Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості
Український фінтех у 2025 році переживає трансформації, впроваджуючи інновації та фінансову інклюзію, підтримуючи економіку в умовах війни.
У 2025 році український фінтех переживає нову хвилю трансформацій, що визначають майбутнє фінансових послуг на тлі триваючої війни. Випробуваний економічними труднощами, сектор не тільки зберігає конкурентоспроможність, але й втілює інноваційні підходи, які адаптують глобальні тренди до українських реалій, підтримуючи економіку в умовах невизначеності та викликів часу.
1. Фінансова інклюзія: важливий крок для економіки та суспільства
Один із головних трендів 2025 року у фінансових послугах — фінансова інклюзія. Як зазначила Крістін Лагард, президентка Європейського центрального банку, «Фінансові технології здатні знищити бар'єри, які десятиліттями тримали мільярди людей поза економічною системою». Україна вже зробила значний крок у цьому напрямку, і фінтех-компанії відіграють ключову роль у залученні нових клієнтів до економічного процесу, особливо під час війни, коли традиційні механізми часто недоступні, а потреба в швидких і гнучких рішеннях зростає.
Зокрема, підтримка малого та середнього бізнесу (МСБ) стане одним з ключових напрямків кредитування. Світовий банк уже виділив фінансування для підприємців, визнавши їхню роль у розвитку економіки. Фінтех-компанії активно впроваджують рішення, які полегшать доступ до фінансів для МСБ, що стикаються з обмеженнями традиційної банківської системи. Фінансова інклюзія стає важливим чинником економічного відновлення, оскільки доступ до фінансових ресурсів є основою стійкості підприємництва.
2. Розширення підтримки соціальної відповідальності
Соціальна відповідальність бізнесу в умовах війни набула нового сенсу, ставши не просто елементом іміджу компанії, а необхідністю для забезпечення підтримки суспільства в кризових ситуаціях. Яскравим прикладом є розширення програм корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) під час війни. Українські компанії не лише інвестують у власний розвиток, а й масштабують соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку українців у цей непростий час.
Сучасні КСВ-програми охоплюють широкий спектр напрямів: допомога Збройним силам України, реабілітація поранених військових, підтримка дітей-сиріт та благодійних фондів, що опікуються дітьми з інвалідністю. Важливим трендом є персоналізований підхід до клієнтів: бізнеси активно допомагають споживачам вирішувати життєві питання, навіть якщо вони виходять за межі основної діяльності компанії. Це може бути підтримка клієнтів-військових, допомога родинам, які постраждали від війни або сприяння реалізації особистих ініціатив споживачів.
Також змінюється сам підхід до соціальної відповідальності – він стає гнучкішим і більш комплексним. До благодійних ініціатив компаній активно долучаються партнери, співробітники компаній, клієнти.
3. Шлях до майбутнього: технології та інновації
Цифровізація фінансового ринку в Україні стає не лише трендом, а й необхідністю в умовах сучасних викликів. За прогнозами, до 2025 року понад 75% усіх фінансових операцій у світі будуть здійснюватися через цифрові платформи, і Україна не залишиться осторонь цього процесу. Українські фінтех-компанії активно впроваджують новітні технології, і вже зараз можна спостерігати, як цифровізація змінює саму структуру фінансових послуг. Такі інструменти значно знижують час опрацювання заявок, підвищують точність аналітики і дозволяють компаніям надавати клієнтам більш швидкі та індивідуальні рішення.
Одним з найбільших стимулів до цієї трансформації є штучний інтелект (ШІ), який вже почав змінювати фінансові протоколи та підходи до обслуговування клієнтів. За останні роки кількість компаній, що спеціалізуються на ШІ в Україні, досягла 243. Це ставить країну на друге місце серед країн Центральної та Східної Європи, після Польщі, де таких компаній 301.
ШІ стає важливим інструментом у зміні фінансових протоколів. Замість традиційних механізмів, які часто є складними та громіздкими, ШІ дозволяє значно спростити процеси, роблячи їх швидшими і точнішими. Наприклад, автоматизація ризик-менеджменту дозволяє виявляти потенційні загрози ще на етапі подачі заявки на кредит або іншої послуги, що знижує ймовірність помилок та зловживань. Такі зміни у фінансових протоколах дозволяють фінансовим установам працювати значно ефективніше, зменшуючи витрати та підвищуючи безпеку.
