Законодавча легалізація інтернет-торгівлі
2015 - став формально роком народження інтернет-торгівлі, оскільки саме у вересні був прийнятий Закон України «Про електронну комерцію».
2015 - став формально роком народження інтернет-торгівлі, оскільки саме у вересні був прийнятий Закон України «Про електронну комерцію». Потрібно визнати, що прийнятий закон був довгоочікуваним для багатьох людей, оскільки відсутність законодавчої бази, яка б регулювала так звану онлайн-торгівлю, тільки гальмувала розвиток цього напрямку, в тому числі не дозволяла залучати значні інвестиції. Даний закон фактично закріпив сформовану практику в області інтернет-торгівлі і за своєю суттю повинен захистити споживачів від зловмисних намірів продавців. Безумовним плюсом даного нормативного акту стало те, що на законодавчому рівні закріплені поняття: електронний договір, інтернет-магазин, електронна комерція, електронна торгівля, електронний підпис, реалізація товару дистанційним способом і т.п. Крім того, покупців інтернет-магазинів офіційно прирівняли до покупців звичайних супермаркетів, що має дати можливість нашим покупцям захищати свої права відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів». Відтепер, вся інформація про продавця / постачальника - суб'єкта господарювання, повинна бути розміщена на сайті (організаційно-правова форма, назва організації, система оподаткування, ідентифікаційний код, ПІП керівника, місце знаходження, відомості про ліцензії і т.п.). При цьому, продавець повинен забезпечити захист всієї інформації, отриманої в ході здійснення господарської операції. Крім того, закон зобов'язує продавця не надавати послуги (постачати товар), якщо від покупця не отримано згоду на придбання товару (немає підпису, електронного підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором). Важливо відзначити, що продавець повинен буде надати підтвердження здійснення електронної угоди (електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, талон, квиток тощо). Як суб'єкт господарювання, продавець зобов'язаний буде зберігати електронні документи, програмні, апаратні та інші засоби для зберігання документів не менше трьох років.
Прийнятий закон дозволяє здійснення розрахунків будь-яким, не забороненим законодавством, способом, з можливістю використання спеціальних платіжних засобів, електронних грошей, а також готівкою. У разі виникнення спірних ситуацій, докази, надані в електронній формі (у формі паперових копій електронних повідомлень), вважаються письмовими доказами і можуть використовуватися в суді.
Звичайно, що інтернет-торговці з одного боку раді прийняттю закону, але з іншого боку розуміють, що для його реалізації будуть потрібні додаткові ресурси, щоб онлайн-торгівля відповідала положенням закону. А це і кадрове питання, і грошові витрати, і перепрограмування сайтів, створення нових програм, що може «потягнути» всіх у бік збільшення вартості товарів.
Враховуючи вимоги закону, беручи до уваги, що з 1 січня 2016р. всі інтернет-магазини повинні будуть мати касові апарати в порядку встановленому законом, закрадається думка, що держава посилює фінансовий контроль над електронною комерцією, що звичайно ж не сподобається гравцям цього ринку.
Крім того, якщо покупець захоче зробити власний електронний підпис, як і де він може його зробити, як його інтегрувати на сайт продавця, поки не ясно.
Незважаючи ні на що, хочеться вірити, що прийнятий закон зменшить посягання шахраїв на гаманець наших громадян, зможе правильно інтегруватися в наше повсякденне життя і збільшить якість послуг на даному ринку, який стрімко розвивається, не дивлячись ні на які економічні та політичні проблеми.
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 684
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 566
- Реформа "турботи" 177
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 78
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35577
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 14502
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11471
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10724
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9925