Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Для підприємств, що здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (аутсорсинг/аутстаффінг), він весь цей час означав необхідність отримання відповідного Дозволу.
При цьому Порядку отримання такого дозволу не було затверджено, а от санкції за діяльність без дозволу, навпаки - були. І санкції суттєві - штраф у сумі більше 20000 грн.
Тепер нарешті з'явився і сам порядок, який щоправда не набрав чинності, але про який можна впевнено говорити, як про такий, що буде регулювати вказане питання.
А питання є зовсім не другорядним для компаній, що надають послуги, адже багато, хто використовує схеми пов'язанні із виконанням робіт своїми працівниками у іншого роботодавця як реальну схему надання послуг, так і для зменшення податкового навантаження.
Отже, що нового у вказаній Постанові.
На жаль, доводиться говорити про те, що Постанова застосувала підхід за якого для всіх відносин при аутсорсингу/аутстаффінгу потрібно оформлювати дозвіл.
Мова йде про п. 4 Постанови, яка вказує що забороняється діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, без дозволу.
Таким чином недвозначно вказано, що будь-які дії в рамках схем аутсорсингу та аутстаффінгу вимагають відповідного дозволу.
Отримати такий дозвіл нібито нескладно - потрібно подати до Державної служби зайнятості наступні документи:
1. Копію установчого документа - для юридичної особи;
2. Паспорт фізичної особи;
3. Проект трудового договору, який містить положення щодо можливості виконання працівником роботи в іншого роботодавця та виплати працівникові заробітної плати в розмірі не менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник в іншого роботодавця за виконання такої ж роботи;
4. Ну і звісно відповідне підтвердження повноважень Представника - частіше за все довіреність.
При цьому додатковими умовами видачі встановлено як наявність у КВЕДах юридичної особи чи ФОП відповідного виду діяльності щодо наймання співробітників у інших роботодавців, так і відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ а також несплачених штрафів.
Дозвіл видається протягом десяти днів. Типову форму дозволу також затверджено.
Отже дуже непрості відносини, що регулюються нормами Закону України "Про зайнятість населення" отримали додаткове регулювання вищевказаною Постановою.
Ознайомлення з текстом Постанови дає підстави говорити, що її поява радше спростить питання СПД, адже точно зобов'язує отримувати дозвіл всіх, хто надає послуги за схемою аутсорсингу та аутстаффінгу. При цьому порядок отримання дозволу є нескладним. Це звісно в теорії, як буде на практиці - інше питання, відповідь на яке ми отримаємо невдовзі.
Оскільки сам закон "Про зайнятість населення" є доволі складним та було б дуже цікаво почути від шановних читачів блогу інформацію про новації, що виникли при застосуванні Закону.
Від себе можу вказати, що цікавим було те, що після набрання чинності законом, постраждали підприємства, які у своїх вакансіях на сайтах вказували недопустимі нині вимоги щодо віку та статі потенційних працівників. Ці вакансії просто перечитувалися працівниками Служби зайнятості, після чого на підприємство очікував візит з перевіркою та суттєвий штраф.
отже, якщо в кого є подібні ситуації - прошу ділитися.
06.06.2013 17:06
Дозвіл для аутсорсингової діяльності
Ну от нарешті з'явився Проект Постанови КМУ № 359 "Про затвердження Порядку видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця". Пропоную обговорити.
Майже півроку діє новий Закон "Про зайнятість населення".Для підприємств, що здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (аутсорсинг/аутстаффінг), він весь цей час означав необхідність отримання відповідного Дозволу.
При цьому Порядку отримання такого дозволу не було затверджено, а от санкції за діяльність без дозволу, навпаки - були. І санкції суттєві - штраф у сумі більше 20000 грн.
Тепер нарешті з'явився і сам порядок, який щоправда не набрав чинності, але про який можна впевнено говорити, як про такий, що буде регулювати вказане питання.
А питання є зовсім не другорядним для компаній, що надають послуги, адже багато, хто використовує схеми пов'язанні із виконанням робіт своїми працівниками у іншого роботодавця як реальну схему надання послуг, так і для зменшення податкового навантаження.
Отже, що нового у вказаній Постанові.
На жаль, доводиться говорити про те, що Постанова застосувала підхід за якого для всіх відносин при аутсорсингу/аутстаффінгу потрібно оформлювати дозвіл.
Мова йде про п. 4 Постанови, яка вказує що забороняється діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, без дозволу.
Таким чином недвозначно вказано, що будь-які дії в рамках схем аутсорсингу та аутстаффінгу вимагають відповідного дозволу.
Отримати такий дозвіл нібито нескладно - потрібно подати до Державної служби зайнятості наступні документи:
1. Копію установчого документа - для юридичної особи;
2. Паспорт фізичної особи;
3. Проект трудового договору, який містить положення щодо можливості виконання працівником роботи в іншого роботодавця та виплати працівникові заробітної плати в розмірі не менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник в іншого роботодавця за виконання такої ж роботи;
4. Ну і звісно відповідне підтвердження повноважень Представника - частіше за все довіреність.
При цьому додатковими умовами видачі встановлено як наявність у КВЕДах юридичної особи чи ФОП відповідного виду діяльності щодо наймання співробітників у інших роботодавців, так і відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ а також несплачених штрафів.
Дозвіл видається протягом десяти днів. Типову форму дозволу також затверджено.
Отже дуже непрості відносини, що регулюються нормами Закону України "Про зайнятість населення" отримали додаткове регулювання вищевказаною Постановою.
Ознайомлення з текстом Постанови дає підстави говорити, що її поява радше спростить питання СПД, адже точно зобов'язує отримувати дозвіл всіх, хто надає послуги за схемою аутсорсингу та аутстаффінгу. При цьому порядок отримання дозволу є нескладним. Це звісно в теорії, як буде на практиці - інше питання, відповідь на яке ми отримаємо невдовзі.
Оскільки сам закон "Про зайнятість населення" є доволі складним та було б дуже цікаво почути від шановних читачів блогу інформацію про новації, що виникли при застосуванні Закону.
Від себе можу вказати, що цікавим було те, що після набрання чинності законом, постраждали підприємства, які у своїх вакансіях на сайтах вказували недопустимі нині вимоги щодо віку та статі потенційних працівників. Ці вакансії просто перечитувалися працівниками Служби зайнятості, після чого на підприємство очікував візит з перевіркою та суттєвий штраф.
отже, якщо в кого є подібні ситуації - прошу ділитися.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау вчора о 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков вчора о 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін вчора о 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
Топ за тиждень
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 308
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 140
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 106
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 95
Популярне
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 10786
-
По грошах їх пізнаєте їх: аналіз "гробових" виплат натякає на масштаби втрат РФ
Думка 9493
-
На Львівщині відібрали землю в орендарів, які провалили будівництво "зеленої" енергетики
Бізнес 8501
-
Комплект військ для командирів. Навіщо українській армії корпуси та як вони змінять оборону
6967
-
Марина Порошенко звернулась до суду для поділу майна з Петром Порошенком
Бізнес 6509
Контакти
E-mail: [email protected]