Загальнонаціональні партії в багатопартійній системі
Питання представництва загальнонаціональних інтересів дуже гостро стоїть не тільки в Україні, а й в усьому світі.
Согласием малые государства укрепляются,
от разногласия величайшие распадаются.
Гай Саллюстий Крисп
Питання представництва загальнонаціональних інтересів дуже гостро стоїть не тільки в Україні, а й в усьому світі. Останнім часом великий інтерес політичних експертів викликає інституційний дизайн як спосіб модернізації політичної системи. Безпосередній вплив на партійну систему має виборча система. Виборчі правила можуть сприяти утвердженню багатопартійності або двопартійності. Але чисто технічні можливості конструювання партійної системи обмежуються факторами історично-соціального характеру, а також особистими інтересами правлячої політичної еліти.
Якщо ступінь соціального розколу в суспільстві достатньо високий, то це призводить до виникнення багатопартійності. Наприклад, класовий розкол зумовлює появу партій лівого та правого спрямування, розкол за приналежністю до сільської або міської місцевості сприяє появі аграрних та робітничих партій, роз’єднання держави і церкви стимулює створення партій з релігійною ідеологією і т. д. Проблемою багатьох країн стають міжетнічні конфлікти, які знаходять своє відображення в політичній площині – організовуються партії за етнічними та мовними ознаками.
Якщо в суспільстві, де існує значне соціальне розмежування, відмовитись від багатопартійної системи, можуть виникнути небезпечні зіткнення конфліктуючих соціальних груп. З іншого боку, як я зазначав у попередній статті, у передвиборчій кампанії (да і не тільки) політичними партіями може підігріватися (і підігрівається) міжетнічні (та інші форми) протистояння.
Крім того, на моє переконання, не можна перетворювати парламент у чисто статистичний представницький орган, куди повинні входити всі соціальні групи. Боротьба за «вузькі» інтереси буде послаблювати країну.
Загальнонаціональним партіям, в умовах багатопартійної системи, важче боротися за підтримку електорату, оскільки націоналістично (мовно, регіонально) спрямовані партії мають у своєму арсеналі маніпулятивні технології, які мають високу ефективність, оскільки спрямовані на емоційну сферу виборців. На мою думку, конструктивні ідеї розвитку країни, що стосуються економічних реформ, модернізації, розвитку науки та високих технологій, моралі і культурних цінностей можуть програвати агресивній риториці роз’єднання.
Що стосується конкретно України, то тут ще гостро стоїть питання фінансування партій. Якщо в країнах Західної Європи середній клас може собі дозволити фінансово підтримувати діяльність політичних партій, то у нас таке навантаження можуть потягнути тільки олігархи, які зацікавлені у надприбутках і сповідують одвічну істину – «роз’єднуй і володарюй». Крім того, один із самих роз’єднувальних факторів на сьогодні в Україні – це вибір зовнішнього вектору.
Отже, партія, яка поставить за мету діяти в інтересах всієї країни, не зможе розраховувати ні на підтримку правлячої еліти, ні на великий бізнес (що майже одне й те саме). А на народ? Народ, який перебував більше двадцяти років під впливом деструктивних ідеологій та популістських ідей, народ, який цинічно і принизливо купляли на кожних виборах і влада, і опозиція, розчарувався, заплутався, втомився.
Але може це були ті необхідні уроки, які дали зрозуміти, що не може одна половини країни бути кращою, а друга – гіршою. Країна – це єдиний організм, який може бути здоровим тільки при умові злагодженої роботи усіх його частин. Тому впевнений, що люди готові позитивно сприймати загальнонаціональні цінності, але інші суб’єкти політики виявлять значний спротив (у тому числі, і суб’єкти міжнародної політики).
Таким чином, українська загальнонаціональна партія, перш за все, повинна мати чітку програму та застосовувати ефективні інформаційні-комунікативні стратегії з метою досягнення підтримки електорату. Ідейність, інтелект та креативність партійного ядра дадуть можливість знаходити нові шляхи для реалізації проектів державного розвитку.
- Перший президент США, який вступить на посаду із судимістю Світлана Приймак вчора о 17:36
- Советы по обжалованию штрафов за отсутствие военного документа Віра Тарасенко вчора о 17:16
- Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне Галина Янченко вчора о 16:03
- Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід Дмитро Зенкін вчора о 15:18
- Фактична перевірка податковою і місце її проведення Леся Дубчак вчора о 13:57
- Про пенсії і справедливість… Андрій Павловський вчора о 12:44
- 50% піратських сервісів – російські. Яку загрозу це становить для українців? В’ячеслав Мієнко вчора о 10:00
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? Юлія Мороз вчора о 09:49
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму Ірина Голіздра 09.01.2025 16:38
- Опіка над майном безвісно відсутніх осіб: як законодавчі зміни змінюють реальність? Світлана Приймак 09.01.2025 14:21
- Інновація у збереженні енергії в епоху ВДЕ Олексій Гнатенко 09.01.2025 11:37
- Міжнародна енергетична співпраця: виклики, можливості та юридичні аспекти Ростислав Никітенко 09.01.2025 11:36
- Як змінити систему, що закриває очі на насильство? Механізм захисту дітей у закладах Микола Литвиненко 08.01.2025 16:43
- Арешт майна при закінченому виконавчому провадженні: де баланс прав боржника та кредитора Леся Дубчак 08.01.2025 13:32
- ООН: 38 мільйонів потерпілих українців від нападів РФ на українську енергетику Микита Петровець 08.01.2025 12:38
-
"Рамштайн місію виконав". Підтримка України зміниться у 2025 році – і не лише через Трампа
8014
-
"Це будуть великі гроші". Шмигаль пояснив, чому не можна зупинити транзит нафти з РФ
Бізнес 4940
-
Україна повертається до моделі державного капіталізму. Чому це небезпечно
Думка 4321
-
Газпром готується до роботи в Туреччині: евакуює працівників з Європи і вчить їх мови
Бізнес 4171
-
Ми мали б вже засвоїти урок, що Трамп робить те, що говорить. Готуйтеся до найгіршого
Думка 3601