Сучасна та перспективна ІТ-освіта в Україні потребує реформування
З метою ефективного реформування IT-освіти, Міносвіти і Мінцифра створили Робочу групу з питань реформування ІТ.
Якщо раніше Україну розглядали, виключно, як аграрну державу з багатими чорноземами і працьовитими робітниками, то зараз наша держава є хабом з потужним потенціалом для розвитку промислових галузей та ІТ. Чимало українських айтішників знайшли свою нішу та розвивають мільйонні ІТ-проєкти у цілому світі. І це дає розуміння, що дана галузь є не лише економічно прибутковою, а й перспективною. Тому освіта у цій сфері потребує нових кваліфікованих кадрів та ідей, якісного реформування та розвитку.
Згідно із статистичними даними 2020 року, понад 20 тисяч українських студентів здобувають ІТ-освіту. Щороку молоді хлопці та дівчата шукають ВУЗи, де могли би здобувати профільну сучасну ІТ-освіту. Їх приваблює затребуваність і попит на ринку праці, а також високі заробітні плати. Із 30 тисяч потреби (яка щороку лише зростає) ми маємо лише 2/3 необхідної кількості фахівців. Зараз колишні менеджери, юристи та навіть лікарі, активно шукають майданчики для отримання саме ІТ-освіти. Та сама система формальної вищої освіти потребує кардинальних змін.
На сьогодні, ми маємо колосальний дефіцит висококваліфікованих кадрів, брак «спеціальностей майбутнього» та недостатню якість освіти. Застарілі програми, підходи до системи навчання, слабкий зв’язок із потребами сьогодення не дозволяють українським студентам отримати якісну профільну освіту у свої країні.
Відтак, аби вирішити дану проблематику, з метою ефективного реформування IT-освіти в Україні, Міністерство освіти України спільно із Міністерством цифрової трансформації України створило Робочу групу з питань реформування ІТ. Україна повинна відповідати міжнародним стандартам розвитку галузі і попиту на ринку праці в цьому напрямку. Що важливо, ініціатива виникала в результаті комунікації з ІТ-індустрією. Разом із представниками МОН, Мінцифри, Офісу Президента, Верховної Ради, бізнес-асоціацій, ІТ-кластерів і громадських організацій зі всієї України я увійшов до цієї Робочої групи. Адже вірю в те, що вона здатна вибудувати алгоритм розвитку ІТ-освіти в Україні.
Основне завдання Робочої групи з питань реформування ІТ – забезпечити надання пропозицій щодо дорожньої карти реформування ІТ-освіти та підготовки необхідних проєктів нормативно-правових актів. Ми, учасники Робочої групи, впродовж кількох місяців будемо працювати над конкретними пропозиціями модернізації системи підготовки ІТ-фахівців в українських навчальних закладах, аби забезпечити ІТ-індустрію висококласними та конкурентоспроможними на ринку праці фахівцями.
Насамперед, в системі реформування ІТ-освіти важливо провести якісний аналіз проблем сучасної ІТ-освіти і потреб ринку, світового досвіду реформування ІТ, точковий аудит 5 стандартів вищої освіти (бакалаврських ІТ-спеціалізацій, якості, тривалості та відповідності потребам індустрії) та аналіз чинної нормативно-правової бази. На сьогодні, Центр економічного відновлення вже провів попередній експрес-аналіз потреб ІТ-ринку. Адже лише після отримання точних вихідних даних ми можемо розробити дорожню карту реформування та розвитку сучасної ІТ-освіти. А далі – запуск масштабних перетворень в галузі.
Важливо фахово зробити перші кроки у складному процесі реформування. Важливо працювати над розвитком державно-приватного партнерства, проводити тренінги для викладачів. Також держава має запровадити єдиний державний кваліфікаційний іспит для усіх випускників, посилити рівень фінансової та управлінської автономії, державної підтримки ЗВО (які здійснюють дослідницьку роботу: гранти, співфінансування тощо), збільшити кількість кредитів на рік, зменшуючи час навчання до трьох років, дозволити перезараховувати кредити за рахунок успішно складених онлайн-курсів (Coursera, МІТ).
На базі Центру економічного відновлення основні стейкхолдери працюватимуть над стратегією ефективного реформувати IT-освіти в нашій державі, аналізуючи потреби ринку. Нас чекаю багато роботи.
Вірю, що Україна має всі шанси стати потужним ІТ-хабом у Центральній та Східній Європі, а ІТ-освіта – однією з найкращих!
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13541
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5196
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5029
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4806
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4144