Дореформувалися, або кулуарне судочинство
У продовження теми щодо перебігу подій у справі Сергія Скрипки…
Історія про те, як столична апеляція визнала необов’язковим повне фіксування судового засідання у кримінальному провадженні
На що розраховує особа, яка з власної волі чи під впливом обставин потрапляє в горнило вітчизняної судової системи? Принаймні на те, що її позиція буде почута Фемідою. Як відбувається насправді? Відповідь на це питання є багатоваріантним, оскільки залежить насамперед від професійних та моральних якостей вершителів Закону: правосвідомості, об’єктивності, безсторонності тощо.
Звісно, будь-які оцінки справедливості та законності процесуальної діяльності того чи іншого суду (судді) зі сторони учасників процесу позначені суб’єктивністю, адже суд –це місце вирішення спору (конфлікту), в якому хтось програє, а хтось виграє. Водночас існують очевидні правові істини, ігнорування яких перетворює правосуддя на таку собі «кірєєвщину».
Здавалося, і революція Гідності відбулася, і реформа судової системи перебуває в апогеї (вже нові кандидати змагаються за місце в Антикорупційному суді), але метастази кірєєвщини в’їдаються у вітчизняне правосуддя з новою силою. Окремі прояви
псевдоправосуддя заслуговують на увагу широкої громадськості.
Вважаю своїм обов’язком висвітлити ганебний прецедент, створений Київським апеляційним судом за результатами розгляду судової справи №11-сс/824/147/2019 за апеляцією сторони захисту на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду від 15.12.2018 року про продовження строку тримання особи під вартою.
Оскаржуючи процесуальне рішення, адвокат повідомив про відсутність повного звукозапису судового засідання у справі №761/47178/18, що згідно пункту 7 ч.2 ст.412 КПК України вважається істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. У разі встановлення судом апеляційної інстанції порушення, передбаченого пунктом 7 ч.2 ст.412 КПК України, ухвала суду підлягає скасуванню і призначається новий судовий розгляд.
Категоричність законодавця виправдана, оскільки наявність технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, є умовою виконання конституційного принципу судочинства – гласності і відкритості судового процесу (пункт 6 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», ст.27 КПК України тощо). Невиконання цих правових норм позбавляє як сторони кримінального провадження, так і суд апеляційної інстанції можливості дати об’єктивну правову оцінку фактам та обставинам, що були предметом дослідження зі сторони слідчого судді.
Початково означений факт усвідомлювала і колегія суддів Київського апеляційного суду у справі №761/47178/18, про що свідчить текст листа за підписом судді М.А. Ященка на ім’я голови Шевченківського районного суду міста Києва О.А Савицького за вих. №11-сс/824/147/2019 від 23.01.2019 року, в якому констатувалося таке: «Прослуховування технічного запису судового засідання з 12 год. 33 хв. до 15 год.48 хв. 14 грудня 2018 року встановлено, що долучені до матеріалів CD-R диски на містять інформації щодо цього засідання.
Колегією суддів протокольною ухвалою прийнято рішення, що з’ясування викладених вище обставин є вкрай важливим для вирішення зазначених питань».
На виконання вимоги Київського апеляційного суду Шевченківський районний суд міста Києва провів службову перевірку, а її результати зафіксовані в листі від 30.01.2019 р. за вих. №01-09/35/2019/К-301 у такій редакції: «При перевірці архівної копії звукозапису у даній справі виявлено наявність трьох звукових файлів у форматі МРЗ, які не відтворюють аудіо запису: 20181214-123342 (дата зміни 14.12.2018, розмір 46583 КБ) та 20181214-154653 (дата зміни 14.12.2018, розмір 702 КБ)».
Утім, вердикт Київського апеляційного суду, м’яко кажучи, здивував учасників процесу, у тому числі прокурорів. Останні, очікуючи скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді від 15.12.2018 року, 05.02.2019 року в нічний час етапували підозрюваного з Київського СІЗО до Шевченківського районного суду з метою розгляду чергового клопотання про продовження строку тримання під вартою без участі захисників.
Ухвала Київського апеляційного суду від 05.02.2019 року у справі №11-сс/824/147/2019 стала символічним надгробком для ст.27 КПК України, редакція якої розкриває зміст принципу гласності і відкритості судового провадження та повного фіксування технічними засобами. З фарисейською елегантністю «Ваші честі» із столичного суду зауважили, що застосування пункту 7 ч.2 ст.412 КПК України поширюється лише на стадію судового провадження, а не досудового розслідування!?
Складається враження, що у колегії суддів трапилася колективна амнезія, адже у листі до Шевченківського районного суду наголошувалося: «Колегією суддів протокольною ухвалою прийнято рішення, що з’ясування викладених вище обставин є вкрай важливим для вирішення зазначених питань».
Побиваючись у тексті свого процесуального рішення над суперечливістю процесуального закону, колегія суддів «підсилила» свою позицію положеннями ч.3 ст.407 КПК України, які не наділяють суд апеляційної інстанції правом скасувати ухвалу слідчого судді і призначити новий розгляд. Отже, існуюча правова колізія вирішена Київським апеляційним судом традиційно - на користь прокурорів Головної військової прокуратури, хоча законодавець у ч.6 ст.9 КПК України закріпив інший порядок її вирішення: «У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
На жаль, вимушений констатувати, що створений Київським апеляційним судом прецедент у справі №11-сс/824/147/2019 звільняє слідчих суддів від обов’язку забезпечувати гласність судового провадження та повне фіксування технічними засобами судового засідання! Якщо така «якість» правосуддя збережеться й надалі, то на наступному етапі реформування правосуддя постане питання про відновлення практики середньовічних ордалій.
- Філософія та практика поділу майна подружжя в Україні Світлана Приймак 12:05
- $50 млн компенсації від Starbucks за опік паху гарячою кавою Дмитро Зенкін 12:00
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора вчора о 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
-
Дніпро — це офіси, SOHO й ескортниці? Репортаж про життя міста під час війни
13523
-
Citigroup попередив, що нафта нижче від $60 за барель підірве видобуток у США
Бізнес 7217
-
Фінські аналітики помітили зрушення у структурі експорту нафти з РФ після санкцій США
Бізнес 3517
-
Ані Путін, ані Трамп насправді не зможуть побудувати новий світовий порядок. Ось що каже історія
Думка 3234
-
Деромантизація "совка": перший день зі знімального майданчика зомбі-муві "Каховський обʼєкт"
Життя 2696