Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.12.2016 10:44
Черговий рік несповнених надій
Держава не стала ближчою до суспільних очікувань.
На телеканалах проходить опитування на тему, чогоукраїнцям чекати під новий рік від Путіна. Традиційний спосіб відволікти увагунаселення від власних проблем. Оскільки однією з провідних інформаційних тезостанніх років є та, що «Путін – непередбачуваний», слід бути готовими добудь-яких несподіванок від нашої влади. Якби Путін раптом десь зник, нашекерівництво впало б у глибокий шок. Зруйновано було б головну ідеологічнупідпорку діючого режиму, який вже третій рік героїчно бореться з Путіним. Оттільки втрати у цій епічній битві несе не російський президент, а пересічніукраїнці.
Зрозуміло, що в цій ситуації людей не залишає почуттяневдоволеності. У листопаді 2016 року 17% респондентів вважали, що подіїрозвиваються в правильному напрямку, 67% — навпаки. У жовтні 2013-го першихбуло 15%, других — 65%. Таким чином суспільні настрої залишаються незміннонегативними. Змінилася лише риторика керманичів, котрі переконуютьнас у революційних змінах і побудові якісно нової України. Такої України мидійсно ще не бачили, але не такої новизни, звісно, прагнули ті, хто виходив наМайдан.
Держава нестала ближчою до суспільних очікувань. Вона спекулює на виграшних темахпатріотизму і європейських реформ. Але за гарними словами криються цинічні дії.Не зважаючи, що практично вся інформаційна машина працює в інтересах влади,розчарування українці відчувають у своїх кишенях та у щоденному побуті.
2016 рік неприніс нам ні миру, ні перемоги. Звичайно, цьому сприяли також дії нашихворогів. Проте, якось непомітно тане у повітрі постать «великої міжнародноїкоаліції» на нашу підтримку і Україна залишається сам на сам зі своїмипроблемами. При цьому, мова іде не лише про зброю, але й реабілітаціювійськовослужбовців та відбудову постраждалих регіонів. Після оприлюдненняе-декларацій важко сподіватися на бажання закордонних партнерів надаватиУкраїні нові кредити, не говорячи вже про істотну безпроцентну допомогу.Риторику про те, що наша влада «захищає від Росії весь цивілізований світ», невдасться більше так вдало використовувати для особистого збагачення.
Чи існуютьшанси на виправлення ситуації правовими методами? У цьому контекстікрасномовним є наведений Головою Верховного суду України Романюком факт, що «з тихсудових рішень, які передбачають стягнення з держави на користь громадян,виконано лише 2,2%, а заборгованість держави перед нашими громадянами щодовиконання рішень національних судів досягла 450 млрд гривень.» Отже нашадержава перебуває у неоплатному боргу перед власним народом як у переносному,так і прямому сенсі. Сьогодні краще було б визнати власне банкрутство тарозпочати історію Української держави з чистого листа. З кожним наступним рокомшансів на це буде все менше.
Зрозуміло, що в цій ситуації людей не залишає почуттяневдоволеності. У листопаді 2016 року 17% респондентів вважали, що подіїрозвиваються в правильному напрямку, 67% — навпаки. У жовтні 2013-го першихбуло 15%, других — 65%. Таким чином суспільні настрої залишаються незміннонегативними. Змінилася лише риторика керманичів, котрі переконуютьнас у революційних змінах і побудові якісно нової України. Такої України мидійсно ще не бачили, але не такої новизни, звісно, прагнули ті, хто виходив наМайдан.
Держава нестала ближчою до суспільних очікувань. Вона спекулює на виграшних темахпатріотизму і європейських реформ. Але за гарними словами криються цинічні дії.Не зважаючи, що практично вся інформаційна машина працює в інтересах влади,розчарування українці відчувають у своїх кишенях та у щоденному побуті.
2016 рік неприніс нам ні миру, ні перемоги. Звичайно, цьому сприяли також дії нашихворогів. Проте, якось непомітно тане у повітрі постать «великої міжнародноїкоаліції» на нашу підтримку і Україна залишається сам на сам зі своїмипроблемами. При цьому, мова іде не лише про зброю, але й реабілітаціювійськовослужбовців та відбудову постраждалих регіонів. Після оприлюдненняе-декларацій важко сподіватися на бажання закордонних партнерів надаватиУкраїні нові кредити, не говорячи вже про істотну безпроцентну допомогу.Риторику про те, що наша влада «захищає від Росії весь цивілізований світ», невдасться більше так вдало використовувати для особистого збагачення.
Чи існуютьшанси на виправлення ситуації правовими методами? У цьому контекстікрасномовним є наведений Головою Верховного суду України Романюком факт, що «з тихсудових рішень, які передбачають стягнення з держави на користь громадян,виконано лише 2,2%, а заборгованість держави перед нашими громадянами щодовиконання рішень національних судів досягла 450 млрд гривень.» Отже нашадержава перебуває у неоплатному боргу перед власним народом як у переносному,так і прямому сенсі. Сьогодні краще було б визнати власне банкрутство тарозпочати історію Української держави з чистого листа. З кожним наступним рокомшансів на це буде все менше.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
Топ за тиждень
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 741
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 383
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 120
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
Популярне
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7532
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 6528
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5406
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 4358
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4318
Контакти
E-mail: [email protected]