Сучасна та перспективна ІТ-освіта в Україні потребує реформування
З метою ефективного реформування IT-освіти, Міносвіти і Мінцифра створили Робочу групу з питань реформування ІТ.
Якщо раніше Україну розглядали, виключно, як аграрну державу з багатими чорноземами і працьовитими робітниками, то зараз наша держава є хабом з потужним потенціалом для розвитку промислових галузей та ІТ. Чимало українських айтішників знайшли свою нішу та розвивають мільйонні ІТ-проєкти у цілому світі. І це дає розуміння, що дана галузь є не лише економічно прибутковою, а й перспективною. Тому освіта у цій сфері потребує нових кваліфікованих кадрів та ідей, якісного реформування та розвитку.
Згідно із статистичними даними 2020 року, понад 20 тисяч українських студентів здобувають ІТ-освіту. Щороку молоді хлопці та дівчата шукають ВУЗи, де могли би здобувати профільну сучасну ІТ-освіту. Їх приваблює затребуваність і попит на ринку праці, а також високі заробітні плати. Із 30 тисяч потреби (яка щороку лише зростає) ми маємо лише 2/3 необхідної кількості фахівців. Зараз колишні менеджери, юристи та навіть лікарі, активно шукають майданчики для отримання саме ІТ-освіти. Та сама система формальної вищої освіти потребує кардинальних змін.
На сьогодні, ми маємо колосальний дефіцит висококваліфікованих кадрів, брак «спеціальностей майбутнього» та недостатню якість освіти. Застарілі програми, підходи до системи навчання, слабкий зв’язок із потребами сьогодення не дозволяють українським студентам отримати якісну профільну освіту у свої країні.
Відтак, аби вирішити дану проблематику, з метою ефективного реформування IT-освіти в Україні, Міністерство освіти України спільно із Міністерством цифрової трансформації України створило Робочу групу з питань реформування ІТ. Україна повинна відповідати міжнародним стандартам розвитку галузі і попиту на ринку праці в цьому напрямку. Що важливо, ініціатива виникала в результаті комунікації з ІТ-індустрією. Разом із представниками МОН, Мінцифри, Офісу Президента, Верховної Ради, бізнес-асоціацій, ІТ-кластерів і громадських організацій зі всієї України я увійшов до цієї Робочої групи. Адже вірю в те, що вона здатна вибудувати алгоритм розвитку ІТ-освіти в Україні.
Основне завдання Робочої групи з питань реформування ІТ – забезпечити надання пропозицій щодо дорожньої карти реформування ІТ-освіти та підготовки необхідних проєктів нормативно-правових актів. Ми, учасники Робочої групи, впродовж кількох місяців будемо працювати над конкретними пропозиціями модернізації системи підготовки ІТ-фахівців в українських навчальних закладах, аби забезпечити ІТ-індустрію висококласними та конкурентоспроможними на ринку праці фахівцями.
Насамперед, в системі реформування ІТ-освіти важливо провести якісний аналіз проблем сучасної ІТ-освіти і потреб ринку, світового досвіду реформування ІТ, точковий аудит 5 стандартів вищої освіти (бакалаврських ІТ-спеціалізацій, якості, тривалості та відповідності потребам індустрії) та аналіз чинної нормативно-правової бази. На сьогодні, Центр економічного відновлення вже провів попередній експрес-аналіз потреб ІТ-ринку. Адже лише після отримання точних вихідних даних ми можемо розробити дорожню карту реформування та розвитку сучасної ІТ-освіти. А далі – запуск масштабних перетворень в галузі.
Важливо фахово зробити перші кроки у складному процесі реформування. Важливо працювати над розвитком державно-приватного партнерства, проводити тренінги для викладачів. Також держава має запровадити єдиний державний кваліфікаційний іспит для усіх випускників, посилити рівень фінансової та управлінської автономії, державної підтримки ЗВО (які здійснюють дослідницьку роботу: гранти, співфінансування тощо), збільшити кількість кредитів на рік, зменшуючи час навчання до трьох років, дозволити перезараховувати кредити за рахунок успішно складених онлайн-курсів (Coursera, МІТ).
На базі Центру економічного відновлення основні стейкхолдери працюватимуть над стратегією ефективного реформувати IT-освіти в нашій державі, аналізуючи потреби ринку. Нас чекаю багато роботи.
Вірю, що Україна має всі шанси стати потужним ІТ-хабом у Центральній та Східній Європі, а ІТ-освіта – однією з найкращих!
- Міцний крафт в Україні: як недосконале законодавство гальмує галузь Катерина Камишева 00:16
- Імпорт російського урану до Німеччини зріс майже 70%. Володимир Горковенко вчора о 22:07
- Чи є місце Ханукії в центрі Києва? Олег Вишняков вчора о 13:28
- Про газ для "чайників" Євген Магда вчора о 12:23
- Особливості аудиту земельних ділянок для успішної реалізації будівельних проєктів Ольга Сидорчук вчора о 11:39
- Витяг з держреєстру не є належним доказом самопредставництва в суді для юрособи Євген Морозов вчора о 09:35
- Як стати відомим адвокатом за 1 рік? Тетяна Лежух 02.01.2025 16:26
- Як українським трейдерам успішно працювати на біржі EPEX Spot Ростислав Никітенко 02.01.2025 12:29
- Синьо-жовтий прапор у Гаазі: як Україна змінює правила глобального правосуддя Дмитро Зенкін 02.01.2025 12:05
- Юридичні послуги у 2025 році: виклики, перспективи та етика професії Світлана Приймак 02.01.2025 10:00
- Стягнення на один і той самий предмет іпотеки в різні способи Євген Морозов 02.01.2025 09:48
- ПЗУ "Про ринок деревини" – найкраща робоча модель захисту вітчизняних деревообробників Юрій Дюг 02.01.2025 09:08
- Статистика 2024: Як форензик допомагає виявити фінансові злочини Артем Ковбель 02.01.2025 02:12
- О распаде (разделе, национализации) крупнейших мировых ТНК Володимир Стус 01.01.2025 22:56
- 5 причин, навіщо складати CELPIP у 2025 році? Олександра Смілянець 01.01.2025 12:25
-
Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля. Цей феномен трапляється дедалі частіше
Бізнес 104854
-
Кінець епохи. Що буде з мережею АЗС "Авіас"
Бізнес 86508
-
До України їдуть ракети Sea Sparrow. Що це за зброя і як для них адаптували радянські "Буки"
Технології 45689
-
"Пропускна здатність русла була майже нульова". Біля Києва розчистили річку за 11 млн
Бізнес 12732
-
У Вознесенську відновив роботу залізничний вокзал – фото
Бізнес 12434