Людський капітал – головний драйвер розвитку економіки
Від розвитку людського капіталу залежить економічний та інноваційний розвиток держави загалом.
Є вагомі підстави вважати, що наступне десятиліття стане часом особливо інтенсивних змін у розвитку людського капіталу й технологій. Зокрема, Всесвітній економічний форум прогнозує, що до 2030 року у світі доведеться перекваліфікувати більше 1 мільярда людей, оскільки робочі місця трансформуються в результаті четвертої промислової революції. Це стосуватиметься як наявних робочих місць, так і нових.
У резолюції Генеральної Асамблеї ООН під назвою «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 року», проголошеної на Саміті ООН зі сталого розвитку у 2015 році, визначено 17 цілей сталого розвитку. Вони мають на меті подолання всіх форм бідності, спрямовані на боротьбу з нерівністю та на усунення негативних проявів кліматичних змін. Зупинимося на окремих з них, а саме: якісна освіта, гідна праця та економічне зростання.
У сучасних умовах глобалізації постає проблема ефективного формування та розвитку одного з найцінніших ресурсів – людського капіталу, саме людина з її здібностями є рушійною силою розвитку економіки. Тому від розвитку людського капіталу залежить економічний та інноваційний розвиток держави загалом.
За твердженням міжнародних організацій, людський капітал може бути збільшений шляхом інвестицій у освіту, охорону здоров’я, професійну підготовку. Він також потребує справедливих умов ринку праці, належного рівня працевлаштування, сприятливих умов для ведення бізнесу тощо. Для розвитку людського капіталу неабияке значення відіграє й сприятливість зовнішнього середовища, яке держава створила для своїх громадян.
Розбудова Національної системи кваліфікацій є відповіддю на виклики динамічної економіки.
В умовах розвитку технологій та глобалізації змінюються вимоги до кваліфікації особи:
• мінімізуються потреби в найпростіших кваліфікаціях, що вимагають рутинного застосування простих навичок;
• однією з найважливіших компетентностей стає здатність людини навчатися впродовж усього життя (зокрема, для здобуття нових кваліфікацій);
• здатність до мобільності в просторі, у системі кваліфікацій стає запорукою успішної кар’єри.
Саме тому стратегічним завданням Національного агентства кваліфікацій є створення Національної системи кваліфікацій як основи формування і розвитку людського капіталу України. Така система має забезпечувати:
• постійну взаємодію освіти та ринку праці;
• присвоєння професійних кваліфікацій за результатами незалежного оцінювання результатів навчання (на основі професійних стандартів);
• оперативне реагування на нові вимоги ринку праці;
• відкриту взаємодію з партнерами в Європі та у всьому світі.
Однак, для формування Національної системи кваліфікацій потрібна узгоджена діяльність законодавчої та всієї виконавчої влади, роботодавців, професійних спільнот, а також використання всіх можливостей міжнародного співробітництва. І поки що, така узгодженість існує – це надає впевненості у швидкому розвитку і розбудові Національної системи кваліфікацій.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118