-розробника буде допомагати інтегрувати нові підсистеми, зброю тощо.
---------------------------------------------
Скільки потрібно на розвиток ОПК
Водночас, відповідно до визначених Концепцією розвитку сектору безпеки і оборони України обсягів видатків на розвиток оборонно-промислового комплексу (не менш ніж 0,5 відсотка від ВВП) та затвердженого прогнозного показника ВВП на 2019 рік, обсяги видатків на розвиток ОПК (розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення) у 2019 році повинні складати 20,7 млрд грн.

Відповідно до даних ресурсу Defensenews оборот Державного Концерну "Укроборонпром" склав в 2017 році 1,00 млрд долл. При цьому не зрозуміло 1) який чистий прибуток ДК «Укроборонпром» та 2) який бюджет розвитку цього Концерну.
---------------------------------------------
Головний сенс цих факторів у контексті фінансування галузі полягає в тому, що Сили оборони повинні мати достатнє фінансування для придбання та експлуатації на активній службі більше обладнання, розробленого та виготовленого місцевою промисловістю, а також для фінансування досліджень та розробок у напрямку створення нових зразків ОВТ. Це підвищить експортний потенціал промисловості та принесе більший прибуток, який потім може бути застосований для самофінансування досліджень та розробок в галузі. Якщо цього не буде, галузь буде продовжувати занепадати.
Виклик полягає також в тому, що іноземні партнери/власники великих компаній – як потенційні інвестори можуть втратити інтерес до створення спільних або дочірніх підприємства, якщо наша оборонна промисловість не розвивається.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 31616
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
11868
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 7959
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7127
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 5793