Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Схемакорумпованої діяльності наразі очевидна: саме влада та промисловики сьогодні іє найголовніші браконьєри. Вони перевищують дозволені квоти в десятки разів і недають змоги проконтролювати реальні об’єми виловленої риби.
А все тому,що ми й досі ходимо по колу і зараз знову повернулися до відправної точкиреформування рибної промисловості. Поглинання, роздрібнення на ласі шматки тапродаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державногобюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.
Насправдінаша країна має значний потенціал в сфері забезпечення світу продуктамихарчування і, особливо, продуктами аквакультури.
На сьогодні Українаімпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи незначне зростання в обсязівилову та неефективне використання наявних ресурсів, ця цифра буде лишезростати.
До того ж,якщо враховувати прогресивну тенденцію споживання риби та рибних продуктів,попит на цю продукцію зберігатиметься на достатньо високому рівні.
Виробництво рибноїпродукції в Україні в результаті збільшить рівень продовольчої безпеки тавідновить підприємництво аквакультури в країні. Маючи підтримку держави тареальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрногокомплексу.
Для цьогопотрібна політична воля і укорінення в економічній політиці азів екологічноїкультури. Зараз не бачимо ні її провідників, ні державницького бачення.
Водночас,маємо чіткій план подолання «рибної кризи».
Будемо діятиі віримо в підтримку однодумців!
15.02.2016 23:26
Хижацькі закони рибного бізнесу: час зупинити знищення природи!
Поглинання, роздрібнення на ласі шматки та продаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державного бюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.
Чому вУкраїні штрафують за вудочку та виловлені декілька рибин, а тих, хтонаживається на тоннах незаконно отриманої риби зовсім не чіпають?Схемакорумпованої діяльності наразі очевидна: саме влада та промисловики сьогодні іє найголовніші браконьєри. Вони перевищують дозволені квоти в десятки разів і недають змоги проконтролювати реальні об’єми виловленої риби.
А все тому,що ми й досі ходимо по колу і зараз знову повернулися до відправної точкиреформування рибної промисловості. Поглинання, роздрібнення на ласі шматки тапродаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державногобюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.
Насправдінаша країна має значний потенціал в сфері забезпечення світу продуктамихарчування і, особливо, продуктами аквакультури.
На сьогодні Українаімпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи незначне зростання в обсязівилову та неефективне використання наявних ресурсів, ця цифра буде лишезростати.
До того ж,якщо враховувати прогресивну тенденцію споживання риби та рибних продуктів,попит на цю продукцію зберігатиметься на достатньо високому рівні.
Виробництво рибноїпродукції в Україні в результаті збільшить рівень продовольчої безпеки тавідновить підприємництво аквакультури в країні. Маючи підтримку держави тареальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрногокомплексу.
Для цьогопотрібна політична воля і укорінення в економічній політиці азів екологічноїкультури. Зараз не бачимо ні її провідників, ні державницького бачення.
Водночас,маємо чіткій план подолання «рибної кризи».
Будемо діятиі віримо в підтримку однодумців!
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
Топ за тиждень
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 689
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 578
- Реформа "турботи" 177
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 81
Популярне
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35632
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11515
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10787
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9940
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5727
Контакти
E-mail: [email protected]