Чому не вдається викорінити кнопкодавство?
Забезпечити особисте голосування депутатів - можна.
Пам’ятаєте, як за кілька днів до початку роботи нової Верховної Ради спалахнув скандал, коли тодішній спікер Андрій Парубій заявив, що Державне бюро розслідувань та СБУ завадили йому запустити сенсорну кнопку для персональних голосувань?
Погодьтесь, ситуація досить дивна. На жаль, вона свідчить лише про те, що кожна нова влада намагається усіма силами «відтягнути» вирішення цього болючого питання. Адже протягом 5 років роботи Верховної Ради 8 скликання Парубій жодного разу не підняв це питання.
Історія "кнопки", яка покликана покласти край "кнопкодавству" депутатів, нараховує вже більше десяти років.
Сенсорна кнопка встановлена в Раді давно, але кожне нове скликання парламенту з різних причин відмовлялося нею скористатися.
От і зараз представник президента у парламенті Руслан Стефанчук заявив, що сенсорна кнопка має мехнічні недоліки і нібито потребує «апгрейду». Звичайно, він переконує, що партія "Слуга народу" всіма руками «за» персоналізоване голосування, однак чомусь не дуже поспішає вирішити це питання.
Не минуло й місяця, і на другому тижні роботи нової Ради суспільство шоковане одразу трьома випадками кнопкодавства, два з яких продемонструвати «слуги народу»! Журналістам вдалось "впіймати" одразу трьох нардепів на кнопкодавстві: "слугу народу" Сергія Литвиненка, "слугу народу" Олену Копанчук та самовисуванця Олександра Ковальова.
Здавалось би, в Україні змінилась влада і старі правила поведінки деяких депутатів в Раді мали би піти у небуття.
Чому це відбувається у нас знову і знову? Адже в жодній демократичній країні світу немає цього ганебного явища.
Депутати, яких помітили за кнопкодавством, вибачились перед суспільством і пообіцяли передати свою місячну зарплату на благодійність, а Президент Володимир Зеленський суворо засудив такі дії і запропонував карати «кнопкодавів» штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що наразі складає 50-85 тисяч гривень.
Як вирішити ситуацію?
Штрафи і публічний осуд – це, звичайно, неприємно. Але я дуже сумніваюсь, що такі методи будуть дієвими.
Тому я разом з іншими депутатами зареєстрував законопроект №2120 щодо особистого голосування народними депутатами України за допомогою сенсорної кнопки (система Рада-3), яка вже встановлена в Раді.
Важливо, що ця ініціатива НЕ потребує жодного додаткового фінансування з бюджетних коштів! Адже система «Рада-3» вже встановлена в Раді, її необхідно лише підключити.
Я пропонував цей законопроект в минулих скликаннях, однак тоді не було політичної волі його ухвалити. Законопроект передбачає внесення змін до Регламенту ВРУ, запровадивши голосування за допомогою електронної системи із застосуванням сенсорної клавіші.
Окрім того, законопроект передбачає, що дані письмової та електронної реєстрації є підставою для нарахування виплат народному депутату за час участі в пленарних засіданнях.
Я закликаю поставити нарешті крапку в цій темі, яка багато років відкладається в «довгу шухляду». Суспільство просто вимагає особистого голосування народних депутатів.
Нещодавно я особисто відвідав Інститут проблем математичних машин і систем, який розробив систему «Рада-3». На експериментальному пульті ми перевірили роботу системи і переконались, що вона працює.
Наше завдання надзвичайно просте і складне водночас – унеможливити голосування за когось. Голосування за якогось іншого депутата – рівноцінно підробці підпису на важливому документі. Тільки уявіть, яке це має значення, коли мова йде про закони, які мають виконувати всі українці!
Сьогоднішня система Рада-3 дає можливість за допомогою сенсорної кнопки голосувати виключно індивідуально. Сподіваюсь, що в парламентській монобільшості це питання отримає нарешті підтримку, а запит суспільства буде виконано.
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 333
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 109
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6942
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5285
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4290
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3494
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2659