Чому пенсіонери хочуть працювати?
В Україні близько 2,8 млн. пенсіонерів (або 20,4%) у 2009 р. усе ще працювали. Більшість із них отримували пенсію за віком (80%), а решта отримували пенсію достроково на пільгових умовах або через інвалідність.
В Україні близько 2,8 млн. пенсіонерів (або 20,4%) у 2009 р. усе ще працювали. Більшість із них отримували пенсію за віком (80%), а решта отримували пенсію достроково на пільгових умовах або через інвалідність.
Аналіз структури зайнятості за віком показує, що загальний рівень зайнятості осіб у віці 15-64 років в Україні менше, ніж у більшості європейських країн, але зайнятість серед населення пенсійного віку набагато вища. Пояснити це можна як низьким пенсійним віком, так і часто недостатнім рівнем пенсій.
Ураховуючи зростання частки населення похилого віку, очікується, що пенсійні видатки у майбутньому продовжать збільшуватися, тому що кількість пенсіонерів зросте. За оцінками МОП, частка населення старше пенсійного віку (55 років для жінок, 60 років для чоловіків) збільшилась з 21,5% на момент набуття незалежності (1991 р.) до 24,5% - у 2009 р. До 2020 р. вона сягне позначки 28,4%.[1] Частка населення пенсійного віку, яке отримувало пенсію, зросла з 89,4% - у 1999 р. до 94,4% - у 2009 р. Хоча охоплення пенсійним забезпеченням майже загальне, все одно є люди старше пенсійного віку, які ним не повністю охоплені. Соціальну уразливість багатьох пенсіонерів можна виявити за досі відносно низьким розміром більшості пенсій. Відношення середньої пенсії до середньої зарплати в останні дванадцять років значно коливалося. Починаючи з 39,5% від середньої зарплати - у 1998 р., це відношення впало до низького рівня – 36,4% - у 2000 р. Потім пенсії почали зростати відносно зарплат і у 2009 р. вже становили 52,4%.
Без додаткових доходів від роботи або заощаджень доходи пенсіонерів набагато менші доходів зайнятих осіб.
- o 58,1% домогосподарств, які складаються тільки з пенсіонерів, у 2009 р. витрачали більш ніж 60% своїх доходів на харчування.
Особливо помітною є вразливість одиноких пенсіонерок. Причина цього полягає в тому, що у своєму трудовому житті вони отримували, як правило, меншу зарплату (яка становила лише 70-80% зарплати чоловіків), тому що були зайняті в менш прибуткових сферах виробництва. В результаті більша частина жінок, які отримують мінімальну пенсію, що рідко перевищує прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.
По суті, пенсії жінок приблизно на третину менші, ніж пенсії чоловіків.
Частка населення працездатного віку, яке сплачує страхові внески до Пенсійного Фонду все ще залишається незначною. За останні десять років вона зросла на 14,1 відсоткових пункти з 40,9% - у 2000 р. до 55% - у 2009 р., що є наслідком персоніфікації страхових внесків та зумовлено переходом до страхових принципів у солідарній системі пенсійного забезпечення.
Однак нинішнє працююче населення усвідомлює: у випадку збереження існуючої пенсійної системи в нього навряд чи буде можливість отримувати достатню пенсію, і це призводить до зростаючого небажання платників страхових внесків фінансувати солідарну (розподільчу) систему.
У системі загальнообов’язкового державного соціального страхування досі присутні значні недоліки. Ця система потребує подальшого покращення.
В першу чергу необхідна реформа пенсійної системи з метою забезпечення її довготривалої фінансової спроможності та достатніх рівнів доходів для всіх пенсіонерів. План впровадження обов’язкових приватних пенсій уже розроблений, але його впровадження постійно переноситься.
Для реформування пенсійної системи дуже важливим є здійснення заходів зі збалансування солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; відновлення диференціації у розмірах пенсій; впровадження обов’язкової накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення.
Також потребують серйозного реформування усі інші напрями загальнообов’язкового державного соціального страхування з урахуванням набутого досвіду від впровадження єдиного соціального внеску та необхідністю законодавчого впровадження системи загальнообов’язкового державного медичного соціального страхування, що повинно супроводжуватися тотальною реформою системи охорони здоров’я.
[1]Оцінки та прогнози чисельності економічно активного населення на 1980-2020 рр., МОП, див. базу данихLABORSTA,http://laborsta.ilo.org/STP/guest
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко вчора о 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев вчора о 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик вчора о 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко вчора о 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? Ольга Оніщук 28.01.2025 10:47
- Корпоративні права: коли починається ваша частка в бізнесі? Світлана Приймак 28.01.2025 09:56
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси Анастасія Опанасюк 27.01.2025 17:12
- Як дизайн опенспейса впливає на плинність кадрів Алеся Карнаухова 27.01.2025 15:09
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 5050
-
З Києва до Ніжина запустять оновлену електричку: фото до модернізації і після
Бізнес 3414
-
Оренда проти приватизації. Як захистити Житній ринок у Києві від зруйнування
Бізнес 2738
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 2487
-
Ймовірно, саме зараз для України виникає ризик піти шляхом Грузії та Угорщини
Думка 2454