Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
08.02.2013 16:03
Допуск адвоката та "вибивання" показань по новому КПК
Як допускають адвоката до участі в справі та чому відпала необхідність "вибивання" показань від свідка
Одним із завдань нового КПК України, як заявляли його автори, було захист особи від свавілля деяких працівників міліції, як то застосування фізичного та психологічного примусу з метою отримання зізнання, не допуск адвокатів до затриманого, несвоєчасне складання процесуальних документів, не повідомлення про затримання родичам та близьким.
Під час дії КПК України 1960р. нерідким явищем було виклик особи для допиту в якості свідка по кримінальній справі, яка порушена за фактом вчинення злочину для з’ясування «деяких обставин». Цікавим є той факт, що такий допит свідка нерідко міг продовжуватись на протязі всього дня, як правило у п’ятницю, а в кінці робочого дня свідку швиденько міняли статус на обвинуваченого та затримували в порядку ст. 115 КПК України (1960р.), що давало можливість працівникам правоохоронних органів «сховати» особу від родичів, близьких та адвоката. В подальшому за декілька днів слідчий міг спокійнісінько отримати від обвинуваченого будь-які покази, підписати масу паперів, як то явка із зізнанням, «правдиві» свідчення по справі, які влаштують слідчого тощо.
З прийняттям нового КПК України, необхідність у таких «начебто законних» діях відпала виходячи із наступного.
Після прийняття нового КПК України, змінився порядок допуску адвоката до свого клієнта. Так, відповідно до ст. 46 КПК України, захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого з моменту надання слідчому, прокурору, слідчому судді, суду свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру, договору або доручення органу, уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. В редакції старого КПК адвокат допускався до участі в справі з моменту винесення постанови про допуск захисника, що в свою чергу, затягувало процес допуску для захисту особи та давало можливість працівникам правоохоронних органів провести ряд процесуальних дій із підозрюваним/обвинуваченим.
Що стосується вибивання показів з свідка, підозрюваного, обвинуваченого, то необхідно звернути увагу на наступне.
Відповідно ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов’язаний визнати істотними порушення прав людини і основоположних свобод, зокрема такі діяння: отримання доказів внаслідок катування, жорсткого, нелюдського або такого, що принижують гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження, порушення права особи на захист, отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному процесі. Доказ, передбачені цією статтею, повинні визнаватись судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
Виходячи із вищевказаного, необхідно особливо звернути увагу на те, що фактично показання свідка, який в подальшому визнаний підозрюваним/обвинуваченим відповідно до ст. 89 КПК України будуть визнані судом недопустимими, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Таким чином, першочергово свідок при допиті повинен знати свої права та уважно читати будь-які документи, які підписує, оскільки тепер деякі працівники міліції будуть намагатись підсунути протокол допиту підозрюваного замість допиту свідка.
Окрім цього, необхідно розуміти, що під час розгляду справи судом в якості психологічного примусу можуть бути визнані погрози з боку слідчого щодо свідка, багатогодинний допит, «очікування свідком слідчого в коридорі» (наприклад, виклик був на 09. год 00 хв., а допит був розпочатий о 17 год. 00 хв.). Також необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ст. 224 КПК України, допит не може тривати без перерви понад дві години, а в цілому понад вісім годин на день. Якщо ж на свідка був здійсненний психологічний чи фізичний тиск, першочергово необхідно це факт зафіксувати шляхом подачі відповідних скарг, звернення за медичною допомогою тощо.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
Топ за тиждень
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
Популярне
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118
Контакти
E-mail: [email protected]