Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Схемакорумпованої діяльності наразі очевидна: саме влада та промисловики сьогодні іє найголовніші браконьєри. Вони перевищують дозволені квоти в десятки разів і недають змоги проконтролювати реальні об’єми виловленої риби.
А все тому,що ми й досі ходимо по колу і зараз знову повернулися до відправної точкиреформування рибної промисловості. Поглинання, роздрібнення на ласі шматки тапродаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державногобюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.
Насправдінаша країна має значний потенціал в сфері забезпечення світу продуктамихарчування і, особливо, продуктами аквакультури.
На сьогодні Українаімпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи незначне зростання в обсязівилову та неефективне використання наявних ресурсів, ця цифра буде лишезростати.
До того ж,якщо враховувати прогресивну тенденцію споживання риби та рибних продуктів,попит на цю продукцію зберігатиметься на достатньо високому рівні.
Виробництво рибноїпродукції в Україні в результаті збільшить рівень продовольчої безпеки тавідновить підприємництво аквакультури в країні. Маючи підтримку держави тареальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрногокомплексу.
Для цьогопотрібна політична воля і укорінення в економічній політиці азів екологічноїкультури. Зараз не бачимо ні її провідників, ні державницького бачення.
Водночас,маємо чіткій план подолання «рибної кризи».
Будемо діятиі віримо в підтримку однодумців!
15.02.2016 23:26
Хижацькі закони рибного бізнесу: час зупинити знищення природи!
Поглинання, роздрібнення на ласі шматки та продаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державного бюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.
Чому вУкраїні штрафують за вудочку та виловлені декілька рибин, а тих, хтонаживається на тоннах незаконно отриманої риби зовсім не чіпають?Схемакорумпованої діяльності наразі очевидна: саме влада та промисловики сьогодні іє найголовніші браконьєри. Вони перевищують дозволені квоти в десятки разів і недають змоги проконтролювати реальні об’єми виловленої риби.
А все тому,що ми й досі ходимо по колу і зараз знову повернулися до відправної точкиреформування рибної промисловості. Поглинання, роздрібнення на ласі шматки тапродаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державногобюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.
Насправдінаша країна має значний потенціал в сфері забезпечення світу продуктамихарчування і, особливо, продуктами аквакультури.
На сьогодні Українаімпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи незначне зростання в обсязівилову та неефективне використання наявних ресурсів, ця цифра буде лишезростати.
До того ж,якщо враховувати прогресивну тенденцію споживання риби та рибних продуктів,попит на цю продукцію зберігатиметься на достатньо високому рівні.
Виробництво рибноїпродукції в Україні в результаті збільшить рівень продовольчої безпеки тавідновить підприємництво аквакультури в країні. Маючи підтримку держави тареальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрногокомплексу.
Для цьогопотрібна політична воля і укорінення в економічній політиці азів екологічноїкультури. Зараз не бачимо ні її провідників, ні державницького бачення.
Водночас,маємо чіткій план подолання «рибної кризи».
Будемо діятиі віримо в підтримку однодумців!
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
Топ за тиждень
Популярне
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16100
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5625
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4066
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2654
Контакти
E-mail: [email protected]