4. Платіжні установи як конкуренти банків
У 2025 році на фінансовому ринку України очікується посилення конкуренції між традиційними банками та новими платіжними установами, такими як NovaPay, Розетка та інші технологічні компанії. Вони починають активно впроваджувати рішення для емісії карток та платіжних інструментів, що дозволяє їм створювати нові екосистеми навколо клієнтів, зокрема в частині розрахунків. Відповідно до прогнозів, компанії з різних секторів бізнесу, особливо великі, прагнутимуть мати власні картки для розрахунків. Це дозволить їм запропонувати пільгові умови своїм клієнтам при оплаті через власні картки в їхніх онлайн-сервісах та магазинах.
Цей тренд відображає не лише технологічний розвиток платіжних систем, але й зміну підходу до обслуговування клієнтів. Технологічно ефективні рішення, які пропонуватимуть платіжні установи, ставатимуть все більш доступними, знижуючи бар'єри для малих та середніх бізнесів у сфері фінансових послуг.
Однією з важливих складових цього тренду є розвиток OpenAPI та інтеграцій з різними сервісами банків, платіжних установ та фінансових компаній. Завдяки OpenAPI компанії зможуть ефективніше взаємодіяти з фінансовими інститутами, що забезпечить більшу гнучкість і можливості для надання інноваційних послуг. Ці інтеграції відкривають нові горизонти для створення комплексних та персоналізованих рішень, що об'єднують фінансові послуги, розрахунки та обслуговування в єдину екосистему.
Всі ці фактори вказують на те, що традиційні гравці поступово будуть вимушені адаптуватися до нових умов, створюючи більшу конкуренцію в сфері платіжних послуг і розрахунків.
5. Open Banking як вектор розвитку українського фінтеху
Open Banking залишається одним із ключових трендів, що змінюють фінансовий сектор у світі, і Україна не є винятком. За даними Національного банку України (НБУ) за 2023 рік, понад 50% банків у країні вже впроваджують або планують інтеграцію рішень Open Banking. Очікується, що до 2025 року ця частка значно зросте, враховуючи активну роботу НБУ над регулюванням та стандартизацією цієї технології. Глобальні приклади підтверджують перспективність Open Banking: у Великій Британії кількість користувачів таких рішень подвоїлася за два роки, досягнувши понад 10 мільйонів. Ринок Open Banking зростає стрімкими темпами. Згідно з дослідженням IMARC Group, глобальний ринок Open Banking був оцінений у $30 мільярдів у 2024 році та, за прогнозами, досягне $127,7 мільярда до 2033 року, демонструючи середньорічний темп зростання (CAGR) 16,59% протягом 2025-2033 років.
Для України Open Banking відкриває нові можливості:
- покращення доступу до фінансових послуг: завдяки прозорості та автоматизації процесів клієнти зможуть легше отримувати персоналізовані продукти;
- зростання конкуренції: інтеграція Open Banking сприятиме появі нових гравців на ринку, що стимулюватиме банки та фінтех-компанії вдосконалювати сервіси;
- інновації у платіжних рішеннях: впровадження технологій, таких як Pay-by-Bank, зменшить витрати на опрацювання платежів і підвищить зручність для клієнтів.
Активний розвиток Open Banking сприятиме створенню інклюзивної та прозорої фінансової екосистеми, яка відповідатиме сучасним вимогам клієнтів і технологій. Це дозволить українським банкам та фінтех-компаніям інтегруватися у глобальні процеси цифрової трансформації фінансового сектору.
Отже, підсумовуючи: жодна криза не може бути "доброю" у звичному розумінні, але варто дослухатися відомого вислову Вінстона Черчилля: "Ніколи не змарновуйте добру кризу". Цей принцип є актуальним і в наш час, коли здатність адаптуватися, швидко реагувати на зміни та знаходити інноваційні рішення допомагає не лише вижити, а й зміцнити позиції на ринку.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 15836
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5559
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4016
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3354
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2235